Ужгород: Постійна комісія Закарпатської обласної ради визначилась щодо 7-ми природних чудес гірського краю

Президент України Віктор Ющенко відповідним Указом оголосив 2008 рік Роком туризму і курортів, який передбачає створення належних умов для розвитку сфери туризму і діяльності курортів, першочергового стимулювання в’їзного та внутрішнього туризму, розбудови сучасної туристичної інфраструктури.

Ужгород: Постійна комісія Закарпатської обласної  ради визначилась щодо 7-ми природних чудес гірського краю

Постійна комісія облради визначилась щодо семи природних чудес краю Державна служба з питань туризму і курортів та Комітет ВР України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму ухвалили рішення про проведення всеукраїнської акції„Сім природних чудес України“. Об’єктами для участі було вибрано гори, печери, вулканічні та лісові масиви, а також озера, ріки природні нерукотворні площі тощо. Акція, відповідно до концепції, проходитиме в кілька етапів. У лютому ц.р. буде оголошено сто претендентів на звання 7 природних чудес України. Після чого до 7 липня експертами буде визначено та представлено 21 об’єкт, що претендуватиме на перемогу, а 21 серпня, до Дня Незалежності, після проведення Інтернет–голосування та експертної оцінки, буде проголошено 7 природних чудес, що стали переможцями акції. Цими днями відбулось засідання постійної комісії облради з питань розвитку туризму та рекреації, яку очолює депутат облради Василь Швардак, з участю заступника голови облради, голови обласного оргкомітету з проведення загальнонаціональної акції „Сім чудес України“ Василя Брензовича та заступника начальника головного управління з питань євроінтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму ОДА, члена оргкомітету згаданої акції Олександра Марченка. Члени постійної комісії: Петро Гойс, Віктор Биркович, Юрій Дупко, Георгій Уліганинець та ін., розглянули пропозиції щодо визначення природних чудес Закарпаття, які презентував Олександр Марченко. А це – „Праліси“ Закарпаття на території Карпатського біосферного заповідника (Рахівський район), „Долина нарцисів“ (Хустський район), „ Синевирське озеро“ (Міжгірський район), „Гора Говерла – найвища вершина Українських Карпат“, „Цілющі мінеральні води Закарпаття“. У чому їхня унікальність або чудність? – перепитав Василь Швардак.

Морське око розташувалось у високогір’ї

На території нашої області знаходяться 32 озера. Найпривабливіше з них - високогірне Синевирське.

Існує легенда, згідно з якою мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь на місці, де за наказом підступного вельможі було вбито камінною глибою її коханого – простого верховинського пастуха Вира. Насправді ж озеро утворилося в результаті потужного зсуву, викликаного землетрусом близько 10 тисяч років тому. На висоті 989 м гірські кам`янисті породи виросли на шляху швидкого струмка, утворивши греблю і повністю перегородивши вузьку долину.

Площа водного плеса – близько 5 га, найбільша глибина – 22 м. Посередині - крихітний острівок, що нагадує зіницю величезного ока. Звідси й народна назва озера - Морське око.

Зелений килим, білі віночки … або Долина нарцисів

Має Закарпаття ще одну унікальну місцину. Це – Долина нарцисів, яка відома за межами області як райський куточок, устелений біло–жовтим природнім квітковим килимом, який розкинувся в урочищі Кіреші поблизу м. Хуст. Єдине місце в СНД, де зустрічаються природні зарості нарциса вузьколистого. Подібні, але менші за площею, зарості можна побачити ще в Альпах, Румунії, деяких Балканських країнах. Долина знаходиться на висоті прибли¬зно 170 м над рівнем моря і займає площу 256,5 гектарів. Починаючи з 1978 р. входить до складу Карпатського біосферного заповідника. Найкраще навідуватись сюди у першій половині травня, коли цвітуть нарциси.

Як стверджують науковці, зазвичай нарциси ростуть тільки на висотах більше 1000 м над рівнем моря. Їх низинне розміщення, як на Закарпатті – не¬звичайне, його можна пояснити лише особливою передісторією. Припускають, що нарциси поодиноко зустрічалися у Закарпатському регіоні ще у залізному віці у рідких дубових лісах. При заселенні лю¬дьми ліси вирубувались і на їх місцях з`яв¬лялись вологі галявини. Ці галявини довгий час використовувались як сінокоси та пасовиська. Це призвело до того, що нар¬циси почали домінувати. Сучасний природоохоронний режим Долини дозволяє розпочинати сінокосіння тільки після визрівання насіння нарцисів. Популяція нарциса вузьколистого в цій Долині – велика наукова цінність. Саме тут тендітна рослинка знайшла сховище під час наступу льодовика.

„...Уявіть собі зелений килим, на якому розсипані білі віночки ніжних квітів — не десятки і, навіть, не тисячі, а така величезна кількість, що не піддається підрахунку. Таку величну картину можна побачити тільки тут, у квітні-травні, під час масового цвітіння рослин. Долина в період цвітіння – незабутнє видовище. Цей феномен природи вартий того, аби хоч раз в житті побачити його!“ – підсумували депутати.

Вода із каменю

Авжеж, унікальності Закарпаттю не позичати. Адже ніде інде на теренах усього колишнього Союзу, окрім Закарпаття, немає такої кількості джерел унікальних мінеральних вод. За хімічним складом і лікувальними властивостями вони не поступаються, а часто навіть перевершують відомі води Кавказу, Польщі та Франції. Варто перерахувати лише декілька з них: «Поляна Купель», «Поляна Квасова», «Плосківська», «Шаянська», «Лужанська», «Драгівська».

Здається, вигадок про цілющі можливості "живої", тобто мінеральної води, не так уже й багато. Ще чотири століття тому, в 1558 році, російські посли Івана Грозного, повертаючись через наш край у Москву із Царграда, доповідали посольському відомству: "...В горах Полонинних є колодязь, а в ньому вода солодка, що грушовий квас. Та є й інші колодязі, але вода в них – як оцет, а інші – як кислі щі... Та в горах тих вода із каменю тече, а є і гаряча, можна яйце зварити..., і в ті води чимало людей приходять хворими із різними болячками, кладуться у ті води і всім приходящим настає зцілення..."

І не заради примхи мінеральну воду з карпатських джерел поставляли до столу угорських королів, монархів Австро-Угорщини і Франції. Правителі високо цінували цю воду за її дивовижну силу. А в середині XIX сторіччя "Поляна Квасова" за смаком і лікувальними властивостями була визнана кращою в Європі. Як стверджують історики, в Парижі, Нью-Йорку, а згодом і в Токіо її продавали виключно як дорогий столовий напій у ресторанах, а в аптеках за нею стояли черги!

Заледеніння, каменепади – умовні, от снігові лавини – справжні

Неабиякий інтерес з боку туристів викликає найвища вершина Українських Карпат – Говерла, висота якої сягає 2061 м. Знаходиться у Верховинському районі на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей на масиві Чорногора. Має конусоподібну форму. На схилах — форми плейстоценового заледеніння, каменепади. Бувають снігові лавини. Складається з пісковиків і конгломератів. Вкрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди — кам`яні осипи. Біля підніжжя — один з витоків Пруту, водоспад. Знаходиться у межах охоронної зони Карпатського заповідника. Популярний об`єкт літнього та зимового туризму.

Основні маршрути на Говерлу включають сходження зі сторони турбази «Заросляк» (через так звану Говерляну), зі сторони урочища Козмещик та по гребеню Чорногірського хребта як зі сторони гори Петрос, так і зі сторони гори Пожижевська. Взимку альпіністським сходженням на Говерлу присвоєна категорія 1А. Словом, Говерла могла б зайняти почесне місце серед природних див України.

У лісовому царстві є місцини, де не ступала нога людини

Оскільки зайшлося про гори, то було б несправедливо умовчати про ще одну природну унікальність нашого краю – праліси.

Друга за величиною країна Європи після Росії - Україна відноситься за площею лісів та їх ресурсами до малолісних держав. 9,5 млн. га лісів складають лише 16% загальної площі країни. Повністю проти¬лежна картина спостерігається в Карпатах, де ліси займають більше, ніж половину загальної території. Таким чином, Закарпаття є з великим відривом найлісистішою областю України, яку за цим показником можна прирівняти до австрійської феде¬ральної землі Кернтен чи швейцарського кантону Тессін. Лісовий фонд Закарпаття – власність держави і охоплює загальну площу в 694 000 га. З них 647 700 га – покриті лісом. Домінують листяні ліси, що складають 67% території. Запас деревини у них становить близько 131 млн. куб.м., причому на хвойну деревину припадає 69 млн. куб.м. Це пояснюється посиленою експлуатацією і посадками смереки в минулому. Моно¬культури смереки тут, як і в багатьох інших місцях, час від часу створюють великі екологічні проблеми. Середній запас дере¬вини ( а це – 310 куб.м/га) на Закарпатті є вищим за запаси в Німеччині чи Австрії, однак нижчим, ніж у Швейцарії. Річний приріст у 5 куб.м. на 1 га є, однак, меншим за аналогічні показники у всіх вищеназваних країнах.

У цьому гірському лісовому царстві збережені праліси, які у багатьох асоціюються з не¬прохідними хащами та різноманітним тваринним і рослинним світом, який охо¬плює всі яруси лісу. Але ця картина не властива європейським пралісам помірної зони і півночі. На перший погляд, багато пралісів подібні до господарських лісів, в яких ведеться наближене до природного лісове господарство, як, наприклад, у Швейцарії чи Німеччині. Але при детальнішому розгляді закарпатські праліси – інші. До речі, в Європі з її довгою історією заселення і великою густотою населення не збереглося жодного гектара пралісів, в яких ніколи не рубали чи не заготовляли дрова, в яких не паслися вівці, кози, корови, і в яких ніколи не проводилось по¬лювання на дичину. Сьогодні немає лісів, які у тій чи іншій формі не піддавалися б непрямому антропогенному впливу, як наприклад, через емісії (перенесення забруднювачів атмосферними потоками) тощо. Проте, насамперед, у горах Східної і Пів¬денно-Східної Європи, ще збереглися лісові масиви різної площі, в яких ніколи не проводилася заготівля деревини. У лісо¬вій рослинності, складі деревних порід і будові таких масивів сьогодні непомітно жодних слідів людського втручання. В ми¬нулому ці масиви нерідко належали до мисливських угідь знатних людей. Такі ліси в широкому розумінні можна роз¬глядати як праліси. Іноді їх ще називають вторинні праліси. Саме до цієї категорії на¬лежать і праліси Українських Карпат, де і науковцям, і туристам як вітчизняним , так і іноземним є що почерпнути для себе.

Нерукотворні місця краю – як зіниця ока

„Оскільки йдеться про візитівку не тільки нашого краю, а й України в цілому, – наголосив Василь Швардак, – то ми повинні тут, на місцях зробити все для того, аби унікальні природні чи нерукотворні місця краю берегти як зіницю ока, надійно і всіляко їх збагачувати. Крім того, маємо також облаштувати довколишню інфраструктуру, щоб унікальні місця краю стали ще більш доступними, комфортними для людини, яка свої відпустку чи вихідні вирішила провести на Закарпатті“.

Петро Гойс запропонував випустити відповідний путівник для туристів, в якому людина могла б знайти для себе інформацію не тільки про унікальну місцину, а й про те, як до неї дістатися, де зупинитись на нічліг, де пообідати, придбати квитки на поїзд чи літак і т.д.

Йшлося також про те, що назріла необхідність відвідати депутатами унікальні природні об’єкти, запросити науковців, місцеву владу, представників громадськості, вислухати їх, узагальнити пропозиції і подати їх на розгляд облради та ОДА з тим, аби за потреби внести відповідні зміни до діючих обласних програм.

А тим часом базова постійна депутатська комісія ухвалила згадані нерукотворні чудеса краю і направила в оргкомітет всеукраїнської акції „Сім чудес України“.

Нам з вами залишається одне: ждати експертної оцінки. І, звісно, взяти активну участь в Інтернет–голосуванні з метою підтримки справжніх див Закарпаття, які по – праву заслужили увійти в число переможців.

І ще одне. На цьому ж засіданні мовилося також про підтримку в рамках угоди про співпрацю двох областей – Івано–Франківської та Закарпатської, проекту „Культурно–духовний туристично–мистецький комплекс „Маєток Святого Миколая“, започаткованого у Прикарпатті. Проект – цікавий, благородний, зазначили депутати, то ж, з метою створення аналогічного центру на Закарпатті, необхідно вивчити досвід сусідів і, приміром на Міжгірщині, знайти свою, верховинську „Поляну казок“ і за підтримки спонсорів і меценатів світлі традиції милосердя й доброти підтримати.

Анна Романенчук, сайт Закарпатської обласної ради
08 лютого 2008р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

14:23
У Барвінку під Ужгородом волонтери будували вольєри для безпритульних тварин
13:48
Держстат порахував, скільки закарпатців користуються інтернетом і телебаченням
13:10
У мисливських угіддях Закарпаття триває облік чисельності диких тварин
01:53
Закарпатських реабілітологів навчатимуть на семінарі в Чехії
19:08
/ 13
Звільнено третього члена "лісової мафії" Мурги - директора ДП "Ужгородське ЛГ" Василя Кия (ДОКУМЕНТ)
16:39
/ 7
На Закарпаття приїде заступник міністра освіти і науки України
15:06
/ 2
Ігри ІІ туру Закарпатської ліги КВН пройдуть в Ужгороді 6 та 13 березня
14:56
На черговому засіданні виконкому в Ужгороді поговорять про тарифи на послуги з поховання та на платні медичні послуги у пологовому
12:06
Закарпатські пластуни провели 20-ий лижний табір "ФЕСТ"
16:58
/ 1
В автівці угорки, що перетинала кордон на Закарпатті, знайшли 225 пачок сигарет
16:46
/ 1
При в'їзді в Україну на Закарпатті у водія мікроавтобуса вилучили 180 л кокосового молока
16:32
Торік на ділянці Мукачівського прикордонного загону затримали 48 нелегалів і вилучили 33, 5 кг наркотиків
16:28
У Тячеві з вини нетверезого водія зіткнулися два ВАЗи
13:32
На Виноградівщині розпочалася операція "Первоцвіт -2020"
13:26
Ужгородський університет отримав у 2020 році збільшене на 21,9 млн грн фінансування
12:36
Зимовий карантин в Ужгороді жодним чином не позначиться на інтенсивності роботи учнів
10:38
/ 1
Як зміниться проєкт перспективного плану формування територій громад Закарпатської області
09:29
/ 1
В Ужгороді відбулося громадське вшанування пам'яті героїв Небесної Сотні
09:21
В Ужгороді презентували видання відомих дослідників
03:24
/ 1
Основні загрози для тварин Закарпаття становлять вірус африканської чуми свиней, високопатогенний грип птиці та сказ
02:14
У Барбові на Мукачівщині селяни протестували проти бездоріжжя
01:30
/ 8
Вслід за Мургою, попри незгоду Рахівської РДА, звільнено директора ДП "Великобичківське ЛМГ" Юрія Сойму (ДОКУМЕНТ)
18:18
/ 8
Завдяки громадськості влада Ужгорода звернулася до правоохоронців через зрізані у Боздоському парку дерева
18:11
/ 3
У Берегові готуються до 17-го Міжнародного фестивалю вина
18:07
Форум активних громадян проходить сьогодні в Ужгороді
» Всі новини