Побудована вона на рельєфі в стилі конструктивізму. Обсерваторію урочисто відкрили 29 липня 1938 року. З цього приводу на гору Піп-Іван прибули офіційні особи, а також група українських і польських астрономів. Споруда складалась з готелю, який зі східного боку мав два поверхи, а із західного, завдяки розташуванню на рельєфі, - п'ять рівнів, та з господарської прибудови й вежі. Вежу-ротонду, де згодом встановили телескоп, звели на південному боці. Її увінчував мідний купол діаметром десять метрів, що відкривався автоматично. Над метеорологічним приміщенням розташовувався оглядовий майданчик. Як розповідали очевидці, з допомогою двох могутніх електронасосів із заходу до будівлі водогоном подавалася вода. Обсерваторія мала локальну електростанцію. Початок Другої світової перервав звичний плин життя обсерваторії: працівники обсерваторії евакуювали найцінніше обладнання, яке спочатку потрапило до Будапештської обсерваторії, а під кінець війни - до Відня, звідки повернулося до Польщі в перші повоєнні роки. У вересні 1939-го обсерваторія перейшла до СРСР. Тут було організовано першу в Радянському Союзі високогірну геофізичну обсерваторію і метеорологічну станцію. Але вони не проіснували й двох років. Знову розпочалася війна, прийшли угорські війська. У 1941-1944 роках на вершині було обладнано спостережний пункт. У 1944 році заснована Головна астрономічна обсерваторія АН України в Києві. "Білий слон" завмер. Восени 1994 року в Західному науковому центрі Національної Академії наук України з ініціативи академіка Ігоря Юхновського відбулася нарада представників наукових і освітніх закладів. Два роки пізніше в Яремчі пройшла українсько-польська нарада на тему "Обсерваторія на горі Піп-Іван. Історія діяльності та шляхи відновлення". Ідея мала міжнародний резонанс. Польські науковці й нині обіцяють значну підтримку по втіленню проекту в життя, але за умови, що відновлена обсерваторія називатиметься українсько-польською.
На фото: колишня обсерваторія "Білий слон"