Якщо знищать Свидовець – один з найвищих хребтів Українських Карпат

Свидовець у небезпеці – над ним навис проект зведення туристичного комплексу "Свидовець".

Проектована територія охоплює схили гір Гропа, Дурня, Братківська, Руська, Чорна Клева, Великий Менчул, Котел, полонини Братківська, Левковець, Довга, Татул, Менчіл, Ворожеска, Герешаска, Крачунєска, хребет Апшинець, а також значні території в долині річки Чорна Тиса.

З деталями проекту можна ознайомитися в Реєстрі оцінок впливу на довкілля.

За проектом, на території комплексу планують:

• спорудити 23 підйомники

• облаштувати 230 км лижних трас

• побудувати 120 ресторанів

• 60 готелів

• 390 котеджів

• 17 пунктів прокату спорядження

• 10 торгових центрів, розважальних закладів, банків

• 3 фітнес-центри

• медустанови

• 5 багатоповерхових парковок на 6000 автомобілів.

Комплекс розрахований на прийом одночасно 22 тисяч осіб, у цифру не входить обслуговуючий персонал.

14 березня 2018 року обласна державна адмінстрація офіційно розпочала процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД) проекту туристичного комплексу "Свидовець".

З моменту оприлюднення проекту в єдиному реєстрі ОВД надійшли пропозиції та зауваження від різних установ та організацій.

Тепер проектанти мають їх врахувати під час написання звіту.

Однак до проекту виникло ще декілька запитань.              

Анонімний інвестор

Голови районів та сільських рад, погодивши попередньо детальний план території курорту, не можуть назвати ім’я інвестора та назву компанії, яка буде реалізовувати проект.

Їхніми головними аргументами є робочі місця, а також побудова шкіл, дитячих садочків, лікарень, що стало вже звичайним прикриттям інвестиційних проектів.

У центрі школа, а навколо величезний курорт на 22 тисячі жителів, як міста Рахів та Тячів разом взяті, ще й плюс декілька тисяч співробітників.

Під час прес-конференції представників міжнародних природоохоронних організацій 20 червня голова Тячівської районної ради і водночас Лопухівської сільської ради Іван Фабрицій розповів, що не знає, хто інвестор, він спілкується лише з його представником, але також не може назвати, кого той представляє, і взагалі: "Ми за те, щоб щось будувалося і щось розвивалося".

Щось? Чому немає детальних розрахунків, карт, обговорень, консультацій, досліджень?

Не працює авіаційний завод у селі Дубове, на якому за радянських часів працювало близько 5 тисяч осіб.

У занепаді фабрика з виробництва штучного хутра в Ясінях, а також лісокомбінат, який мав сувенірний цех, токарний цех, автоколону, склад з переробки деревини.

Одним із аргументів голови райради було, що завдяки курорту місцеві отримають дороги, освоять нові професії для роботи на курорті, зможуть розвивати фермерство, працювати на будівництві, збирати ягоди та "власне, дивитися на природу".

Звучить дивно, люди з Лопухова та навколишніх сіл і так заробляють гроші на збиральництві грибів та ягід, на чорницях можна заробити від однієї до п’яти тисяч гривень на день.

На Свидовці працює близько 7 полонин, на них випасають овець, коней та корів.

На сусідньому курорті "Буковель" місцеві поки мають роботи прибиральників, посудомийок, офіціантів, кухарів, інколи без офіційного оформлення, тобто нелегально.

Економічний аспект

Економіка в гірському регіоні може мати різні напрямки. Маніпулятивна парадигма "або курорт, або рубати ліс" має бути розбита альтернативними пропозиціями розвитку районів.

Не може бути, що є лише два виходи з ситуації.

Українські органи влади не до кінця розуміють цінність природи.

І зелений туризм, про який говорять як про основну альтернативу, розвивається слабко.

Навіть для маркування стежок чеські організації та українські туристи зробили більше, ніж місцеві адміністрації, вже не кажучи про відсутність інформаційних стендів, укриттів від дощу та снігу, кемпінгів та зелених садиб.

Вирубування лісів може принести короткотермінові доходи, але туризм із низьким впливом на довкілля може бути набагато довгостроковішим.

Свидовець – одна з найкрасивіших територій в Україні. Це скарб. І зведення гірськолижного курорту його знищить.

Звернення від іноземних природоохоронних організацій

Про захист та збереження природних комплексів Свидовця до президента й міністра екології зверталися організації та установи з Швейцарії, Франції, Великобританії, Сполучених Штатів, Данії, Беніну, Німеччини та інших країн.

Однак вони досі не отримали відповіді на свої листи.

До Мінекології надіслало лист Міністерство сільського господарства Угорщини із запитом на проведення транскордонної оцінки впливу на довкілля.

Енергія

Відкритим питанням лишається, звідки планують отримувати енергію для роботи курорту, обігріву будівель, руху витягів, снігових гармат, освітлення, як буде підводитися газ, світло до курорту?

Рахівський район не газифікований, для опалення житла місцеві використовують дрова.

Під час громадських слухань у селах проектанти як вихід запропонували опалювати приміщення за допомогою електричних обігрівачів. Але де взяти стільки коштів?

Вода

Серйозної шкоди буде завдано річковій системі Чорної Тиси, оскільки весь туристичний комплекс має забезпечуватися водою та потім відводити відпрацьовану, а також забезпечити її очищення.

У природному стані річкова система може самоочищуватись, та вона не розрахована на такі навантаження.

Вона складається не тільки з русла та берегів, але й всього водозбірного басейну, приток, долини, екологічний стан яких безпосередньо пов'язаний зі станом річки.

У проекті комплексу є створення водосховищ, зведення яких призведе до зарегулювання природного стоку, порушення природних процесів, вплине на види флори і фауни.

Річка Прутець на Буковелі фактично мертва, а що буде з долиною Чорної Тиси?

З проблемою нестачі води місцеві стикаються останні 10 років, особливо на висотах.

Її стає менше в колодязях, джерелах, річках.

Скільки води буде потребувати такий величезний комплекс?

Для нього передбачено зведення водопроводу, каналізації, очисних споруд, водосховищ. Однак слід пам’ятати про катастрофічні паводки 2001 та 2008 років, які супроводжувалися підземними поштовхами, зсувами.

Чи є гарантія, що дамби водосховищ курорту встоять? На фотографії детального плану території ми нарахували 11 "акумулюючих ставків" на річках.

Хребет Свидовець та річка Чорна Тиса є природоохоронними територіями міжнародного значення – частинами Смарагдової мережі Європи, затвердженими Постійним комітетом Бернської Конвенції про дикі види флори та фауни і середовища існування в Європі у 2016 році.

Будівництво гірськолижних трас було заплановано на хребті Апшинець, горі Котел та полонинах Менчил і Татул.

Ці території входять до території Смарагдової мережі "Skhidnyi Svydovets"-UA0000259(площа 149.76 km²) (карта, стандартна форма даних).

Центральна частина курорту запроектована в долині річки Чорної Тиси, яка є територією Смарагдової мережі "Marmaroski ta Chyvchyno-Hryniavski Hory" - UA0000117 (площа 248.55 km²) (карта, стандартна форма даних).

Західна частина Свидовецького хребта входить до території Карпатського біосферного заповідника. У долині Чорної Тиси, її притоки Апшинця та на схилах Свидовця розташовані території природно-заповідного фонду:

• лісовий заказник місцевого значення "Смерекові Карпати";

• гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення "Ворожеська";.

• гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення "Герешаська".

• ботанічна пам’ятка природи місцевого значення "Андромеда";

• гідрологічний заказник місцевого значення "Апшинецький";

• іхтіологічний заказник місцевого значення "Біла та Чорна Тиса";

• ботанічний заказник місцевого значення "Станіслав".

Через зведення курорту Україна може порушити положення міжнародних документів та угод. Серед них:

1. Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті.

2. Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат (2006 р.)

3. Конвенція про охорону річки Дунай (1994 р.)

4. Угода з охорони річки Тиса та її приток (1986 р.)

5. Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція, 1979 р.).

6. Угода про збереження кажанів в Європі (1999 р.)

7. Зобов’язання України перед Водним Форумом з питань захисту від паводків у басейні р. Тиса.

Цінний з геологічної, геоморфологічної, біологічної, кліматичної, рекреаційної, туристичної, культурної точок зору він має бути збережений та захищений.

На Свидовці має бути забезпечено дотримання чинного природоохоронного законодавства, обмеження господарської діяльності, надання заповідного статусу, посилення заходів щодо охорони лісів, обмеження лісогосподарських заходів, створення охоронних зон.  

Якщо знищать Свидовець, то вже за кілька років якась пані буде сидіти в кафе "Ворожеська" й пити каву, насолоджуючись краєвидами озера з "екологічним" підігрівом, трасами, ландшафтними парками замість лісів та мовчазними скелями, навіть не підозрюючи про трагедію, яка тут відбулася.

Кафе опалюватимуть дровами від зрубаних навколо дерев, воду набиратимуть із свердловин, пробитих у тілі Свидовця, поля з рідкісними рослинами  затопчуть та поховають під фундаментом; туристи підійматимуться на гори на витягах, розбиватимуть калюжі з останніми пуголовками колесами джипів і дивуватимуться, чому вони не бачать тритонів, саламандр.

Найрідкіснішим птахом курорту стане голуб, який підбиратиме крихти за відпочивальниками.

Пугача малюватимуть лише на картинках, як і ведмедя з риссю, хоча, для них можуть зробити "традиційний" звіринець.

Дику природу показуватимуть лише по телевізору, діти більше знатимуть про жирафів та носорогів, ніж про звірів, які є мешканцями рідного краю, і яких і так вже майже не залишилося в Україні.

Політики й далі будуть збиратися та визнавати, що "Карпати є унікальним природним скарбом визначної краси та екологічної цінності,  важливим центром  біорізноманіття, головним   водозбором   великих   річок,   необхідним  середовищем існування та притулком для багатьох видів  рослин  і  тварин,  які перебувають   під   загрозою  зникнення,  та  найбільшою  у  Європі територією з незайманими лісами…" (цитата з Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат).