Авторитет барона і зухвалість політиків. Як голосують українські цигани (ФОТО)

Для того, щоб поспілкуватися з ромами, ми їдемо в ліс під Ужгородом. Не тому що саме там вони розкинули свій табір. Це поширений стереотип. Насправді в самому Ужгороді є аж три ромських табори, і всі вони – локальні поселення в місті, з вулицями та поштовими адресами.

Авторитет барона і зухвалість політиків. Як голосують українські цигани (ФОТО)

До лісу ми їдемо, бо роми побоюються, що хтось побачить їх із журналістами. Дуже часто для спілкування з пресою треба отримати дозвіл барона. Однак з нами погодилися поспілкуватися і так.

Ці люди просять їх не фотографувати і дуже переймаються, що ми озброєні прихованими камерами. Лише коли ми запевняємо, що працює тільки диктофон, розмовляють з нами відверто.

"Шо там ті вибори в парламент – голосуєш за партії. А за президента – то вже такоє", – каже нам з усмішкою ром Микола. І запевняє: не пропустив жодних виборів.

Окрім специфічного підходу до виборчого процесу, ромська меншина зіштовхується з низкою проблем і як виборці, і як кандидати.

Спецпроект "Вибори вибори" розібрався в особливостях голосування ромів, у тому, як представники національної меншини голосують за своїх кандидатів, і скільки їх уже при владі.

Офіційна статистика проти реальності

За статистикою, в Україні трохи більше 47 тисяч ромів. Але ці дані – з офіційного перепису населення, який проводився у 2001 році. Статистика йде врозріз з реальними цифрами. Зола Кондур, представниця Ромського жіночого фонду Чіріклі, переконана: ромів в Україні кілька сотень тисяч. Для порівняння – це 2-3 повноцінних мажоритарних округи.

"У нас від 200 до 400 тисяч ромів. Це дуже неточна цифра. Лише в Закарпатті востаннє нарахували 51 тисячу ромів. В Одеській області, другій за кількістю ромів, є різні цифри. Одні кажуть 20 тисяч, інші – 30".

За словами Кондур, причина такої великої різниці в тому, що люди боялися визнавати своє справжнє походження через можливі переслідування та тиск на їхніх дітей. Тому ще в радянські часи чимало ромів у паспорті вказали себе як молдовани, болгари або угорці.

Друга причина такої великої різниці в цифрах – відсутність документів у значної частини ромів.

За підрахунком ромських правозахисних організацій, 17% ромів в Україні не мають документів, що засвідчують особу.  Зараз ситуація не така критична, як була раніше, завдяки налагодженню роботи з державними органами.

Разом із тим, це складна й тривала процедура. Зола Кондур каже: правами ромів нехтують, можуть надати неповний перелік документів чи взагалі забувати про них на кілька місяців. Отримати паспорт хоче кожен ром, але не всім вистачає сили дійти до переможного кінця.

"Я би не сказала, що їм важко отримати документи, тому що різні соціальні виплати, їх стимулювали до більш відповідального ставлення до документів", – коментує начальниця Мукачівського управління праці та соціального захисту Наталія Зотова.

Чиновниця визнає: проблеми трапляються, але найчастіше це пов’язано з місцем реєстрації ромів. Крім того, додає, що іноді спеціальні органи не можуть допомогти ромам із документами, але не з власних примхів, а згідно з законодавством.

"Найбільша проблема ромів у тому, що вони неписемні. Заява на отримання документів повинна бути заповнена особисто людиною. Нам  відомо про 8 кримінальних проваджень, коли роми підробляли трудові книжки і неправомірно отримували на них допомогу. Коли виявляють недостовірні дані, порушується кримінальне провадження, а заява написана рукою адміністратора, то це питання до наших людей. Ми не маємо права самі заповнювати заяву, якщо заявник – здорова працездатна людина", – пояснює Наталія Зотова.

Коли справа доходить до виборів, слабкі та незахищені групи стають інструментом для політиків. Бідним роздають подачки, округи засівають гречкою, найменш захищеним обіцяють захист. Людям, які перебувають у скрутному становищі, складно відмовитися від тимчасової підтримки. Роми як національна меншина потрапляють у зону ризику.

"Дають 200-300 гривень, кажуть голосувати за того, а ти робиш своє право вибору", - роми Закарпаття про вибори

"Є такі цигани, що йдуть на роботу, а їх не беруть через національність. Є такі люди, розумієте, бідні на вигляд. Є такі табори в нас, шо, може, воду не бачили", – розповідає ром Микола.

Він мешкає в Ужгороді за межами табору. Однак розповідає: у табір до барона має право прийти будь-хто зі своїми проблемами. Після скарги жителів барон, як правило, йде до місцевого депутата. А той уже вирішує питання.

"На даний момент всьо може вирішувати, єслі він при власті. За світло. Світло обрізали, напримєр, там є задолженость, він іде і якось розділить ці гроші. Ну, по-разному", – розповідає чоловік.

Роми дуже поважають свого барона. Велике значення для них має його авторитет. Він нібито не може змусити когось проголосувати за кандидата, але може порекомендувати його. Не дивно, що громада, яка довіряє барону і якій той завжди допомагає вирішувати питання, дослухається до його порад.

"Давно так було. Барон каже: це людина, я за нього ручаюся. Робить собраніє і каже – он є кандидат. Це нормальна людина. Це наша людина. Якщо ти не хочеш, він тобі приказати не може, що ти мусиш за цього чоловіка голосувати", – переконує Микола.

На виборах він голосує завжди, хоча й має своєрідний підхід.

"Нема такого, шоб я не пішов на вибори, – стверджує Микола. – За кого хочу, за того голосую. Шо там у парламенті – голосуєш за партії. А за президента – то вже такоє".

За словами Миколи, він ніколи не відчував тиску на виборах і реалізовував своє право повноцінно. Однак критерії до обранців на місцях та на загальнонаціональному рівні  дуже різняться.

"Напримєр, я вже візуально знаю Юру Мандича (місцевий депутат – УП). Нормальна людина. Значить, я йду за нього. Я не піду за когось другого голосувати, бо я його не знаю".

"Як ви розумієте, що саме за цю партію або цього президента треба голосувати, рекламу дивитесь чи якусь програму читаєте?" – цікавимося мотивами.

"Ідеш, бо мусиш йти голосувати. Нас, як-то кажуть, 55 чи 45 мільйонів. Один голос, то нич не значить, чи ти за нього проголосуєш, чи не за нього", – відповідає Микола.

Чоловік пам’ятає і вибори, що були у 2010-му. Пригадує, як завдяки випадковій зустрічі, що сталася ще за прем’єрства Януковича, пізніше вирішив голосувати за президента-втікача.

"Він був тут в Ужгороді, коли вокзал откривався, він був ще премєр-міністром при Кучмі. Я його тоді на вокзалі побачив, тіпа сподобався. Ліпше було жити, реально. Долар був 8, євро – 10, і стабільно було, і пенсіонери жили".

За словами Миколи, він не відчуває дискримінації щодо себе і почувається повноцінною частиною суспільства. Однак на Закарпатті так думають не всі роми.

"Де б він не був, він і в Африці циган", – зітхає Едуард. Цей чоловік мешкає в іншому таборі – у селі неподалік Ужгорода. Ром розповідає, що мало не на кожному кроці зіштовхується з дискримінацією.

"У нас проблема така, шо ми хочемо десь своїх дітей продвинути, в хорошу школу або в хороший садік, но наших не воспринімають. Є якась не дуже цивілізована школа, звідти дитина не продвинеться нікуди.  Чи от квас попити чи ще щось, білі можуть наших і не обслужувати", – каже Едуард. "Білими" він називає інших мешканців України не ромської національності.

Найболісніша проблема, розповідає Едуард, це освіта. За його словами, діти в таборі ходять в окрему школу, яку не відвідують українські діти.

"Це государствена школа, білі учать наших циганських дітей. В нас є циганська школа, садік хочуть зробити ромський".

Представники цього табору звертаються до барона, але у відповідь зазвичай чують, що в нього багато справ і на це немає часу. Однак, за словами Едуарда, з тими ж питаннями роми йдуть до сільського голови, у відповідь чують: "Ви тут не кучкуйтеся".

"Ми ж коли йдемо, то йдемо гуртом, всі, десь 20-30 чоловік. А він каже: за вас має прийти єден керівник – барон. Каже, ми його для того тут поставили, шоби не всі приходили, а з питаннями всі до нього, потім він уже йде в сільраду. І до того халатно дуже відносяться, дуже халатно".

Про вибори Едуард спершу каже те саме – барон рекомендує голосувати за кандидата, але дослухатися до нього не обов’язково.

"Він не може перевірити. Напримєр, скаже за Януковича, а ми пошли за Ющенка голосувати. Ми думали, як краще шоб було".

А потім додає – про кандидатів роми зазвичай читають у пресі або керуються чутками від знайомих. Розповідає, що мажоритарники в табір теж навідуються, інколи привозять подарунки. За словами Едуарда, депутат, що останнього разу "засівав" округ, до парламенту таки пройшов.

"Це представник від ромів?" – дивуємося ми.

"Від білих".

"І як, його вибрали?"

"Вибрали".

Едуард пояснює – "засівання" відбувається через барона. А він уже роздає подарунки і каже табору, хто про них попіклувався. Разом із тим чоловік додає, що подарунки роми беруть, а голосують за того, за кого хочуть самі. Фотопідтвердження ніхто не вимагає.

"Дають 200-300 гривень, кажуть голосувати за того, а ти робиш своє право вибору".

Пригадуючи попередні вибори і порівнюючи результати, Едуард ностальгує за попередніми президентами:

"При Ющенку було ліпше, підняли виплати. Для ромів це було найкраще. Наші роми і так нарожали багато дітей, а тоді було ше більше, потому шо він підняв ті гроші. А при Януковичу ліпше було найти собі роботу. Він відкривав тоді заводи. А на сьогоднішній час тяжеліше".

"Зашел – занавеску закрыл, кто мне надо – птичку поставил," - роми Одещини про вибори

"Мы голосуем, это же наша Украина", – переконує ромка Лєна в селі Нерубайське на Одещині. Для неї це поселення чуже. Жінка все життя жила в Єнакієво, але там бойовики розбомбили її будинок. На Одещині вона живе, за її словами, вже 5 років.

 

"Метал собираю. Вчера пошла в город просить на базаре детям – взяли менти. Закрили. А шо ви ходите, шо ви лазите? Как мне жить, я з Донецька прийшла. Я ради своих детей буду жить", – бідкається жінка.

У Лєни двоє дітей, живуть вони без чоловіка. Тісняться в кухні та відокремленому спальному місці. У будинку Лєни є ще одна кімната, яку жінка мріє облаштувати. Скаржиться на відсутність грошей. Натомість у неї вдома жахлива антисанітарія, а в омріяній кімнаті – сміття.

"Барон для себя работает. Он не помогает. Когда скандал – что-то решает, а помогать – он не поможет", – розповідає жінка.

На вибори Лєна ходить сумлінно. "Мы голосуем за нашу Украину. Ты живешь в Украине – ты украинка. И за Украину надо защищаться как-то, понимаешь, как. Хочешь, идешь голосовать. Не хочешь – не идешь. А у нас – идем, потому что это наша Украина, нужно защищать", – розповідає жінка. А потім додає:

"Какой толк голосовать? Толка нету, моя хорошая. Даешь голос, а шо тебе помощь делают за это? Кто тебе что даст, если не ты сам? Жопа встает  с дивана – есть у тебя, не встает – нету ничего".

За словами ромки, ніхто за все життя не намагався її підкупити.

Сусід Лєни по табору Дмитро також запевняє, що його вибір завжди був свідомим, і підкупом тут ніхто не займається.

"Раньше я иду с женой, подхожу, где моя фамилия. Кого выбирать – я сам решаю. Я зашел – занавеску закрыл, кто мне надо – птичку поставил".

Роми на виборах

"За останні 5-7 років активність підвищилася. Роми теж стали розуміти, що потрібно брати участь у виборах, але не лише як виборці, а як кандидати. На минулі місцеві вибори в нас багато ромів балотувалися по місцях, але мало хто пройшов", – розповідає Зола Кондур.

Ромські організації не ведуть статистики, скільки представників їхньої спільноти були при владі. Пояснюють, ця цифра насправді мізерна. Найбільше місцевих депутатів-ромів у Закарпатській області. Поодинокі випадки проходу ромів до місцевих рад траплялися в Одеській, Чернігівській та Харківській області. У Верховній Раді – жодного рома.

У культурі цього народу триває боротьба з гендерною нерівністю. Жінки-ромки, як правило, рідше отримують вищу освіту і зазвичай займаються дітьми. У результаті вони також рідко балотуються на виборах. Та навіть якщо приймають таке рішення, чоловіки-роми його всіляко гальмують, пояснює Зола Кондур.

Утім, голосують роми приблизно так само, як і інші українці. Як вдалося з’ясувати з нашого спілкування з ромами, останні президентські вибори вони відвідували неохоче. А на минулих – у 2010 році – здебільшого підтримували Януковича. Важко сказати, наскільки вони справді вплинули на ці вибори.

Так, у Біляєвському районі Одеської області, де розташоване село Нерубайське, справді більшість голосів узяв президент-утікач, однак навряд чи його долю вирішила саме ромська спільнота. Адже, наприклад, на виборчій дільниці в Ужгороді, яка відповідає ромському табору, з представниками якого ми поспілкувалися, більшість узяла Юлія Тимошенко.

 Відомі навіть кілька фактів маніпуляцій на виборах за допомогою ромів. Анонімне джерело в парламенті розповідає:

"Знаю історію з відкріпними талонами, коли ще були у 2012 році вибори в Одеській області. Два автобуси курсували з ромами з паспортами, з відкріпними талонами по одному з виборчих округів і голосували по декілька разів на одному окрузі".

За словами співрозмовника, подія мала місце на 142 окрузі на парламентських виборах  у 2012 році з подачі місцевого "регіонала".

Найболючіша тема для ромів – відсутність документів. Але окремі політики не гребують спекулювати і на ній. На місцевих виборах 2015-го ромам нібито за день роздали паспорти, аби вони проголосували за потрібного кандидата.

"Це Юрій Вілкул. Ромам за один день виписали паспорти, підігнали автобус, і вони проголосували. Очевидно, що це не єдиний випадок", – розповідає експертка з захисту прав жінок Лариса Кобилянська.

Про подібний випадок у Кривому Розі розповідають матеріали, які в Інтернет викладали активісти. Зокрема, на одному з відео видно, що представників ромської національності автобус возив на різні виборчі дільниці. Автори переконують: підвіз людей зроблено на замовлення Юрія Вілкула.

"Були задіяні маршрутки підприємств, афілійованих до пана Вілкула. Це фірми нашого місцевого монополіста, який тримає через офшори кілька компаній-перевізників. – пояснює місцевий активіст Богдан Рижак. – На першому поверсі Криворізької міської ради розташована Криворізька міська організація ветеранів. Міська рада постійно виділяє кошти на їхню діяльність. У рамках такої діяльності було виділено близько 700 тисяч гривень на підвезення літніх людей на виборчі дільниці, у тому числі – і ромів".

Ми звернулися до мера Кривого Рогу Юрія Вілкула з проханням прокоментувати заяви активістів, але відповіді наразі так і не отримали.

Під час виборів мера в Кривому Розі жінка 30-40 років зверталася до комісії з проханням пропустити її разом з іншою особою в кабінку для голосування через її неграмотність.

Як видно з відео, частина ромів на ньому – неписемна. Для них проголосувати –  проблема хоча би тому, що вони не можуть прочитати навіть прізвища свого кандидата. Що робити таким людям – закон не передбачив.

В історії українських виборів це питання порушувалося не лише на місцевих виборах у Кривому Розі, а й на Закарпатті. У селищі міського типу Середнє ТВК прийняла рішення неграмотним громадянам користуватися допомогою сторонньої особи, але згодом Ужгородський міськрайонний суд ухвалу скасував.

Будь-яка можливість підкупу пояснюється низьким соціальним становищем та відсутністю нормальної освіти.

Питання освіти реально критичне, особливо для жінок. У ромській культурі поширені ранні шлюби. Офіційно вони не одружуються, але дівчатка починають жити з чоловіками з раннього підліткового віку, згодом народжують дітей, кидають школу і більше туди не повертаються.

"Якщо 20 дітей ромської національності прийшло до школи, то з тих 20 дітей лише 2-3% отримує атестат про закінчення цієї школи", – розповідає Зола Кондур.

У таких ситуаціях є рішення. Щодо виборів та проблем ромів ми хотіли поспілкуватися з бароном, однак до журналістів вийшов лише його представник. Під час виїзного засідання представники профільного комітету та Омбудсмена запропонували йому навчання для дітей і їхніх матерів одночасно. На що отримали однозначну відповідь – "Мы не пойдем, но и вы это не сделаете".

Вирішення проблем ромів повинно бути комплексним. Перш ніж вимагати від них свідомого і відповідального вибору, необхідно дати їм зрозуміти, що вони повноцінні громадяни. Вони на рівні з іншими можуть отримувати освіту, пільги, юридичний захист та якісне медичне обслуговування, але також повинні пам’ятати, що мають обов’язки перед державою, як і кожен громадянин України.

Допомогти ромам в Україні міг би документ, який би передбачав покрокову діяльність у цьому напрямку. І такий, виявляється, є.

"Є Ромська стратегія 2020, яка передбачає дуже чіткий план дій органів виконавчої влади. Є повний розподіл, що який орган має робити, чим має займатися, розподіл, що мають робити на рівні органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, на рівні області," – розповідає членкиня комітету Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Ірина Суслова.

У цей документ, зокрема, закладені пункти щодо боротьби з дискримінацією ромів у навчальних та медичних закладах, а також – найкритичніше питання, яке є витоком решти проблем, – паспортизація ромів. Здавалося б, чому ця стратегія не виконується? Але відповідь очікувана.

"На стратегію, як ми з’ясували, не передбачене фінансування на державному рівні, тож її реальне виконання дорівнює нулю", – каже Ірина Суслова.

Нерідко неякісна влада – це відповідальність виборців. Але малосвідомі виборці – це також відповідальність влади, яка не подбала про їхню освіту та можливості розвиватися.

Надія Суха, Фото Ганни Грабарської, Українська правда

22 червня 2018р.

Теги: цигани, барон, авторитет

НОВИНИ: Соціо

12:33
Голова Гукливого, що на Воловеччині, не задекларував бізнес дружини
12:24
На Закарпатті перший міжнародний фестиваль, присвячений Тисі, відвідали близько 2 тисяч гостей
11:20
"Перенесений" Big City Ride відбудеться в Ужгороді 27 липня
09:40
Рівень зайнятості населення Закарпаття у І кварталі 2018-го становив 54%
09:36
Сміття у закарпатському Чопі сортують, аби знову затим скидати в одну купу
09:26
Американські лікарі працюватимуть у Мукачеві ще три дні
09:22
Велодоріжки на Закарпатті заростають чагарниками, тоді як велолюбителів усе більше
07:59
/ 2
Між добром і злом
07:16
/ 2
В ужгородському екзотаріумі вперше на Закарпатті народилося маля єгипетської летючої собаки
06:16
Ужгородка здолала 6,5 км у масштабному запливі через протоку Босфор
05:46
/ 3
У Нижніх Воротах люди перекрили трасу Київ-Чоп через побиття поліцейськими двох хлопців
04:57
Громада села Лавки проголосувала за об'єднання з Мукачевом в ОТГ
17:26
/ 4
Румунія модернізує митні пункти, включно із закарпатськими, на кордоні з Україною
16:55
У поліції Закарпаття з'ясовують інформацію про побиття правоохоронцями чоловіка біля посту "Нижні Ворота"
16:35
Перша хвиля алергії на амброзію – на Закарпатті
16:30
На Закарпатті перевізники не оновлюють автопарк роками
12:46
Як на Закарпатті заробляють до 30 тисяч гривень під час збору чорниць
12:37
/ 7
Старий Бескидський тунель законсервують
09:26
У пріорітетах цьогорічних абітурієнтів УжНУ – медичний, юридичний, історичний, філологічний і туристичний профілі
09:21
Вільну кузню та дегустацію закарпатських еко-продуктів організували у скансені в Ужгороді
09:06
Кишкові інфекції щотижня виявляють у 50 закарпатців
09:01
Половина гідрантів в Ужгороді несправна
16:48
/ 3
Закарпатці боргують за газ понад 939 млн грн
16:44
/ 6
До УжНУ вже подано більше 10 300 заяв абітурієнтів
16:33
До бюджету Боронявської сільради на Хустщині стягнуто 75 тис грн збитків від упущеної вигоди
» Всі новини