За декілька кілометрів від сучасних шахт і селища розташовані знамениті Солотвинські озера. Та хоч вони і є у загальному користуванні, приватні ділки забрали шматки території і роблять на ній бізнес.
Про це йдеться в програмі екологічних розслідувань «Вижити в Україні» на телеканалі ZIK з ведучим, скрипалем-віртуозом Олександром Божиком.
Раніше у Солотвино з’їжджалися з всього Радянського Союзу, щоб оздоровитися у соляній шахті. Але зараз соляні кімнати закриті і можливості відновити їх немає. Підземне відділення лікарні більше не існує, тому що його затопило. Шахта пропрацювала понад 130 років і остаточно закрилася у 2010-му.
До слова, з 2007 року державне підприємство «Солотвинський солерудник», яке підпорядковується Міністерству агрополітики, не здійснює виробничу діяльність з видобутку кам’яної солі.
Обставини, що склалися тут останніми роками, класифіковано як надзвичайну ситуацію державного рівня і поставлено на облік як неліквідовану. Міністерство ухвалило рішення щодо ліквідації державного підприємства «Солотвинський солерудник», натомість створило державне підприємство «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника».
Солотвинський ринок не страждає від нестачі товару, хоча шахта вже і не працює. Прилавки переповнені різними виробами з солі, банками з цілющими грязями. Продавці в один голос запевняють: товар цілющий і був видобутий ще давно зі шахти, коли та була активною.
Місцеві кажуть, що перш ніж започаткувати бізнес, підприємець має отримати дозвіл від голови селищної ради Юрія Ухаля. Саме завдяки його сприянню будь-хто з солотвинчан має змогу заробляти на природних ресурсах. Однак, звісно, не без плати чиновникам.
Плата в кишеню місцевих чиновників за бізнес на природних ресурсах така: одна гривня за кожного відпочивальника. За сезон одна база може сплатити 20-50 тисяч гривень. При тому, загалом, в Солотвино нараховують більше 30 баз відпочинку.
«Ми знімаємо з підприємців, які мають бази відпочинку, туристичний збір за їхніх гостей. Так, з одного туриста стягнення – один відсоток. Ці гроші йдуть на рахунок селищної ради», – пояснює голова селищної ради Солотвине Юрій Ухаль.
А от про активну торгівлю природними надрами на місцевому ринку, як виявилось, керівник селища нічого не знає.
«Про це мені невідомо! Як так, щоб хтось продавав? Якщо чесно, я не чув і не бачив, щоб в нас на ринку продавали сіль», – додає голова селищної ради Солотвине Юрій Ухаль.
За один курортний сезон сюди приїжджає кілька десятків тисяч відпочивальників, готових купити здоров’я за гроші. Саме тому місцеві бізнесмени навчились заробляти їх, буквально, на воді.
Майже на кожній території бази відпочинку є два басейни: один із солоною водою, а інший – із прісною. Наповнюють басейни з центрального озера за допомогою труб, які перекачають солону воду.
В середньому ціна за басейн – 50 гривень. Щодня сюди приходить 500 людей, тож прибуток за день – 25 тисяч гривень. Переважно басейни потребують 500 тонн води. Її, за словами місцевих, закачають просто з-під землі, до того ж, без жодних дозволів.
Тим часом, поки бази по двічі на рік заповнюють свої басейни, природні озера міліють.
Просто посеред поля, неподалік від селища, в землі є величезна діра. Це все, що залишилося від колишньої потужної шахти. І хоча держава зазнала збитків, місцеві копачі все ще роблять на ній гроші.
Краї шахти осипаються буквально на очах. До того ж, Солотвино оточує родючий пухкий ґрунт, який не втримує поверхні, а знизу селище безперестанку підмиває вода, яка постійно прибуває. Поглянувши на провалля, стає зрозуміло – підходити близько смертельно небезпечно.
Екологиня Алла Войціховська наголошує: таке використання природних ресурсів шкодить ґрунтам.
«Через викачування ропи, соленої води в озері утворюються тріщини. У той час, коли до нього прокладають труби, пошкоджується земля», – каже еколог Алла Войціховська.
«Україна та ЄС створили спеціальну робочу групу, аби спостерігати за ситуацією і напрацювати пропозиції. Ситуація є в полі зору органів державної влади», – запевняє міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак.
Однак, чиновники моніторять лише ситуацію із затопленою шахтою. Водночас розкрадання природних ресурсів нікого не турбує.
Державна служба геології і надр – єдина установа, що може видати дозвіл на видобуток корисних копалин.
«Приватні бази відпочинку, якщо займаються видобутком солі або води, повинні мати на це дозвіл. У Солотвино його має тільки ТОВ «Спелеоцентр». Відповідальність людей, які «кустарним» методом видобувають сіль, не є у нашій компетенції», – каже радник голови Держгеонадр Орися Оринчак.
Вона запевняє: Державна служба геології і надр не може зупинити розкрадання, адже у процедурі є своя бюрократія. Місцевих мешканців Солотвино мають контролювати правоохоронці.
Складається враження, що ніхто не задумується, що Солотвино будь-якої митті може піти під землю.
Закарпатець 2018-10-08 / 16:19:13
Та усім покуй на то солотвино и на румун, шо там живуть. Хоть най пуд зимлю ся провалять.
Іван 2018-09-26 / 21:51:59
Най захопить румуну Тай по всьому
Нуцу Нуцовіч 2018-09-24 / 16:35:48
Якого ще ляда треба.?Самі собі в СЛАТІНІ наробили біди з-за своєї жадібності.ЙШЛО ПОСТІЙНЕ СИСТЕМАТИЧНЕ РОЗКРАДАННЯ держ. НАДР . Воду,сіль викачували в свої ПРИВАТНІ басейни і т.д.ДЕРЖАВА Вам-із Слатіни(бо тільки по румунськи говорити хочуть)БЕЗОПЛАТНО із УКРАЇНСЬКИХ НЕДР БРАТИ задарь ПРИРОДНІ РЕСУРСИ..Но ПРИРОДНІ РЕСУРСИ НЕ БЕЗМЕЖНІ,а тільки ЖАДНІСТЬ і кількість грошей як кажуть "НЕМЕРЯНЫЕ"у Вас в хто житель Солотвина(Слатіни).ДЕРЖАВА ОТСТРОЇЛА ЦІЛИЙ НАСЕЛЕНИЙ ПУНКТ коло Тереблі десь-недалеко Вам-ДЛЯ ОТСЕЛЕННЯ З НЕБЕЗПЕЧНИХ ЗОН Солотвина і ПОСЕЛЕННЯ в цьому СЕЛИЩІ! Шо ще Вам жадбним хапугам треба? ...