Кому заважає пам'ятник угорцям у Карпатах?

Судячи з коментарів Віктора Ющенка та президента Угорщини Ласло Шойома, сторони вирішили зробити "культурний обмін": Україна сприятиме встановленню пам'ятника угорцям на Верецькому перевалі, а Угорщина встановить у Будапешті монумент жертвам українського голодомору.

Інформаційні агентства у своїх повідомленнях подали вирішення цього питання як доконаний факт. Але напередодні приїзду Ласло Шойома на Закарпаття обласна рада питання про погодження встановлення пам'ятника угорцям провалила.

Політика

Небажання обласної ради давати згоду на встановлення пам’ятника тисячу сотій річниці приходу з Уралу племен угрів на територію нинішнього Закарпаття оглядачі схильні мотивувати політичними причинами.

У 1896 році (тоді Закарпаття входило до складу Австро-Угорщини), коли угорці відзначали 1000-річчя свого приходу за Карпати, подібний пам'ятник уже був встановлений на Верецькому перевалi, однак простояв він менше п’ятдесяти років.

У кінці Другої світової війни угорські війська, відступаючи під натиском Червоної Армії, завбачливо демонтували його. Наступні 50 років питання про пам'ятник не порушувалося, однак після розпаду СРСР Всесвітня спілка угорців знову поставила його на порядок денний. Це одразу викликало гарячі дискусії аж до повного несприйняття у таборі низки політичних сил в Україні.

Кому заважають угри?

Причин, що збурили інтелігенцію, було дві. По-перше, дехто вважає, що встановлення пам'ятника на місці, де колись починалася Велика Угорщина, — це прояв угорського шовінізму. Підклали дров до багаття й публікації в ЗМІ про те, що монумент вінчатиме героїчний для угорців птах Турул, якого багато хто сприймає як символ угорської державності.

Ось як це коментує фахівець з історії Закарпаття, професор Сергій Федака:

"Історичних передумов для цього немає. По-перше, не є точно доведено, що мадяри в десятому-наприкінці дев’ятого століття проходили саме через Верецький перевал.

Більшість істориків вважають, що вони йшли через Трансильванію і далі у Панонію, а звідти вже повернули на Закарпаття – раз.

Другий момент. Вперше подібний пам’ятник був встановлений наприкінці 19-го століття на кордоні між тодішньою Угорщиною й іншими державами, і тоді це сприймалося як позначення кордону Угорщини. І якби це зараз відновити – це б дещо виглядало як територіальна претензія між сусідніми державами, а це неприйнятно".

Брак інформації

Утім, якщо спробувати детально розібратися в проблемах, що виникли навколо встановлення пам'ятника, виявиться, що гарячі дискусії певною мірою інспіровані штучно через брак достовірної інформації.

Hi Турула, ні інших символів угорської державності в проекті пам'ятника не передбачено. Монумент, проект якого вже розроблено, складатиметься з 7-метрової каплиці у формі пірамідальної семикутної зірки (число cім має символічне значення — за кількістю племен, які сформували основу угорської нації), зображення якої можна зустріти у фольклорі чи не вcix етносів, що населяють Карпати, а також символічних воріт, що відчиняються зі сходу на захід.

Написів чи лозунгів, які несли б ідеологічне забарвлення, на каплиці не буде, запланована лише інформаційна табличка з зазначенням, якій події присвячено пам'ятник.

Обурення

Ця спроба поставити пам’ятник події є не першою. Зініційована вона була спілкою угорської інтелігенції Закарпаття ще в 1996 році. Дипломатичні переговори про це тривали останні 5 років. Останнє рішення облради – не встановлювати пам'ятник, - схоже, обурило закарпатських угорців. Цю колізію, вони вважають, потрібно вирішувати виключно у юридичному полі.

Говорить голова Партії угорців України Міклош Ковач: "Якщо дозріє політична воля до того, що припинять цю ганьбу, коли ігнорується право однієї з національних меншин вшанувати свою національну історію… Це справа держави і владних органів. Не настільки заради угорців, які, до речі, є і громадянами України, а перш за все заради того, щоб Україну можна було серйозно сприймати як правову державу".

Вирішувати питання, що провокують гарячі дискусії про історію непростих стосунків із сусідами, Україні доводиться не вперше. Згадати хоча б відкриття цвинтаря "Орлят" у Львові, на якому поховані польські вояки, що загинули під час українсько-польської війни 1918 року.

Попри величезні зусилля двох країн, спрямовані на врегулювання цього питання, навіть після досягнення компромісу залишилося чимало таких, хто вважає відкриття цвинтаря "Орлят" національним приниженням України.

Теги:

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати