Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у статті в угорській пресі закликав Угорщину до діалогу з приводу українського закону про освіту, що викликав невдоволення Будапешта, а голова МЗС Угорщини продовжив говорити про «тверді засоби» і блокування важливих для Києва ініціатив через цей закон.
У статті «Закон про освіту. Нам потрібен виважений діалог» у провідному угорському часописі Magyar Nemzet Павло Клімкін наголосив, що цей закон ніяким чином не спрямований проти угорської та інших національних меншин України, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Міністр пояснює, що головною метою законодавчого акту є приведення системи освіти в Україні до норм і стандартів Європейського союзу та вимог ХХІ століття, а також відновлення повноцінного функціонування державної української мови, яка протягом століть російської колонізації була насильно витіснена з багатьох важливих сфер життєдіяльності суспільства.
Стаття 7 закону, зокрема, передбачає кардинальне поліпшення вивчення у школах національних меншин державної мови як мови міжнаціонального спілкування в Україні, пише Клімкін. Він назвав це «цілком логічним і необхідним кроком» як на погляд української сторони, який чомусь був розцінений в Угорщині як неконституційне звуження прав угорської громади. Міністр закликає угорських партнерів об’єктивно розібратися в ситуації. Але для цього він пропонує облишити «зайві емоції та екзальтовані заяви» й тверезо оцінити реальний стан, в якому на сьогоднішній день опинилася угорська молодь на Закарпатті.
Він переконаний: незнання української на практиці означає для угорської громади національну самоізоляцію й «ґеттоїзацію». Саме такий стан можна назвати дискримінацією, тим часом як повноцінне вивчення державної мови, поряд з таким же ґрунтовним володінням мовою рідною, дасть українським угорцям можливість повною мірою користуватися всіма конституційними правами українського громадянина. І таку можливість забезпечує їм новий Закон про освіту, переконує Павло Клімкін у своїй статті в часописі Magyar Nemzet.
Український високопосадовець запевнив, що згідно з новим законом, угорська буде й надалі використовуватися в дитячих садочках, школах та на факультетах. Разом із тим уже в початкових класах на належному рівні викладатиметься й державна мова. У середній школі в обов’язковому порядку вивчатиметься угорська мова та література, інші предмети подаватимуться угорською або українською, їхнє співвідношення буде додатково визначено окремим Законом про середню освіту, крім того, про вибір мови викладання тієї чи іншої дисципліни вирішуватиме й сама школа, пише у своїй статті Клімкін. Крім того, угорські випускники і надалі зможуть продовжувати освіту рідною мовою на угорському факультеті Ужгородського університету, а також у Закарпатському угорському інституті в Берегові. Загалом же нова система забезпечить повноцінне знання випускниками обох мов – рідної та державної. Звісно, не буде занедбано й англійську та інші провідні мови Євросоюзу.
У зв’язку з усім цим український міністр звернувся з запитанням до угорської сторони: «…Чи є тут привід для паніки й нагнітання ситуації?»
Він нагадав, що новий Закон про освіту готувався з ретельним урахуванням норм країн-членів ЄС, міжнародних документів та міжнародних зобов’язань України. Щоб остаточно розвіяти будь-які сумніви, Київ передав цей закон на експертизу до Ради Європи і її Венеційської комісії, наголосив український міністр. Українська сторона також готова надати роз’яснення і провести необхідні консультації з усіма її європейськими партнерами та зацікавленими державами.
Саме це, а також ведення виваженого та конструктивного діалогу, буде головною метою візиту Павла Клімкіна до Будапешта, який він планує здійснити 12 жовтня, випливає зі статті міністра закордонних справ України у часописі Magyar Nemzet за 11 жовтня.
Тим часом Петер Сійярто, керівник МЗС Угорщини, у статті в угорськомовному часописі Krónika з Румунії повторив дотеперішню позицію Будапешта: його відомство може вдатися до найтвердіших дипломатичних засобів, представляючи свої інтереси. Він нагадав, що поряд із готовністю заблокувати вступ Хорватії до Організації економічної співпраці і розвитку через розбіжність економічних позицій так само Будапешт блокуватиме всі важливі для України міжнародні ініціативи внаслідок ухвалення закону «Про освіту». На такі рішучі кроки Угорщина пішла б і стосовно Румунії, яка теж хоче бути членом ОЕСР, якби останнім часом Бухарест не переглянув своє рішення щодо закриття угорської школи у місті Тирґу-Муреш, наголосив Сійярто.
Відносини між Угорщиною і Україною останнім часом різко загострилися через критику Будапештом нового українського закону про освіту, зокрема його статті про мову освіти – державну українську, – яку Київ відкидає. Угорщина, зокрема, обіцяє через цей закон блокувати в Європейському союзі всі євроінтеграційні ініціативи щодо України, Будапешт також погрожує Києву санкціями ЄС через цей закон і переглядом Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом; у Брюсселі в установах ЄС дали знати Радіо Свобода, що скептично ставляться до цих останніх погроз.
István 2017-10-12 / 23:24:22
Рекомендую прочитать интервю с главой украинцев, которые проживают в Венгрии: https://tvi.ua/publikacii/intrevyu/yaroslava-hortyani-yakbi-ukraina-dala-ugorcyam-garnih-vchiteliv-ukrainskoi-movi-voni-b-ii-vivchili.html
Вуву 2017-10-12 / 07:46:42
Чує серце ...що хуни дограються до того ... Що йім заблокують виділення фінансовойі допомоги ,а ще й штраф накладуть за те що не приняли по умовленій квоті біженців.
А якщо і це не поможе то почнуть блокувати ініціативи хунійі ... Бо те що вони витворять то несамоповага але паскудство .
Вуву 2017-10-12 / 07:18:18
Що би сіяртов не говорив ... Це тільки привід до ще більшойі підтримки російі в особі путіна ... Ну а про заяву земана ... Ми вже знаєм.