«Ми повністю домовилися, що назва їхнього «уповноваженого» буде іншою. По-друге, після відео та всіх цих подій (в інтернеті оприлюднили відеозапис роздачі громадянства Угорщини в консульстві на Закарпатті – ред.) нам потрібні реальні комплексні консульські консультації, і ми домовилися щодо їхнього проведення», – заявив голова українського дипломатичного відомства, додаючи, що наступна зустріч із угорським колегою має відбутися у 24 жовтня у Варшаві на форумі з питань безпеки.
«І, звичайно, говорили про всі наші інші «улюблені» теми», – додав Клімкін у твітері.
Клімкін зазначив, що для владнання суперечностей перед Києвом і Будапештом ще залишається чимало роботи.
«Є дискусія, з деяких питань є прогрес: щодо консультацій, зміни назви посади «уповноваженого», про наступну зустріч. Про інші питання, звичайно, треба розмовляти далі. Це не кінець цієї складної історії, але лінія консультацій і розмови у нас є», – сказав український міністр.
Тим часом Петер Сійярто після консультацій із Павлом Клімкіним знову висловив занепокоєння занесенням до списку на сайті проекту «Миротворець» понад 500 імен громадян України, яким Угорщина видала і своє громадянство, а також петицією на сайті Верховної ради щодо депортації угорців (ідеться про петицію, що пропонує тих, хто отримав паспорти громадян Угорщини, позбавляти українського громадянства як «перевертнів» «із наступною депортацією до їхньої нової батьківщини – Угорщини»; ця петиція за три тижні набрала трохи більше як 500 підписів із 25 тисяч, які вона мала б зібрати за три місяці, щоб бути розглянутою – ред.).
«Я сподіваюся, що запевнення з боку представника України у владнанні цих проблем не залишаться тільки словами, а будуть якомога швидше втілені на ділі. І це не є двостороннім питанням, бо утиски прав меншин та етнічних груп – це міжнародне питання, і ми будемо використовувати всі наявні міжнародні механізми для знаходження на них належної відповіді», – заявив Сійярто, висловивши сподівання, що «українські партнери також хочуть вирішити цю проблему».
Сійярто має застереження і до закону про мову. «Угорщина не може трактувати прийняття київським парламентом закону про мову у першому читанні як крок у бік вирішення суперечностей (між двома країнами – ред.). Якщо закон ухвалять у такій формі, це зробить неможливим використання угорської мови у ЗМІ та культурі», – сказав чільний угорський дипломат.
Голова угорської дипломатії і його колега з України взяли участь у зустрічі міністрів закордонних справ у рамках програми «Східного партнерства» ЄС.