Майстри, котрі зводили подібні будівлі у давні віки, вважали: у храмі форми, яка символізує Сонце та Вічність, від людини відступає зло. Особливий статус пам`ятка має ще й тому, що коли в Європі від таких споруд залишилися лише руїни, ротонду досі відвідують парафіяни. Храм височіє на скелястому виступі Анталовецької поляни, що на околиці Ужгорода, вивищуючись таким чином над обласним центром Закарпаття. Ротонду вважають провідним духовним осередком регіону, і вже декілька років святкування дня Ужгорода починається звідси святковою ходою після літургії.
Старовинну ротонду відкрили для світу не так давно. 1879 року під час ремонтних робіт з-під старої штукатурки проявились кольорові фрески. Аналіз засвідчив, що створені вони були у XIV-XV столітті. Незабаром церква з околиці Ужгорода стала відома в усій Європі. І не тільки неповторними фресками, а й своїм віком - понад 800 років. Прикрасити ротонду фресками вирішив володар Ужанської домінії й Ужгородського замку Дьордь Другет, зачарований італійськими розписами. Фрески виконані за складною методикою, що нині вже не застосовується: мокра "свіжа" поверхня при розписі всмоктувала в себе 10-сантиметровий шар фарби. Сюжети розписів зображують найважливіші епізоди iз земного життя Ісуса Христа. Фрески вражають простотою і життєвістю їхніх персонажів. Про реставрацію розписів йдеться з початку минулого століття. Часткового відновлення вони зазнали у 60-х і 90-х роках минулого століття. Закрита 1959 року через аварійний стан, спричинений ударом блискавки, 1981 року ротонда була повернена греко-католицькій громаді. Відтоді вона з готичним нефом, прибудованим до ротонди в XV столітті, є місцем регулярних богослужінь. До потреби реставрації фресок привернуто увагу. Цього року будівля зазнала ремонту, але для робіт над фресками потрібні не тільки великі кошти, а ще й участь фахівців, чий професійний рівень дозволив би втручання в унікальну пам`ятку. Тож фрески Горянської ротонди на реставрацію тільки чекають.
Абстракціоніст 2008-02-16 / 00:55:00
Відомий український мистецтвознавець звернув увагу на одне зі зображень на фресках ХІІІ століття з Горянської ротонди. Фігуру невідомого персонажа у великокняжих бармах він ототожнив з Львом Даниловичем, сином Данила Галицького, який володів і частиною Підкарпаття.
Вуйко 2008-02-16 / 00:48:00
Це дійсно найцінніша пам`ятка Підкарпаття. Її необхідно берегти, як зіницю ока.