Ужгородські правозахисники звинуватили апеляційний суд Закарпатської області у створенні антисуспільної практики

Так, у справі за позовом керівника Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради щодо визнання протиправним і скасування рішень, прийнятих на «замінованій» сесії 9 листопада 2015 року про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі їх у власність 4 членам однієї сім’ї, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі головуючого судді - Куштана Б.П. (доповідача),  суддів - Джуги С.Д. і Мацунича М.В. дійшла абсурдного висновку, по-перше, що віндикація (витребування з чужого незаконного володіння), заявлена органом прокуратури як позовна вимога, є неналежним способом захисту інтересів держави, по-друге - поставила під сумнів повноваження органів прокуратури захищати інтереси держави в суді у сфері земельних правовідносин шляхом пред’явлення саме віндикаційних позовних вимог.

У зв’язку із тим, що вказана дискусія може бути переобтяжена спеціальною правовою термінологією, зазначимо тільки, що у публікації «Реституція, віндикація, кондикція, відшкодування шкоди: окремі аспекти співвідношення та розмежування» співавтор голова Верховного Суду України №9(169)’ 2014 Я.Романюк зазначив, що віндикація як  передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи  полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об’єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Важаємо, що сперечатися з колишнім головою Верховного Суду України недоречно, а от обов’язок відстояти право громади на землю в межах міста за поданими позовами і довести свою фаховість у земельних спорах є справою честі органів прокуратури.

Правники вважають практику судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області, що склалась останнім часом при перегляді судових рішень в цивільних справах щодо оскарження рішень Ужгородської міської ради про відведення земельних ділянок в місті, прийнятих на скандальній сесії Ужгородської міської ради 9 листопада 2015 року за позовами органів прокуратури, не просто сумнівною, але й небезпечною, оскільки такі висновки суду апеляційної інстанції мають наслідком зокрема заперечення способів захисту, встановлених Цивільним кодексом України, а саме статтями 16, 21, нормами глави 29 «Захист права власності», статей 152, 155 Земельного кодексу України, а також заперечення компетенції (повноважень) органів прокуратури щодо захисту в суді інтересів держави з підстав наявності суспільного інтересу для окремої територіальної громади, які встановлені Конституцією України (стаття 1311),  Законом України «Про прокуратуру» (статті 2, 23).

«Що стосується цивільних справ щодо оскарження рішень скандальної сесії в м. Ужгороді про відведення міської землі під час закінчення повноважень місцевої ради попереднього скликання, то апеляційний суд Закарпатської області показово руйнує практику судів першої інстанції та судів в інших регіонах в подібних спорах, намагаючись при цьому заперечити не тільки правові висновки ВСУ, врахування яких є їх обов’язком, але й самі норми Конституції та цивільного законодавства України, - зазначає правник Наталія Майстренко. - Прикро, що такі дії суду апеляційної інстанції створюють антисуспільну практику, яка може бути за принципом copy-paste (копі-пейст) скопійована місцевими судами Закарпаття. Це руйнує не тільки віру у справедливе правосуддя і в рішення суду як найважливіший акт правосуддя, що покликаний забезпечити захист ґарантованих Конституцією України прав і свобод людини, у дію в реґіоні принципу верховенства права, основною ідеєю якого є справедливість, але й у фахові здібності служителів Феміди. Особливе занепокоєння викликає явне непорозуміння в категоріях земельного законодавства, таких як «категорія земель» та «цільове призначення земельної ділянки», а також огульне тлумачення рішень Конституційного Суду України (якого б устрашилися самі судді суду конституційної юрисдикції), інших актів вищих судів».

За словами правника, обурює також позиція прокуратури Закарпатської області, яка «шукає» способи, щоб не подавати касаційні скарги на подібні рішення по земельних спорах, для відстоювання прав громади щодо розподілу суспільного ресурсу, ганебно порушених на «збіговиську» 9 листопада 2015 року. При цьому тягар пошуку та відстоювання справедливості покладаються на плечі представників громади, що явно не погоджуються з подібними висновками суду. 

«Так 2016 року нами від імені окремих членів громади  подано три касаційні скарги на подібні рішення. Тепер готуємо через народних обранців звернення до Генеральної прокуратури України, яку закликаємо забезпечити відстоювання до останньої інстанції у цих справах прав територіальної громади міста Ужгорода через неправомірний розподіл суспільного блага», - зазначив В. Грегор.

Теги: апеляційний суд, Майстренко, Грегор

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати