За оцінками Всесвітньої організації туризму, туристично привабливі країни одержують приблизно 10-25% податкових надходжень за рахунок цієї галузі економіки. У деяких малих країнах, які спеціалізуються на туризмі, наприклад, Багамські острови, понад 50% національного доходу отримано від сфери туризму. Туристичний сектор країн Європейського Союзу формує 8% сукупного ВВП і забезпечує близько 11% економічного зростання, а в Швейцарії національний дохід від туризму складає цілих 15 %.
Туристичний збір в містах України впроваджено за прикладом європейських країн, де він є абсолютно нормальною практикою. Туристи сплачують до місцевих бюджетів від 1 до 5 євро. Одержані кошти використовуються на розвиток сфери туризму, зокрема розбудову туристичної інфраструктури, збереження пам’яток культури та архітектури.
Ситуацію з надходженнями туристичного збору до місцевих бюджетів Закарпаття проаналізувала експерт з бюджетних питань Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України Юлія Траньович.
У 2017 році до місцевих бюджетів Закарпатської області акумульовано від туристичного збору 2,9 млн грн. При загальній сумі доходів місцевих бюджетів області 4 608,9 млн грн туристичний збір займає всього лишень 0,06%. У порівнянні з 2016 роком ця сума зросла на 702 тис. грн. По туристичному збору Закарпаття посіло 5-ту позицію в Україні після м. Київ (16,4 млн грн), Львівської обл. (10,7 млн грн), Одеської обл. (9,0 млн грн) та Івано-Франківської обл. (3,0 млн грн). Це все, звісно, добре. Проте, враховуючи туристичну привабливість нашого регіону, наявний фундамент для розвитку різноманітних туристичних напрямів, наявні на сьогодні обсяги туристичного збору є тільки незначною часткою тих надходжень, які б могли отримати громади, якби його адміністрування мало повноцінний характер.
20% туристичного збору, зібраного в області минулого року, належить бюджету Полянської об’єднаної територіальної громади, чисельність населення якої складає близько 7,7 тис. осіб. Вони зайняли першу позицію в рейтингу по туристичному збору в області. Більше коштів не зібрав жоден район чи навіть місто обласного значення! Звісно, такою щільністю готельно-оздоровчих комплексів, як у Поляні, навряд чи може ще хтось похвалитися. Але чи й справді така відносно невелика громада Закарпатської області приймає удвічі більше туристів, ніж увесь Міжгірський район з його численними фестивалями, потужним рекреаційно-відпочинковим комплексом у с. Пилипець, знаменитим високогірним озером Синевир, унікальними музеями і пам’ятними місцями с. Колочава? Або практично у 9 разів більше, ніж Рахівський район з курортом Драгобрат? Чи, можливо, на те є якісь інші причини?
Отже, в ТОП-5 місцевих бюджетів Закарпаття з акумулювання туристичного збору ввійшли Полянська ОТГ (555,4 тис. грн), Косоньська сільська рада Берегівського району (436,0 тис. грн), Ужгородська міська рада (357,4 тис. грн), Жденіївська селищна рада Воловецького району (156,0 тис. грн), Виноградівська міська рада (138,9 тис. грн). Також близько до бюджету м. Виноградів зібрали Руськокомарівська сільська рада Ужгородського району (134,5 тис. грн), Берегівська міська рада (133,1 тис. грн) та Вишківська селищна рада Хустського району (127,8 тис. грн).
При проведенні аналізу значну увагу привернула кількість місцевих рад, які отримують туристичний збір. Таких є лише 74 з 331, або 22,4%. Виходить, що в інших 257 місцевих рад не зупиняються туристи, в них немає ні готелів, ні приватних садиб. Наведемо декілька прикладів. На Рахівщині туристичний збір акумулюється тільки 4-ма радами з 21 – Рахівською, Ясінянською, Квасівською та Лазещинською. На Хустщині (не беручи до уваги м. Хуст) туристичний збір надходив тільки до бюджетів Вишківської селищної та Велятинської сільської рад. Хоча скориставшись звичайним пошуком в інтернеті, можна без проблем знайти приватні садиби, або навіть готелі, в селах Ділове, Костилівка, Білин, Луг Рахівського району, чи в селах Березово, Іза, Н. Селище, Драгово Хустського району. І таких прикладів в різних районах можна навести багато.
На сьогодні ставка туристичного збору в Україні встановлюється місцевою радою у розмірі від 0,5 до 1% до бази справляння збору, тобто вартості всього періоду проживання з урахуванням ПДВ. А оскільки переважна більшість туристів зупиняється в приватному секторі, а не в готелях, то досить складно організувати стягнення туристичного збору і спрямування його до місцевого бюджету. Але Податковим кодексом визначено, що справляння збору може здійснюватися зокрема юридичними особами, або ФОП, які уповноважуються місцевою радою справляти збір на умовах укладеного договору. Як то кажуть, було б бажання…
Особливістю справляння збору є те, що податкові агенти роблять це під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання. Плата ця є невеликою та необтяжливою. Водночас, для місцевого бюджету ці надходження потрібні, а сумлінний платник податків – запорука успішного розвитку регіону, нові угоди, інвестиції, оновлене виробництво, а відповідно – черговий крок до розв’язання соціальних та економічних проблем.
У процесі децентралізації та євроінтеграції метою регіональної податкової політики має і надалі залишатися наповнення бюджетів усіх рівнів у повному обсязі. Таке завдання може бути реалізованим тільки за умов: по-перше, при наявності взаєморозуміння та довіри платників податків, які сумлінно виконують свій обов’язок перед державою, і податкових органів, по-друге, посилення протидії тим, хто ухиляється від виконання свого суспільного обов’язку.
Закарпаття володіє унікальним туристичним потенціалом і є привабливим для інвесторів. Водночас керівники органів місцевого самоврядування мали б докладати куди більших зусиль для виведення туристичного комплексу з тіні. Інакше ще багато років поспіль зведені у мальовничих місцинах фешенебельні готелі і затишні туристичні бази будуть зв’язані з навколишнім світом ущент розбитими дорогами та аварійними комунікаціями на осучаснення яких у скарбниці місцевої громади грошей і справді немає...
Закарпатське РВ АМУ
Istvan 2018-02-08 / 14:06:21
А за що платити? Держава інвесувала хочь гривну на підвищення рівня послуг для туризму? Де дороги? Де 3G інтернет? В багатьох містах навіть мобільного з'вязку нема!!