Закарпатський посол з російським досвідом: зворотній бік потепління між Угорщиною та Україною

Йдеться про конфліктну посаду "уповноваженого по Закарпатській області", назву якої в Києві сприйняли як посягання на суверенітет.

В Будапешті обіцяють змінити цю назву на більш "мирну", нейтральну.

І хоча у Сійярто немає повноважень особисто провести таку заміну, все свідчить, що угорський уряд справді вирішив зробити крок назад, знявши новий конфлікт у відносинах з Україною. Повідомлення про це з’явилося також на урядовому сайті.

Це крок важить чимало і вже ближчим часом матиме наслідки. Зокрема, Україна готується розблокувати призначення нового посла в Києві (хоча й чекає на ще один крок Будапешта, щоби це сталося). "Європейська правда" дізналася ім’я дипломата, що має поїхати до Києва.

Цікава деталь: майбутній посол Угорщини... народився на Закарпатті!

Та на цьому добрі новини завершуються.

Біографія нового посла дає підстави припустити, що Будапешт і досі, на п’ятий рік війни, розглядає Україну як частину "російської політики". Та й сам цей дипломат вже "засвітився" заявами на користь скасування санкцій проти РФ.

А тому в Києві – у разі призначення – йому ще доведеться пояснювати свої слова.
 

Угорські фонди повертаються

"Європейська правда" детально писала про перебіг нового конфлікту, який тривав рівно місяць. Київ від початку був налаштований вкрай жорстко і не йтиме на поступки. Заяв схожої тональності від МЗС і не пригадати. Численні джерела в Києві та Будапешті підтверджують: Україна попередила угорських колег, що діятиме жорстко, а оголошення низки угорців "нев’їзними" буде лише одним із заходів.

Та й наш аналіз засвідчив, що від нового конфлікту Угорщина лише програє – і не здобуває геть нічого. А отже, були високі шанси, що уряд Орбана зробить крок назад і в Угорщині більше не буде посади з неоднозначною назвою "уповноважений міністра, відповідальний за розвиток Закарпатської області".

Саме це сталося в останні дні серпня.

Важлива деталь: цю посаду угорці не ліквідують, а лише перейменують. Ще невідомо, як вона називатиметься надалі; імовірно, у новій назві буде йтися про співпрацю, як це й було у минулі роки, але фактично цей представник уряду буде опікуватися фінансуванням угорських ініціатив на Закарпатті. Від цих планів Будапешт не відмовляється.

Ім’я посадовця також не зміниться: на "оновленій" посаді залишиться Іштван Грежа. "Якщо для того, щоб ми могли і надалі продовжити допомагати Закарпаттю, ціною є зміна назви посади уповноваженого міністра – ми це зробимо", – йдеться у коментарі МЗС Угорщини.

Чого там немає – то це згадки про зустрічний крок, на який вони чекають від Києва.
 

Посол із Берегова

Ще в середині травня, коли Віктор Орбан формував новий уряд після парламентських виборів, в угорських ЗМІ пройшла майже непоміченою новина про заплановану заміну посла в Києві.

Нинішній керівник угорської дипмісії Ерно Кешкень працює на цій посаді з осені 2014 року, тож підійшов час його заміни. В рамках урядової ротації голова МЗС Петер Сійярто вирішив спрямувати до Києва – столиці, що стала стратегічно важливою для Угорщини – одного зі своїх безпосередніх підлеглих.

Телекомпанія ATV тоді дізналася від джерел, що новим послом має стати один із найвищих за рангом угорських дипломатів – державний секретар МЗС Іштван Ійдярто, який нині відповідає у міністерстві за культурну дипломатію (загалом в МЗС Угорщини чотири держсекретаря, ця посада є аналогом заступника міністра в Україні).

Та призначення посла – штука непроста.

Україна має дати агреман – тобто погодити його кандидатуру. З цим у Ійдярто виникли проблеми.

"Ми більше місяця тому передали запит на агреман. Відповіді немає", – поскаржився влітку один зі співрозмовників ЄП.

У такої затримки було декілька причин. По-перше, проблеми у відносинах України та Угорщини не підштовхували українське МЗС діяти якнайшвидше – за неписаним правилом, коли відносини між країнами проходять непростий період, агремани на послів прийнято "помаринувати" перед тим, як підтверджувати.

По-друге, у запиті з Будапешта виявилася помилка, яка образила українських дипломатів. Річ у тім, що Іштван Ійдярто народився у Берегові у 1963 році. Саме українська назва цього міста – а також її англійська транслітерація Berehove – є міжнародно визнаною. Але угорці передали нам документи, де записали місто його народження на угорський манер "Берегсас" та "Beregszász" (угорці зазвичай передають Україні копії своїх листів, перекладені англійською та українською мовами).

"Довелося повернути їм запит, пояснивши, що такого міста немає", – розповів один зі співрозмовників.

Угорський дипломат, з яким ми спілкувалися, запевнив, що ця помилка не була навмисною і тим більше не означає претензій Угорщини на Берегове. Та варто зазначити, що в офіційній біографії дипломата англійською мовою на сайті МЗС є та сама проблема.

Російський шлейф

Редакції невідомо, чи лишилися зв'язки з Україною у угорського дипломата, якого планують призначити послом до Києва – ані в його біографії, ані у згадках про дипломата в інтернеті інформації про це знайти не вдалося. Ще за радянських часів (не виключено, що у ранньому дитинстві) він переїхав до Будапешта.

А от із Росією його пов’язують щонайменше роки роботи у Москві.

Ійдярто, у якого російська мова записана другою робочою після англійської, у 2010-2014 роках працював послом у Росії, та й до того РФ входила до його зони відповідальності.

Пригадується нещодавня скандальна промова угорського прем'єра. У ній Віктор Орбан визнав, що не вірить в успіх західного вектора інтеграції України та радше прогнозує, що Київ повернеться до зони впливу Росії (!!!).

Із цією думкою гармоніює практика призначення послів до України. Нинішній керівник угорської дипмісії Ерно Кешкень був послом у Росії у 1998-2002 роках. Новий кандидат на посаду посла Іштван Ійдярто обіймав цю ж посаду у 2010-2014 роках. На жаль, складається враження, що українську політику багато хто в Будапешті сприймає як продовження російської. Але варто підкреслити: досвід роботи в Москві ще не є "вироком".

Набагато важливіше те, якої думки дотримується дипломат – зокрема, щодо російської агресії в Україні.

Але й тут у нас немає добрих новин.

Заяв Ійдярто про Україну знайти не вдалося, лише кілька коротких, підкреслено нейтральних фраз. Про Росію він згадував значно частіше – навіть за кілька років після того, як поїхав з Москви. Ми не знайшли у цих згадках ані критики, ані засудження агресії – натомість почули жаль з приводу того, що Угорщина змушена виконувати санкційні рішення.

В листопаді 2015 року в Будапешті відбувся громадянський форум Росія–ЄС, який відрила промова Ійдярто. Тоді він висловив сподівання, що діалог між активістами допоможе відновити політичну довіру між РФ та ЄС. Так-так, не деокупація Донбасу та Криму, а діалог.

Але найвідвертіша промова, яку вдалося знайти, датується 2017 роком і пролунала в ефірі регіонального російського телеканалу. В ній дипломат зазначає, що Угорщина змушена дотримуватися санкційної політики НАТО та ЄС, але хотіла би її змінити. "Можна сказати, що Угорщина завжди була адвокатом проти санкцій", – пояснює Ійдярто, на той час – заступник голови МЗС.

"У нас інтерес розвивати економічні зв'язки, а санкції цьому не допомогли, і навіть вдарили по економіці Угорщини – і по російській економіці теж. Ми вважали, що (до введення санкцій) була дуже добра співпраця між ЄС і Росією. Ми дуже не раді, що цього більше немає", – додав він.

Поясненням такого підходу, схоже, є ще один виступ угорського дипломата – цього разу в парламенті власної держави, у 2016 році. Тоді, відповідаючи на запитання депутатів, Ійдярто знову підкреслив, що Угорщина змушена долучитися до санкційної політики, хоч і не прагне її, але на виправдання своїх слів підкреслив, що не вірить у енергетичну незалежність Угорщини від Росії. Навіть у майбутньому.

"З Росії йде 80-90% угорського імпорту природного газу, майже весь імпорт нафти, 100% паливних елементів для атомної електростанції "Пакш". У осяжному майбутньому, незважаючи на наші прагнення, немає реального способу скорочення нашої залежності від Росії", – пояснив дипломат.
 

Що робитиме Україна?

Джерела "Європейської правди" прогнозують, що Київ все ж дасть агреман на призначення Іштвана Ійдярто новим послом Угорщини в Україні.

Зрештою, Будапешт зараз дещо знизив оберти у нагнітанні конфлікту з Україною. Питання "Берегсаса" вирішене – угорці подали новий пакет документів. Скандальну назву "уповноваженого по Закарпаттю" замінять на нейтральну. Так, це і близько не означає завершення конфлікту України та Угорщини, але від його загострення Будапешт, схоже, відмовився.

Щоправда, Київ уже повідомив Будапешт, що згода на призначення мають бути взаємною. Як з’ясувалося – угорці також тримають "підвішеним" українське кадрове питання.

Будапешт з невідомих редакції причин не дає дозволу на відкриття нового почесного консульства України в місті Шіофок (це найбільше місто на Балатоні), хоча там вже є місцевий авторитетний угорець, який хотів би представляти наші інтереси й за потреби допомагати українцям, що потрапили у скруту. І це при тому, що угорці й без того мають в Україні значно більшу присутність – у них діє два почесних консульства, а також одне генеральне (в Ужгороді) і одне "звичайне" консульство (в Берегові). Натомість Україна має в Угорщині лише одного почесного консула та одне консульство, а генконсулів не має взагалі.

Виникає питання: що ж робити із заявами майбутнього посла?

Будемо відверті, погляди Іштвана Ійдярто з цього питання не є атиповими для Угорщини. Точно такої думки дотримується і прем'єр Орбан, який нещодавно також натякав на потребу зняти санкції з РФ. Та й міністр Сійярто у 2015 році не раз говорив, що вважає санкції поганим рішенням – але щоразу підкреслював, що Угорщина не буде ламати європейську єдність з цього питання.

І це – сумна реальність.

Але якщо призначення відбудеться, послу Ійдярто все ж доведеться щонайменше пояснити свої слова. Без цього дипломату буде непросто працювати в Україні. А ще йому доведеться вивчити українську назву міста Берегове.

І на додаток – послу доведеться запам’ятати назву нашої держави англійською. А вона звучить як "Ukraine", а не "The Ukraine", як записано у його офіційній біографії. І ця відмінність важлива, адже за правилами англійською вона свідчить, що йдеться про незалежну державу, а не, приміром, територію чи регіон іншої країни.

Біда і з тим, що розуміння останньої тези у офіційного Будапешта часом бракує. Сподіваємося, що особисто у нового посла з цим буде краще.