Вітряки на Боржаві: усе більше голосів проти (ФОТО)

Рух проти будівництва вітрової електростанції на полонині Боржава на Закарпатті, схоже, набуває все більшого розмаху.

Вітряки на Боржаві: усе більше голосів проти (ФОТО)

Ініційований парапланеристами процес підтримали представники гірськолижного курортного бізнесу, екологи, орнітологи, геологи, журналісти. Проти все голосніше, послідовніше та більш аргументовано виступають місцева влада, депутати та мешканці. Спроба ж представника турецького «інвестора» перевести дискусію у площину бізнесової суперечки чи звузити географію значення Боржави до двох районів Закарпаття, утворили ще більший бар’єр нерозуміння. Наростаючий конфлікт вже привернув увагу Закарпатської обласної ради: було утворено спеціальну комісію, яка буде вивчати проблему та готова взяти на себе роль модератора. Після звернень до уряду, народних депутатів та центральних наукових інституцій невдовзі слід очікувати і всеукраїнського розголосу. Та наразі позиції незмінні та чітко визначені. Турецькі підприємці прагнуть звести вітрогенератори за будь-яку ціну – на їхньому боці обласна влада та бізнесова доцільність. Борці за збереження Боржави попереджають, що готові на найбільш радикальні кроки, аби не допустити цього. Адже постраждає не лише єдина в Україні база пара- та дельтапланерного спорту міжнародного рівня, але й туризм, екологія, популяція птахів та кажанів. І, що найголовніше, – загалом екосистема Боржави, Карпатського біосферного заповідника та біорізномаїття Європи.

Такі позиції були озвучені та задекларовані під час чергової зустрічі прихильників та противників ВЕС на Боржаві.

Слід відзначити, що друга зустріч вийшла ще більш руйнівною для позиції турецьких забудовників, аніж перша (більше про неї тут). Аргументи представника «інвестора» вже не викликали навіть дискусій, а, в більшості, всезагальний сміх присутніх.

Святослав Жмуцький настільки щиро переконаний у правоті своїх працедавців, що своєю безапеляційною позицією та, часом, безглуздими аргументами зумів швидко налаштувати проти себе аудиторію.

Свою промову він розпочав з обурення позицією журналістів (не в останню чергу, від ІА ZIK). Причому не через брехню чи перекручену інформацію, а через правду про те, що він відмовився називати кінцевих бенефіціарних власників підприємства.

Прибутки та робочі місця – сміх та й годі!

Далі п. Святослав пафосно заявив, що надасть відповідь на питання про прибуток від роботи ВЕС і зробить це у валюті. У результаті, сума у 50 тис. євро в рік, яка буде розділена між двома районами, викликала гомеричний сміх у представників влади, депутатів та мешканців Міжгірського району. Адже приблизно таку ж суму в рік заробляє на туристах та спортсменах один середній готель. Причому у власний бізнес, а не бюджет району. А в загальному за сезон пара-та дельтапланеристи від постійних тренувань, всеукраїнських та міжнародних змагань приносять у бюджет місцевих мешканців близько 1,5 млн грн.

Після заяви про кількість робочих місць всі решту слова представника забудовника мало хто сприймав всерйоз. Йдеться про аж 25 людей, які будуть зайняті в обслуговуванні ВЕС! Трохи більше – при будівництві. Для справедливості, відзначимо, що приблизно така ж кількість працівників зайнята лише у середнього розміру садибі, яких на Міжгірщині – сотні.

Чому на зустрічі були так чисельно присутні представники цього району і чому дані про них наводяться на противагу обіцянок турецької компанії? А тому, що зі встановленням вітряків практично весь їхній бізнес буде зруйновано. Зупиниться проведення міжнародних змагань, перестануть масово їздити туристи, яким не цікавий технопарк – вони прагнуть прогулятись та помилуватись неторканою природою. Кожного тижня на Боржаву піднімаються сотні парапланеристів та дельтапланеристів. Вони приїжджають разом з родиною та друзями та залишаються щонайменше на два-три дні. Вже не кажучи про іноземних туристів, яких приваблюють близькість кордону та унікальна доступність сходження та мандрівки для осіб будь-якого віку. Проживання, харчування, трансфер на гору зі спорядженням, продукти та сувеніри – все це бізнес місцевого населення. І так фактично круглий рік. Тепер люди переконані – вітряки це все зруйнують.

Гірськолижний комплекс по-сусідству вимагає змінити проект

Окрім парапланеристів та представників місцевого бізнесу на зустрічі був присутній також керівник масштабного проекту гірськолижного комплексу. Він однозначно заявив, що зона безпеки значної частини ВЕС потрапляє на територію курорту, що суперечить законодавству. Тому їхня компанія вимагає змінити проект розміщення вітряків, інакше готова позиватися до суду. Також він заявив, що для розуміння обсягу залучення відпочивальників, розвитку інфраструктури та створення робочих місць треба глянути на Буковель – жодного вітряка, мільйони туристів та тисячі залучених робітників. Вже не кажучи про неспівмірні з «копійками» від ВЕС, прибутки.

Натомість, як доказ цілком прийнятного співіснування лижників та вітряків, забудовники представили декілька фото та відео, начебто, з Ліллехамера, де видно засніжену дорогу між вітряками. Правда, ані лижників, ані хоча б лижної траси там не було. Натомість в камери раз-у-раз потрапляли снігові мотоцикли. Ще прикладом синергії двох процесів вони наводили олімпійську трасу у Південній Кореї, що викликало дружнє обурення. Адже у трансляціях з ігор чітко помітно, що траси та вітряки розташовані на зовсім різних гірських хребтах.

Онур-2, або як маловідома турецька компанія захоплює ринок вітроенергетики Західної України

Також, вже після другої зустрічі, подив викликає позиція «інвестора», який не представив, як доказ своєї спроможності та досвіду, жоден реалізований проект вітрової електростанції. Можливо, такий підхід ґрунтується на тій же позиції, що і представлення бенефіціарного власника – мовляв, шукайте самі. Ми й не полінувались. Колеги ІА ZIK у Туреччині промоніторили дані про компанію та повідомили, що підписант угоди з Закарпатською ОДА Акціонерне товариство «Enisolar Energi» є невеликою фірмою, яка спеціалізується на встановленні малопотужних сонячних електростанцій та веж для вимірювання сили вітру – і жодної вітрової електростанції. Жодної!

Скріншот з сайту enisolar.com

Все тому, що у Туреччині великі електростанції будують лише державні компанії. Тому приватним фірмам доводиться займатися лише дрібними проектами або шукати вихід на міжнародні ринки. Таким чино «Enisolar Energi» намагається потрапити у Грузію, Болгарію та Україну.

Виявляється у нас це вже другий проект турецької компанії. Перший – від імені компанії «Атлас Глобал Енерджи», вони розпочали реалізовувати ще у 2016 році поблизу села Опорець у Сколівському районі, який межує, до речі, з Закарпаттям.

Як повідомив з цього приводу директор департаменту паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Львівської ОДА Михайло Мельник, проект успішно просувається. Пройдено громадські слухання, підготовлено практично усі документи, і на кінець цього року компанія має намір розпочати будівництво.

Як свідчать фото з зустрічі у стінах ЛОДА, його започатковували ті ж люди, що й зараз займаються ВЕС на Боржаві – Святослав Жмуцький та Шмігельський.

Слід зазначити, що прихід на ринок України маловідомої невеликої турецької компанії дуже нагадує історію з появою фірми «Онур», яка виникла на теренах Львівщини нізвідки напередодні Євро-2012, а зараз стала одним з гігантів дорогоремонтної галузі.

Як свідчать плани української влади, вже найближчим часом на Західній Україні має з’явитися близько 10 вітрових електростанцій. Одна з них була відкрита восени минулого року на Старосамбірщині.

Та про досвід турецької компанії, інші проекти та плани на майбутнє пан Жмуцький мовчить. Це й не дивно, адже жодної вітрової електростанції вони до того часу, виглядає, не побудували! Принаймні, ні в Туреччині, ні в Україні про це не відомо.

Противники вітряків на Боржаві під час зустрічі в один голос заявляли, що вони є прихильниками зеленої енергетики й не мають нічого проти побудови вітрових електростанцій у місцях, де вони не псують віковічну красу природи та не руйнують унікальне середовище для спорту, туризму та рекреації.

Думку людей врешті почули закарпатські депутати, а от Г.Москаль – ні

В гості до Львова, де відбувалась зустріч, приїхав представник депутатського корпусу Закарпатської облради Андрій Шекета. Він повідомив, що якраз напередодні було створено комісію, у яку увійшли шестеро народних обранців.

Це представники різних політичних сил та районів області. Своїм завданням вони ставлять глибоко та ґрунтовно вивчити проблему, почути голоси усіх зацікавлених сторін та прийняти виважений висновок, який, по суті, буде позицією всієї громади Закарпаття.

Значно менш відкритою для обміну думка виявилась Закарпатська облдержадміністрація. Її голова Геннадій Москаль відмовився навіть зустрітися з парапланеристами. Про це на своїй Фейсбук-сторінці повідомив гід-екскурсовод Орест Когут: «Геннадій Москаль сьогодні офіційно через свого прес-секретаря відмовив спортсменам-парапланеристам в зустрічі по темі вітряків на Боржаві. Також сказав що в ситуацію втручатися не збирається. Тобто, підтримує інвесторів... Дякую Вам, щодо розвитку туризму на Воловеччині... Ліс там геть порубали... Рекультивація по-моцкальському – вітряками... Браво!»

Не надто багатослівними були у Закарпатській ОДА, відповідаючи на інформаційний запит ІА ZIK. З 15 пунктів нам було надано відповідь ледве на половину питань. Та, все ж, дещо дізнатись вдалося:

В ОДА хребет Боржава в районі гори Гимба, як перспективний для розвитку вітроенергетики, визначили ще у 2013 році;

У грудні 2016 року (водночас з майданчиком на Сколівщині, про який йшлося вище) турецькі «інвестори» тільки під іншим іменем – «Ensolar Energi», на зустрічі в ОДА висловили бажання будувати ВЕС на полонині Боржава;

У січні 2017 року було створено ТОВ «Атлас Воловець Енерджі» та підписано Меморандум про співробітництво, який передбачає будівництво електростанцій;

Орієнтовна сума інвестицій становить майже 100 млн євро, які будуть залучатися з кредитних ліній ЄБРР. Потужність ВЕС становить 120 МВт. Початок будівництва заплановано на кінець 2018-початок 2019 років;

«Інвестор» «бере на себе зобов’язання щодо покращення соціальної інфраструктури шляхом надання інвестицій після введення в експлуатацію ВЕС… та участі у розвитку соціальної інфраструктури на окремо погоджених сторонами умовах» – отак нічого конкретного і зрозумілого;

Обіцяють створити робочі місця – оті 25 працівників, про які вже згадували раніше, плюс будівельники.

Слід зазначити, що отих 100 млн євро інвестицій насправді не внесок у розвиток регіону, а фінансування засобів виробництва, які, до того ж, перебувають у повній власності іноземної компанії та приносять їй прибутки.

Ще ряд запитань були залишені без відповіді. Зокрема, не надана інформація:

що чимало громад виступають категорично проти проекту;

щодо досвіду компанії у галузі будівництва ВЕС за кордоном та в Україні;

чи надано «інвесторами» усі погодження та висновки профільних установ. Зокрема, щодо впливу на екологію;

чи надано фінансові гарантії щодо реалізації проекту та від яких кредитних інституцій;

хто буде підрядником будівництва та монтування вітряків (українські чи закордонні фахівці).

З метою з’ясування моментів, на які не було отримано відповідь, надсилаємо повторний запит у Закарпатську ОДА.

Бонус для Ахметова

Ще один аргумент представників турецької компанії, який не витримує критики, є те, що Закарпаття відчуває суттєвий брак електроенергії. Насправді, область належить до т.зв. острова Бурштинської ТЕС (БуТЕС), яка виробляє значний надлишок енергії, яка, відтак, експортується за кордон.

Таким чином продукт Боржавської ВЕС буде потрапляти у мережу енергоострова БуТЕС, який відокремлений від загальної української мережі. За нього держава буде платити, значно вищий від звичайного, «зелений» тариф, а в той час власники електростанції у Бурштині зможуть продавати більше енергії за кордон за європейськими цінами.

І хто на цьому заробляє? Держава? Зовсім ні! Держава буде платити туркам, а надлишок енергії буде експортувати Рінат Ахметов, який і є власником БуТЕС.

Де в цьому контексті держава? Де Закарпатська область? Та ні ж – зароблять 50 тис. євро в рік на два райони. Виглядає, що все.

Захистимо братів наших менших

Та найбільш цинічним з усіх аргументів на захист ВЕС з уст Святослава Жмуцького пролунав тоді, коли йшлося про непоправну шкоду, яку завдадуть вітряки для птахів та летючих мишей. Для нього ці істоти – лише статистичне число. Декілька тисяч в рік – не проблема. Адже, за його словами, приблизно така ж кількість гине від інших техногенних факторів, а також від котів і автомобілів!!!

Та з таким брутальним нехтуванням долею птахів та рукокрилих (кажанів) абсолютно не згодні орнітологи. Ось як прокоментувала їх позицію еколог Оксана Станкевич-Волосянчук: «Саме при старті, набираючи висоту на тепловому потоці, птахи ризикують потрапити в січкарню лопатей. Для кажанів вітряки взагалі є тотальною небезпекою, бо розріджене повітря у зоні турбулентності спричиняє у них інсульт».

Найбільш вразливими птахи стають у період міграції, шляхи якої проходять через полонини. А всі рукокрилі, що проживають на Боржаві, є червонокнижними!

До слова, приблизно така ж доля може чекати і парапланеристів, які літають за цим же принципом, от лише не мають крил, щоби отримати хоч якийсь шанс для порятунку.

Відтак у суботу, 24 лютого, фахівці орнітологи та екологи зібралися на термінову зустріч. На ній, окрім ключових галузевих наукових інституцій, були й представники з Мелітополя, які взялись робити «потрібне» дослідження для турецької компанії.

Як зазначив у коментарі ІА ZIK один з учасників зустрічі, усі присутні маститі науковці однозначно висловились про те, що вітряки на Боржаві смертельно небезпечні для птахів, а особливо кажанів, чиї міграційні маршрути проходять через полонину, а сприятливі повітряні потоки дозволяють тут набирати їм висоту для подальшого руху.

Також вони чітко дали зрозуміти колегам з Мелітополя про те, що у разі, однозначно неправдивого висновку на користь ВЕС на Боржаві, уся наукова спільнота виступить проти цього та змусить відкоригувати його.

Технопарк на Боржаві зруйнує унікальні субальпійські луки та зарослі чорниць

Не вдалося присутнім на зустрічі також почути однозначну відповідь про те, як будуть доставлятись на полонину величезні конструкції та тисячі тонн цементу (один вітряк разом з фундаментом важить приблизно 400 тонн!!!). Почувши репліку про дороги з гравію, зал вибухнув дружнім реготом. Місцеві мешканці навперебій запевнили, що така дорога не переживе літньої зливи, вже не кажучи про весняне танення снігів.

Натомість інженери, яки були присутні на обговоренні, заявили, що для такої маси вантажу та великих негабаритних конструкцій потрібні щонайменше бетоновані дороги та серпантинні нерізкі підйоми. Що це означає для доволі вузької на хребті та суцільно зарослої чорницею Боржави? Це значить, що буде прокладено дороги у декілька рядів на схилі (заплановано – дворядні дороги, шириною 6 метрів), а ґрунт буде зсунутий вниз по схилу. Відповідно, буде засипано та назавжди втрачено чорничники. Люди позбудуться одного з основних джерел прибутку, а ґрунт – потужної кореневої системи, яка утримує сніг та вологу, а також кріпить землю до кам’яної основи гір. Таким чином, вже через декілька років він зсунеться донизу, оголивши камені. Цю апокаліптичну картину доповнить порепаний серпантином хребет – відтак з зелених полонин залишаться хіба спомини та голі камені. Зате з вітряками!

Щоб вивезти на хребет увесь матеріал для фундаменту, треба зробити близько 16 тис. ходок двадцятитонними вантажівками – такого навантаження хребет не витримає!

До того ж між вітряками буде прокладено на глибині 2 метриів потужний кабель. Можна лише уявити собі, яким чином у каменистому ґрунті буде прокладатись така траншея. Вже не кажучи про те, яке електромагнітне випромінювання будуть давати кілометри кабелю. Як свідчить закордонний досвід – у цих місцях рослинність повністю відсутня.

Забудовник обіцяє провести рекультивацію та наново засадити чорниці. Така репліка змусила науковців-ботаніків вхопитись за животи, адже дикоростуча чорниця є дуже примхливою для вегетації. Таким чином її слід було б висаджувати вручну – кущик за кущиком!

Як зазначила доктор геологічних наук Катерина Деревська, на Боржаві в принципі не можна нічого будувати, через те, що це охоронна зона міжнародного значення (Смарагдова мережа Європи). Плюс вітряки матимуть вплив на Карпатський біосферний заповідник. Також є аргументи з т.з. гідрогеології (вплив на Шипіт та річки). Багато з них можуть взагалі зникнути і вийти на поверхню у зовсім інших, часом непередбачуваних та небезпечних, місцях.

Забудовники мають вибачитись і піти з Боржави

Усі противники вітряків усвідомлюють: щоби зупинити такий масштабний проект на такій пізній стадії, потрібні дуже вагомі аргументи фахівців, висновки інституцій на центральному рівні та голос місцевого бізнесу та громадянського суспільства.

Наразі однозначно проти виступають практично усі науковці, пов’язані з природою. З їхнього боку зараз максимально швидко готуються усі необхідні обґрунтовані наукові висновки. Ми не знайшли жодного фахівця, який би в коментарях аргументовано не зазначив: від вітряків на Боржаві лише шкода природі та унікальному ландшафту.

Про унікальність для розвитку спорту свої висновки вже підготували парапланеристи та дельтапланеристи. Їх підтримали колеги з усієї України та з-за кордону. Боржава – унікальний для нашої держави та найближче і найбільш доступне для кількох сусідніх країн місце для польотів міжнародного рівня.

Щодо пересторог для розвитку гірськолижного відпочинку та туризму загалом, вже в один голос заявили представники великого, середнього та малого бізнесу регіону.

Саме ці висновки та звернення ляжуть в основу подальшого звернення у Міністерство екології, Міністерство молоді та спорту, в Уряд загалом. Тепер і на центральному рівні мають зрозуміти, що співвідношення шкоди та користі від вітряків на Боржаві неспівмірне. Знищивши унікальне місце для міжнародних змагань з парапланерного, а, в подальшому, і гірськолижного спорту, унікальний осередок туризму та рекреації, унікальний природний об’єкт, ми отримуємо декілька кіловат електроенергії, які можна з таким самим успіхом отримати в іншому місці.

Тому, як висловився під всезагальне схвалення, ініціатор акції «Порятуй Боржаву» Андрій Когут: «Забудовник повинен вибачитись перед людьми і піти з Боржави». Компромісу не буде!

P. S. Вже, коли матеріал був готовий, стало відомо, що турецька компанія не встигла підготувати обов’язкове у таких випадках «Обстеження впливу на навколишнє середовище (ОВНС)» за старими, спрощеними правилами. Відтак зараз їм доведеться проходити цю процедуру (ОВД) у нових умовах, які стали значно складнішими. А враховуючи великий суспільний резонанс та реальні докази катастрофічної шкоди для дозвілля, мало профільних чиновників та науковців погодяться поставить свій підпис під таким сумнівним проектом.

ДО ТЕМИ:

У Воловці дискутували противники та прихильники вітряків на Боржавському хребті. Вирішальне 

 

Богдан Білан, ІА ZIK 

28 лютого 2018р.

Теги: вітряки, Боржава

Коментарі

Повідайчик Ілліч 2018-03-24 / 21:49:27
Верховинець так педалить за вітряки ніби це він розробляв проект і змінював цільове призначення з/д на полонинах (так Олександре?). Я маю нещастя жити в Воловці - цьому дипресивному куточку нашої країни, з керівниками - вівчарями і людьми зовсім не дбаючими про навколишрє середовище...

наука 2018-03-13 / 15:01:53
До, економістів теоретиків,:наскільки реально,капітал монополій поглинув сільське виробництво з 90-х років???А те, що воно було- це точно!

nana 2018-03-11 / 20:40:23
Верховинцю та іншим, прочитайте хоча би ось це дослідження https://www.facebook.com/notes/%D0%B2%D1%80%D1%8F%D1%82%D1%83%D0%B9-%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D1%83/%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9-%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83-%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D0%B2%D0%B5%D1%81-%D0%BD%D0%B0-%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D1%96/208122646435742/

верховинець 2018-03-07 / 14:36:02
Цікаво пане Лемак, де ви навколо Волівця бачите мальовничі місця, та де на Плаю, Темнатику та інших горах гірськолижні курорти та лижні спуски ?
Єдине що є, це лисі від вирізаного лісу груники та захаращені потічки у Канорі та Вишному кінці.
Не бачив я на Воловеччині і жодного лижного спусту та витягу, а жденіївський давно здох. А в Нижніх то сміх а не витяг, якщо взагалі працює.
Лижники хіба що їдуть через Воловець на міжгірщину.
Крім Воловця та Скотарського на воловеччині навіть місць немає для витягів, на відміну від міжгірщини.
А раз немає, значить повинна бути своя фішка - сільске господарство та переробка, тваринництво та садівництво.
А для цього і потрібні енергоджерела, тим більш екологічно чисті.
А в Голландії вітряки повсюди і в Бельгії теж і гір там немає. Але там є розумні люди, особливо керівники.

Lemak 2018-03-07 / 00:04:50
Якщо построять вітряки на Боржаві, то що бюджет Воловця зразу розбагатіє, або половина Волівчан отримають роботу? Район можна підняти за рахунок переробної галузі.Я ще раз погоджуюся з Верховинець, що треба відновлювати місцеві підприємства по переробці сільськогосподарської продукції, м'яса молока, вівчарство, лісове господарство,це дасть змогу відкрити нові робочі місця.Але не при цих горе Управителях Воловця.На рахунок Вітряків, шановні ви так рекламуєте Голандію,або якусь іншу країну в Європі, то там їх ставлять в місцевості де нема Туристичних зон.Ви десь в Австрійських альпах, або Французьких,бачили їх поблизу гірськолижних курортів, або в мальовничих місцях?

*** 2018-03-06 / 14:31:23
Кажуть,таможник поклав вітряк,а він тут же обламався!

наука 2018-03-06 / 14:29:05
Справжній фахівець у галузі тепломереж(просто унікум),практик,ужгородець,величезний стаж роботи,досвіду каже:"Ми- єдина область,яка зруйнувала,центральне опалення,-це, справді, дивно,а де були закони?А тепер сидимо на газових бомбах,і люди це уже відчувають!" У Англії:центральне опалення найпрестижніше,найбажаніше,найринтабільніше!!!" Ну,і де наші ГОЛОВИ!?

верховинець 2018-03-05 / 18:23:07
Так в тім то й біда, що бізнес з квадроциклами джипами та ГАЗ-66 це бізнес депутатів-вівчарів, як і вирубка лісів та вивезення дров за кордон. Вони за свій бізнес кістьми ляжуть. Для чого їм інвестор, якщо його доїти не можна. Як то тепер не вони головні будуть в районі.А з іноземцем не можна нагліти, бо будуть претензії із-за кордону.
А на рахунок корисні вітряки, чи ні, то я би воловецьких діячів повіз до Голландії та показав, що це таке. Правда екскурсія за їх рахунок.

Степан Крук 2018-03-05 / 16:50:32
Основні опоненти вітряків - це екологи та туристичні агенції. Якщо говорити про екологічну доцільність того чи іншого проекту, то згадаймо скільки сміття залишають туристи в наших горах, скільки вогнищ розпалюють,завдаючи шкоди природі. А ще колії від джипів, квадрациклів і таке інше... Давайте бути об"єктивними - жодна господарська діяльність, в тому числі і туризм, неодмінно приводить до екологічної шкоди. Але жити треба, потрібно зберегти та розвивати інфраструктуру, виплачувати зарплати бюджетникам. Можно сидіти склавши руки і чекати, коли Київ кине ту гривню, але її можна і недочекатися... Нехай йдуть туристи і дивляться на ті вітряки, бо це в Украні ще рідкісне видовище, нехай вип"ють чашку кави у кавярні поряд, нехай екскурсовод розповість туристам про принцип роботи вітряків та про "зелену енергетику" вцілому. Нічого поганого в цьому нема - виграє енергетика, виграє туризм...

Степан Крук - на попередній коментар 2018-03-05 / 16:01:12
Не давно взнав, що частину закарпатських сувенірів виготовляють в... Китаї. Визнаю, я охренів!

*** 2018-03-05 / 15:57:18
До,земляка,який туризм?,а на що дивитися?? Яка екзотика:тополі,верби,горіхи,виноградники,фонтани,квіти,акація пахне???Чим любуватися,які шовдирі пробувати ? Де вони??? Чого на ЗАКАРПАТТЯ?!!!Які сувеніри купляти,які цехи сувенірні відвідувати?,яку кераміку купляти?

верховинець 2018-03-05 / 15:41:49
С.К. як чого хочуть?
Чиновники хочуть відкатів, а простий люд вже не знає, що хоче, так йому задурили голову місцеві керманичі.
Один київлянин із наших земляків, десь років з десять тому, запропонував побудувати оглядову канатну дорогу по горах навколо Воловця. Так попросили в нього 50 тис. $. Взяв чоловік плюнув їм у писок, та й пішов. Катайтеся хлопці з гір на гузицях.
При такій політиці очільників району на на Воловеччині жодного проекту, жодного інвестора. Із-за тугодумства окремих фивників, Воловеччина відстала від усіх районів на роки.
А коли є пропозиції, то місцеві депутати-вівчарі такі поборники екології, ніби з партії зелених Німеччини.
Питання до земляка. Це ви процитували витяг із програми партії "Відродження" Воловеччини?

Степан Крук 2018-03-05 / 15:16:59
Є ще один аспект! Ми ніби хочемо бачити інвестора в краї, ніби хочемо залучити інвестиці, бо без них про будь-який розвиток економіки марно думати. Але коли реальний інвестор до нас приходить, ми робимо все, щоб він повернувся восвоясі! То чого ми хочемо???

земляк 2018-03-05 / 14:54:02
Ніяких вітряків й доріг у Карпатах, ні - відновлювальній, "зеленій" енергетиці, ніяких сміттєпереробних заводів, тільки - туристичні "курорти" й тільки "бізнес"!

Саме останній, а не турецькі вітрові електростанції чи якісь пропозиції по збору й утилізації сміття - дадуть небачений СТРИБОК краю, покращення його громадянам, чиновникам від туризму й "експертам"!

А головне - будемо й далі: рубати ліс (бо електрика дорога), збирати яфини й гриби (які "годують" та як це робили ще прадіди) й "приймати" туристів (читай: готувати їм "на горці" як в столичних ресторанах, прати білизну й прислужувати "чего изволите")!

Ну а те, що вже набудували по карпатських горах місцеві, готелєри та ресторатери й те що вже понищили природу Срібної землі, серучи у дзвори та кидаючи сміття у річки... так це так й повинно бути на "туристичних курортах" Закарпаття!

Степан Крук 2018-03-05 / 14:46:43
Вчора на місцевому телеканалі подивився дискусію з цього приводу за участю інвестора представника Воловецької ради та експертів. Ця дискусія в студії остаточно переконала мене, що вітряки потрібно будувати.

верховинець 2018-03-05 / 14:37:47
Не думаю, що вітряки набагато страшніші ніж наголо вирізані гори. На Воловецьких полонинах завжди були смерекові ліси. Від Гукливого аж до міжгірського перевалу теж росла смерека. Подивіться що там зараз росте, суцільні чагарники. Повністю вирізані веречанські ліси, скотарчанські теж. У Яблунові скоро не буде жодної смереки, а вас лякають вітряки.
Побудували газопровід, від цього ніхто не вмер, ЛЕП. Є безумовно питання до цих обєктів, але ж і газ зараз є практично в кожному селі (велика його ціна це вже заслуга нинішньої влади), на компресорній працюють верховинці і зарплата не погана.
Не думаю, що вітряки це страшне зло, в крайньому випадку не гірше від АЕС.
По Європі повно вітряків, а в Голландії всюди і біди від них нема, якщо з розумом іх монтувати і експлуатувати.
Будуть робочі місця, при нинішній ціні на газ, буде альтернативне джерело енергії, податки в місцеві бюджети.Правда цьому треба приділити серйозну увагу, не дати на відкуп, місцевим чиновникам-злодіям. Старе завжди пртивилося новому.
А Воловецьким бонзам треба брати приклад з інших районів, та витягувати район з депресії. Бо їм би що робити лиш би нічого не робити.Зрозуміло, що тут треба мізки включати, це вам не день коломийки проводити та пісні співати як Ковбаско. Не забувайте попереду вибори, підете в небуття та ще й пам'ятати вас будуть як бездарностей.

Lemak 2018-03-04 / 14:24:52
Дуже правильно написав Верховинець,на рахунок "керманичів Воловця", але з думкою про вітряки, я не згоден. Цих монстрів не повинно бути на Боржаві. Що Ми залишимо після себе, більше того, Ми вже й так багато познущалися над нашою природою.

Степан Крук - пенсіонеру 2018-03-03 / 11:35:34
Маємо вже приклади, коли горяни сказали НІ при спробі будівництва міні- ГЕС. Не так все погано!

пенсіонер 2018-03-03 / 11:30:11
Тільки що дивився розгін платочного містечка на Грушевського.
І Ви С.К. хочете запевнити, що ці громади хтось буде слухати?
Ну тоді: "Блажен, хто вірує".
Чи може Вам розповісти як проходили вибори на Воловеччині. Коли голови сільрад і окремі райдепутати поклали початок 15 тис. грн. в кишені, декотрим виборцям вручили по 100-200 грн. і провели компанію проти свого ж земляка Кураха Івана Ілліча.
Я не знаю, що повинно статися щоб хтось вислухав думку горян.

Степан Крук - пенсіонеру 2018-03-03 / 10:33:26
Громади вже не ті! Люди стали активними, а коли треба-агресивними. В місцевих радах не самогубці сидять

НОВИНИ: Соціо

10:39
/ 3
Свято-Введенський храм у селі Торунь на Міжгірщині потребує підтримки
10:30
/ 1
У центральній частині Перечина розвалюються казарми
10:03
/ 1
Резиденція Святого Миколая працює при монастирі Джублик на Іршавщині
10:00
Півсотні ялинок в горщиках підготували на продаж у Великобичківському лісгоспі на Рахівщині
09:48
/ 2
В Ужгород привезли головну новорічну ялинку області
09:24
Під час зимового благодійного балу в Хусті зібрали понад 70 тис грн для онкохворих дітей
21:53
На Театральній в Ужгороді встановили головну міську новорічну ялинку
21:43
Виділені урядом кошти на ремонт набережної Незалежності в повному обсязі залишаться Ужгороду
15:44
В Ужгороді розпочався фестиваль пряників
15:23
Закарпатці отримали вільний доступ до правових консультацій "WikiLegalAid"
14:21
Берегове також прийняло бюджет на 2019 рік
13:30
/ 5
В Ужгороді вшановували ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС
11:48
У Мукачеві визначили місця для торгівлі живими ялинками
11:43
Закарпаття отримало від Міжнародного Комітету Червоного Хреста 10,5 тисяч картриджів інсуліну
11:09
/ 2
Депутати Ужгорода клопочуть про повернення будівлі для додаткових місць у дитсадку "Ластівочка"
10:49
Закарпатські депутати просять законодавчо врегулювати розвиток виноградарства і виноробства
10:44
/ 1
В угорськомовній гімназії в Ужгороді за грантові кошти угорського фонду відремонтували фасад
09:39
Майже 80 дітей з особливими потребами отримують інклюзивну освіту у Мукачеві
09:25
Лікар і письменник Йосип Турак дебютував в акції "Письменник за прилавком" в Ужгороді
22:18
У Нижній Апші вже добу перекривають дорогу "Мукачево-Рогатин", протестуючи проти грошової застави для вбивці
21:49
/ 5
В Ужгороді працівники міської поліклініки влаштували протест у сесійній залі мерії
21:30
/ 1
Заборгованість по зарплаті з вересня поточного року сягає на Закарпатті 72,7 млн грн, з яких 16,5 млн - по Воловецькому району
20:41
На Тячівщині створили 200-гектарний дубовий заказник "Тересвянська долина"
20:32
/ 1
ПРОГРАМА основних новорічно-різдвяних заходів в Ужгороді
19:52
/ 3
Закарпаття отримало бюджет на 2019 рік
» Всі новини