МГЕС у Нижньому Бистрому: розумна інвестиція чи вирок для Ріки?

Час знищує помилкові думки, а судження природи підтверджує
Марк Ціцерон

Тема малих гідроелектростанцій на карпатських річках зараз вкрай актуальна для Закарпаття. Вже кілька років продовжуються гарячі дискусії проектантів і політичних лобістів з одного боку, та природоохоронних експертів і громадських активістів – з іншого.

«ГК» проводить власне розслідування проблем закарпатських МГЕС – історію, сьогодення, а також перспективи і загрози майбутнього. За об’єкт дослідження ми взяли чи не найрезонанснішу малу гідроелектростанцію області – МГЕС на річці Ріка у селі Нижній Бистрий Хустського району. Власник - ТОВ «Акванова Девелопмент». Компанія зареєстрована в Києві і, згідно з відкритими даними з сайту НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг – ред.), зареєстрована на Перм’якову Олену Володимирівну. Заступником директора значиться закарпатець Кинів Богдан Юрійович.

Цей матеріал - перший із серії публікацій «Гонитва за «зеленим тарифом» вбиває річки Карпат?». Ми досліджуємо періоди будівництва станцій, їх вплив на навколишнє природне середовище сьогодні, коментарі власників, безпосередніх учасників проекту і науковців. Також тут подається короткий анонс ситуації щодо планів побудувати нові МГЕСи в руслі Ріки – тієї самої річки, на якій вже функціонує Нижньобистрівська МГЕС (див. фото).

З чого зараз стільки шуму?

Варто почати з того, що ще в кінці минулого року стало відомо про видачу Хустською РДА розпорядження на розроблення проектної документації ТОВ «Гідроресурс-Ріка» і ТОВ «Ріка Енерго» із залученням інвесторів зі Швейцарі, для будівництва на ряду малих гідроелектростанцій на річці Ріка, в тому числі і каскадних, в межах або поблизу сіл Березово, Горінчево, Кошелево та Липча.

Вже навесні цього року проектна документація була розроблена і розпочались громадські слухання, на яких громади, навчені досвідом тих сіл Закарпаття (Нижній Бистрий Хустського району, Лопухово та Красна Тячівського району, Тур’я Поляна Перечинського району та Білин Рахівського району – ред.), де вже кілька років діють подібні станції, відповідали категоричною відмовою забудовнику. В намаганнях протягнути проекти МГЕСів та за допомогою політичного лобіювання, представниками проектантів було порушено чинне законодавство про порядок проведення громадських слухань і здійснено владний переворот у Хустській районній раді з усуненням від керування районом посадовців, які підтримали думку сільських громад, що виступили проти будівництва енергогенеруючих об’єктів в руслі Ріки.

Рішуча протидія активістів зі згаданих вище сіл, природоохоронних експертів, правозахисників та розголос в ЗМІ звернули увагу обласної ради на існуючу проблему і домогтися від губернатора видачі розпорядження №370 від 20.07.2017 року "Про скасування розпоряджень Хустської РДА" на скасування вже виданих розпоряджень голови Хустської РДА Назарія Павлія на розробку містобудівної документації та заборону на видачу нових до грудня 2017 року. Тоді має вступити в дію новий ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля».

У свою чергу ТОВ «Гідроресурс-Ріка», ТОВ «Ріка Енерго» і Хустська РДА подали в суд на обласну владу з вимогою скасувати розпорядження голови Закарпатської ОДА. Наразі судове засідання, через відсутність відповідача (Закарпатської ОДА – ред.) та третьої сторони (Хустської РДА – ред.) перенесли на сьогодні - 6 вересня.

МГЕС у Нижньому Бистрому: чи є користь громаді?

Мала гідроелектростанція у селі Нижній Бистрий Хустського району потужністю 2,2 МВт була здана в експлуатацію в кінці 2014 року. Як повідомив Голосу Карпат сільський голова Нижнього Бистрого Юрій Муханюк, тоді між сільрадою та ТОВ «Акванова Девелопмент» було підписано договір на щорічну спонсорську допомогу до місцевого бюджету у розмірі 150 тис. грн. на найнеобхідніші потреби. Список останніх формує виконком сільської ради. Окрім того сплачується оренда земельної ділянки площею 0,85 га (див. копію документу).

Прокоментувати фінансові надходження до сільського бюджету, а також розповісти про інші соціальні проекти, погодився заступник директора ТОВ «Акванова Девелопмент» Богдан Кинів. Він підтвердив наявність договору про фінансові зобов’язання та реалізацію спільних проектів як в рамках цього договору, так і тих, що за своїм кошторисом виходять за межі цієї угоди.

Після запуску станції між нашою компанією та сільською радою був підписаний договір про співпрацю на п’ять років. В рамках цього договору ми взяли на себе зобов’язання щорічно фінансувати проекти сільської ради на суму 150 тис. гривень. Це відбувається наступним чином: на початку року сільська рада формує свій бюджет і приймає рішення, фінансування яких заходів вони хочуть від нас отримати, про що і повідомляє нас у листі. І вже з врахуванням цього листа ми формуємо свій бюджет, де вказуємо ці витрати.

Як зазначив Богдан Кинів, на різні соціальні проекти для потреб громади Нижнього Бистрого, компанія витратила у 2015 році – 521 тис. грн., у 2016 – 240 тис. грн. та у 2017 – 67 тис. грн. Щорічно значна частина з цих витрат йде на потреби школи і дитячого садочка, в тому числі і на заміну вікон. Окрім того, за його словами, з 2015 року компанія покриває витрати на шкільний автобус, фінансуючи пальне та технічне обслуговування. Також вже три роки поспіль налагоджений збір сміття через закупівлю сміттєвих баків та його вивіз з території населеного пункту.

Відомо, що кожного року керівництвом електростанції разом з працівниками рибного господарства області проводиться заходи із зарибнення Ріки. Однак в Закарпатській області зариблення на річках, де побудовані ГЕСи, відбуваються лише одним видом – фореллю струмковою. Відтворення популяцій інших видів, які зазнають впливу від роботи електростанцій, не відбувається.

Порушення вимог українського та міжнародного законодавства і ОВНС під копірку?

За інформацією, наданою керівництвом ТОВ «Акванова Девелопмент», на етапі проектування та під час будівництва товариством були дотримані процедури громадських обговорень, всі екологічні вимоги, санітарні норми і рекомендації, а необхідні документи, в тому числі ОВНС (Оцінка впливу на навколишнє середовище – ред.) були виконані фахово та погоджені без зауважень. Більше того, проект Нижньобистрівської МГЕС був схвалений Тетяною Тимочко, яка, за словами Богдана Киніва, є відомим екологом і особисто відвідувала об’єкт, що будувався.

Тетяна Тимочко – вчитель історії та суспільствознавства за фахом. Відома як засновник і голова ГО “Всеукраїнська екологічна ліга”. Як вказано в досьє пані Тимочко, вона займається громадською природоохоронною роботою, а також, свого часу, була експертом Програми розвитку ООН в Україні. Але чи може людина без фахової кваліфікації виступати експертом в питаннях екології та охорони довкілля? Тому видається не зрозумілим, чому ТОВ “Акванова Девелопмент” запросило пані Тимочко, яка не має екологічної освіти, як експерта в питаннях будівництва МГЕС.

Основою для розробки проекту будівництва об’єктів підвищеної екологічної небезпеки, якими є МГЕСи, є “Оцінка впливу на навколишнє природне середовище” за державним стандартом ДБН А.2.2-1-2003. Один з етапів розробки ОВНС вимагає проведення публічних громадських обговорень. Для цього замовник або, за його дорученням, виконавець ОВНС через органи місцевої влади інформує населення про планову діяльність, визначає місце і порядок проведення громадських слухань, відкритих засідань, збирає звернення громадян, здійснює розгляд та врахування зауважень і пропозицій.

Однак є підстави вважати, що ОВНС для Нижньобистрівської МГЕС розроблявся з порушенням цієї процедури. Жодних громадських обговорень ОВНС Нижньобистрівської МГЕС не відбувалось, про що свідчить відсутність відповідного протоколу засідання, а також офіційна відповідь Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА (див. копію документу).

Водночас, як свідчать висновки експертів профільної наукової установи – Інституту рибного господарства НААН України, - «наявність великої кількості помилок та некоректне поводження з інформацією не дозволяє оцінити представлені матеріали ОВНС (в частині збитків іхтіофауні) як такі, що виконані на належному науково-методичному рівні» (див. копію документу).

До речі, саме цей науковий інститут у 2014 році офіційно виступив щодо заборони будівництва будь-яких гідротехнічних споруд на річці Ріка у зв’язку з високою екологічною цінністю цієї річки та наявністю в ній до 15 червонокнижних видів риб (див. копію документу).

Своїми враженнями про етапи розробки та якість ОВНС Нижньобистрівської МГЕС висловила й кандидат біологічних наук, еколог ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук:

«Чернетка ОВНС Нижньобистрівської МГЕС потрапила мені в руки випадково. До мене, як до фахівця-еколога, звернулися учасники протистояння будівництву цієї гідроелектростанції у 2014 році, коли питання вже збирало мітинги протесту активістів Хустського району. Їх цікавила моя оцінка цього документу. Побачивши ОВНС, я жахнулася: перше, що впало в око – це невиправлені в деяких місцях тексту документу р. Случ замість р. Ріка та с. Чижівка, замість с. Нижній Бистрий. Коли почала цікавитись досвідом ПП «Нордік» зі Львова, яке й виконувало ОВНС Нижньобистрівської МГЕС на замовлення ТОВ «Акванова Девелопмент», то стало зрозуміло, що відповідних фахівців з оцінки рибозахисних та рибопропускних споруд, а також впливу МГЕС на водні біоресурси підприємство не має і оцінку впливу на довкілля малої гідроелектростанції здійснює вперше. Виглядало так, що ОВНС Нижньобистрівської МГЕС переписувалася, з деякими змінами, із аналогічного документу, який розроблявся для Чижівської МГЕС, адже власник обох ГЕС один – Ігор Тинний.

Тоді мене дуже збентежили три речі:

1) В заяві про екологічні наслідки діяльності виконавець ОВНС безапеляційно заявляв, що прямого впливу на рослинний та тваринний світ Нижньобистрівська МГЕС не матиме. Для мене, як для еколога, видався дуже непрофесійним висновок про те, що міна гідрологічного режиму річки не матиме негативних наслідків для флори і фауни. В результаті створення слабо протічного ставка – водосховища – в середині річки та спорудження штучної перепони для сезонної нерестової й добової кормової міграцій для багатьох видів риб у вигляді греблі, апріорі слід очікувати критичного зменшення чисельності киснелюбних та прохідних видів, а також надмірного поширення чи вселення видів-прибульців, які є нехарактерними для гірських річок. Тим більше, що пропонований ступінчастий рибохід у тілі греблі мало придатний для більшості коропових видів, які, в основному, й населяють р. Ріка.

2) Здивувала й інформація про те, що ТОВ «Акванова Девелопмент» законтрактувало двох фахівців – к.б.н., іхтіолога Володимира Лєсніка та к.б.н., гідробіолога Тараса Микитчака зі Львова – для наукових досліджень р. Ріка у зв’язку з будівництвом Нижньобистрівської МГЕС. Незрозумілою була мета цих контрактів, адже згідно з ДБН проектування рибозахисних та рибопропускних споруд здійснюється на основі рибничо-біологічних обґрунтувань з виконанням іхтіологічних та екологічних досліджень під час виконання ОВСН і є частиною цього документу, однак матеріали досліджень Лесніка та Микитчака ніяк не відображені в матеріалах ОВНС.

3) Оскільки розділ щодо впливу МГЕС на річку, та флору й фауну в ній, був виконаний неякісно, викликали серйозні побоювання висновки щодо безпеки споруди під час паводків. Навіть, якщо за основу ОВНС брався документ щодо Чижівської МГЕС, беручи до уваги недосвідченість розробника документу, не було зрозуміло, чи враховано в розрахунках те, що річка гірська, а не рівнинна».

Ці аспекти були викладені Оксаною Станкевич-Волосянчук у виступі на публічному зібранні у приміщенні Хустської районної ради і РДА 21 травня 2014 року за участі представників ТОВ «Акванова Девелопмент» та близько 250 громадських активістів Хустщини і Міжгірщини, експертів та науковців, що пізніше було відображено у публікаціях в ЗМІ.

Постало питання, чому для виконання такого важливого й первинного для проектування документу, як ОВНС, було обрано немісцеве підприємство «Нордік» зі Львова. З відповіді заступника директора ТОВ «Акванова Девелопмент» Богдана Киніва слідувало, що на той час у Закарпатті не діяло жодної ліцензованої фірми, яка б здійснювала ОВНС. Детальніше вивчивши це питання, ми дійшли до висновку, що вже тоді у Закарпатській області діяли якнайменше три ліцензовані установи, які здійснювали Оцінку впливу на навколишнє природне середовище: ПП «Екостатус-Хуст» з Хуста, проектно-виробниче ПП «Екоміленіум» та ДП «Науково-дослідний центр екологічного маркетингу та інжинірингу» НАН України з Ужгорода.

Заходи з мінімізації негативного впливу на довкілля повинні застосовуватись й на основних стадіях будівництва. Однак, за офіційною інформацією БУВР річки Тиса, під час будівництва не був забезпечений пропуск будівельних витрат води, що було засвідчено працівниками Виноградівського МУВГ, які здійснили виїзд на будований об’єкт за вимогою прокуратури. Також було зафіксовано відсутність водомірної рейки на водозабірній споруді. Чи наявна вона там зараз – не відомо ( див. копію документу).

Також відомо, що Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області під час будівництва були виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства, зокрема: зняття та перенесення родючого шару ґрунту без дозволу при проведені підготовчих робіт, порушення правил поводження з відходами, здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу. Під час перевірки у 2014 році також не було представлено погодження відповідними органами проектної документації на проведення робіт на землях водного фонду.

З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства Держекоінспекцією у Закарпатській області було видано приписи про усунення порушень, відповідальну особу притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на загальну суму 1445 грн., яка сплачена в повному обсязі. Було розраховано та пред’явлено в установленому порядку шкоду, заподіяну ТОВ «Акванова Девелопмент» внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу з земельної ділянки розташованої в урочищі «Кривий» на території Нижньобистрівської сільської ради Хустського району, у сумі 12774,12 грн., які сплачено у добровільному порядку.

Роз’яснити, які саме норми українського та міжнародного екологічного права були порушені при будівництві Нижньобистрівської МГЕС, погодився природоохоронний експерт, юрист Бюро екологічних розслідувань Анатолій Павелко.

«Сам проект МГЕС на річці Ріка порушував: статтю 11 ЗУ «Про Червону книгу України», в якому йдеться про те, що червонокнижні види риб (лосось дунайський, харіус європейський) та місця їх перебування потребують особливої охорони. Про що і було зазначено ще на етапі проектування як закарпатськими екологами, так і їхніми колегами зі Львова та Києва. В тій же статті 11 мова йде про те, що місця перебування об’єктів Червоної книги мають бути пріоритетними територіями для створення об’єктів ПЗФ. І це все було проігноровано. До речі, в самому ЗУ «Про Червону книгу України» передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність за знищення об’єктів ПЗФ.

Також була порушена стаття 4 Бернської конвенції в якій йдеться що види, які охороняються цією конвенцією та їхні оселища повинні підлягати особливій охороні та бути захищеними від знищення в результаті здійснення різного роду проектів. Ця стаття також була проігнорована.

Більше того, стаття 5 та 6 закону України про екологічну експертизу передбачає що завданнями і принципами екологічної експертизи є убезпечення населення від впливу подібних об’єктів. Про можливість повеней, те, що ми спостерігали цієї зими у Нижньому Бистрому – попереджали. Знову біло проігноровано. У статті 6 йдеться про те, що проект не має погіршувати стан природного навколишнього середовища. Але проекти рибоходів і проекти пропуску вод не відповідають екологічним вимогам. Про це було наголошено місцевим мешканцям під час громадських слухань, але це також проігнорували. Тож все це є наслідком бездіяльності обласних екології та природних ресурсів і байдужості місцевої громади, тому що вони закрили очі на кричущі порушення законодавства.»

Павелко переконаний, щоб мати змогу яким-небудь чином впливати на ситуацію що склалася, необхідна принципова позиція Департаменту екології та природних ресурсів, який повинен вимагати зараз вносити зміни у вже побудовану Нижньобистрівську МГЕС. Зокрема збільшувати водопропуск, перебудовувати рибохід та здійснити інші заходи для забезпечення дотримання обов’язкових вимог охорони довкілля. А також відшкодування власником збитків, які завдала діяльність малої гідроелектростанції місцевим мешканцям і природі.

Погіршення якості води в Ріці - прямий вплив МГЕС?

Річка Ріка серед приток Тиси вирізняється повноводністю і якістю води, через що і стала домівкою для багатьох унікальних видів риб, що зустрічаються на Закарпатті лише в цій водоймі. За свідченнями науковців та рибалок-аматорів, від витоків до устя Ріки може налічуватись понад 50 видів риб. Але з часів початку будівництва МГЕС на річці в селі Нижній Бистрий зазначається зниження рівня якості води і, як наслідок, зменшення видового складу іхтіофауни та заміна одних видів іншими, не характерними і менш цінними.

Мікробіологічні дослідження Ріки, дослідження хімічного складу води, як в ділянці розміщення гідроелектростанції, так і вище та нижче по течії Ріки, вже тривалий час проводять співробітники кафедри зоології УжНУ.

Кандидат біологічних наук завідувач кафедри зоології біологічного факультету УжНУ, доцент Федір Куртяк зазначив, що спорудження греблі малої гідроелектростанції та створення водосховища призводить до суттєвих змін у стані ріки Ріка.  Це доводять і цьогорічні дослідження науковця.

Спостерігається замулювання з вираженою зоною накопичення важких металів в донних відкладах, а також формування сірководневої зони (так звана анаеробна природна зона), що в свою чергу зумовлює зміни у флорі і фауні річки. Мова йде про те, що річка втрачає свою самоочисну здатність. Так, досліджуючи 10 км р. Ріка (5 км вище греблі МГЕС та 5 км нижче), ми виявили, що найбільша концентрація кишкової палички є саме у водосховищі. Вона перевищує норму у десятки разів. Водночас спостерігається різке падіння концентрації кисню, збільшення температури, вмісту аміаку та сірководню, особливо біля самої греблі (осушена частина об’єкта – ред.). Також  в осаді збільшується вміст таких важких металів як цинк, кадмій, мідь, свинець, - пояснив доцент. - Тобто, якщо ми будуємо будь яку перешкоду на шляху річки, швидкість її течії знижується і, відповідно, важкі метали випадають в осад з подальшим їх накопиченням у мулі.  Вода, яка використовується для генерації енергії і яка повертається в річку, нехай і в повному обсязі, дуже низької якості та зовсім не придатна для господарських потреб.»

Федір Куртяк також підкреслив, що вміст міді та свинецю в осадах у районі греблі електростанції більший, ніж у три рази. А це не може не мати негативний вплив на всі живі організми, в тому числі і на людей, що споживають або користуються водами Ріки.

Взявши проби річкової води у кількох точках на Ріці та провівши мікробіологічні дослідження, науковці зафіксували в Ріці збільшення показника коіл-індексу: якщо в точці на 5 кілометрів вище станції цей показник становить 5,5 coil/l, то на території самого Нижньобистрянського водосховища) – 21,0 coil/l, а вже на 5 кілометрів нижче водосховища - 16,6 coil/l. Ці цифри свідчать про погіршення здатності ріки Ріка до самоочищення, а така кількість бактерій кишкової палички у водному середовищі створює небезпечний санітарно-епідеміологічний фон. І ця ситуація лише погіршуватиметься із збільшенням кількості подібних об’єктів на річці Ріка.

Чи вплинула відсутність рибоходу відповідного типу на популяцію іхтіофауни Ріки? – думка експертів та любителів.

Під час будівництва гідроелектростанції у Нижньому Бистрому, щоб дослідити ситуацію з рибними популяціями на Ріці, як вже згадувала у своєму коментарі Оксана Станкевич-Волосянчук, були запрошені науковці зі Львова. Серед них – кандидат біологічних наук, асистент кафедри зоології біологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Володимир Лєснік. Разом ще з двома колегами вони займалися моделюванням впливу електрогенеруючого об’єкту на мешканців Ріки за найменш сприятливих умов.

Ми дослідили склад і структуру рибних угруповань. Для нас було очевидно, що вони зазнáють певного впливу від зміни гідрологічного режиму. Для більшості популяцій такий вплив має характер координуючого, перерозподіляє ресурси, змінює пропорційний склад тощо. Однак, для низки видів зміни призведуть до втрати частини або й усіх існуючих тут оселищ.

Нашим завданням було оцінити пропорційний склад рибних угруповань Ріки поруч із планованим будівництвом, виявити потенційні загрози для представників аборигенних риб, передбачити наслідки дії лімітуючих чинників та співвіднести їх із екологічним і природоохоронним статусом конкретних видів, тих, чиї популяції найдужче будуть зачеплені майбутніми трансформаціями. За кінцеву мету мали вироблення рекомендацій, упровадження яких дозволило б зменшити негативний вплив гідробудівництва і зберегти популяції цінних, рідкісних та екологічно визначальних (ключових) видів риб, - розповів Володимир Лєснік.

Забудовники, серед іншого, просили запропонувати вдосконалення до вже затвердженого в проекті рибоходу. Рекомендації науковців щодо прокладання обхідного кілометрового «рампового рибоходу» не були реалізовані ТОВ «Акванова Девелопмент». Очевидно, це потребувало значно більше коштів, ніж було заплановано.

Питання вибору варіанту конструкції рибоходу, як нам стало відомо, проектантом попередньо було вже вирішене. Закладений у проект як частина дамби, він має вигляд звивистого ланцюга басейнів. Аргументи, наведені у відповідному розділі проекту, справді були обґрунтованими, якщо обирати конструкцію рибоходу для нечисленних зграй чи поодиноких особин. Саме такими є особини приорітетного у потребі збереження лосося дунайського. Залишалося під питанням лише, чи легко вони подолають стрес переходу зі швидкої течії коридору басейнів до практично непорушної товщі пригреблевої котловини водосховища, - продовжує науковець (див. фото).

За словами Володимира Лєсніка, проектант керувався рекомендаціями узагальненими в наукових публікаціях провідних європейських вчених і тому вони (науковці – ред.) не мали підстав їх відкидати. Але позиція українських вчених була і є відмінна в іншому – у принципах обрання ключових видів, видів, найважливіших для підтримки рівноваги і повноцінного розвитку річкових екосистем:

Такими, окрім надзвичайно рідкісної і популярної в усіх природоохоронних проектах лосося дунайського, є мінога угорська, підуст, вусачі звичайний і карпатський. Їхня популяційна структура і біологія з часом буде суттєво змінена і залежатиме від успіху проходження рибоходами греблі в селі Нижній Бистрий.»

Менше було негативних очікувань щодо впливу дамби на популяцію харіуса, форелі струмкової. Хоч і тут є загроза. Адже, перш за все, «озерна» ділянка за греблею та зміна якості води створять бар’єр для обміну генетичним матеріалом між частинами популяцій. Цекласичний приклад фрагментації – однієї з причини зникнення видів. Бо для цих риб, навіть за умови подолання греблі, тихе водосховище завдовжки 1 км також є критичним бар’єром», - пояснив науковець (див. фото).

За словами вченого, менше шансів подолати стоячу воду у мальків тих риб, що таки зможуть віднереститися у верхів’ї. У річці їх розселяє течія, розпорошує більш-менш рівномірно, щоб усім вистачило корму і життєвого середовища. У водосховищі вони самотужки не здолають навіть 100 метрів і, як наслідок, потонуть.

Побоюючись втрат, боїмося також «надбань» – у водосховищі поселяться прибульці – адвентивні види, яких так багато у зарегульованих європейських річках, – підсумував Леснік. - Розрив «річкового континіуму» – закономірного ланцюжка послідовних природних річкових біотопів – велика проблема для зграй багатьох видів риб, які, байдуже, чи занесені до Червоної книги, але складають основну частину іхтіокомплексу, одного з головних компонентів «організму» річки.

Заступник директора ТОВ «Акванова Девелопмент» Богдан Кинів прокоментував, чому існуючий дериваційний канал відмінний від того, який був запроектований. А також чому при будівництві рибоходу не прислухались до порад львівських науковців щодо типу рибоходу.

Дериваційний канал був побудований саме на місці старого каналу закинутого млина. Про це свідчить старе робоче колесо, яке було відкопане під час підготовки котловану під будівлю ГЕС.

Відповідно до першого ескізного проекту, який був обговорений з місцевими жителями та головую села, дійсно дериваційний канал був відкритого типу. Прохання директора школи та голови села змусило нас внести зміни до проектної документації та зробити канал закритого типу. Перш за все, це було зроблено для загальної безпеки місцевих жителів та особливо дітей, які постійно переходять канал, щоб потрапити на дитячий майданчик.

Хочу зазначити, що дане проектне рішення в рази дорожче від першого варіанту - відкритого каналу, але ми врахували інтереси місцевих жителів і пішли їм на зустріч, - наголосив Кинів.

Натомість відповідь на питання щодо типу рибоходу так і не прозвучала.

Кваліфікований рибознавець-любитель і спортивний рибалка Андрій Скворчинський, який буквально «виріс» на Ріці і дані якого також враховувались у звіті Володимира Лєсніка, наданого ТОВ «Акванова Девелопмент», розповідає, що три роки тому готував статистику щодо поточного стану іхтіофауни річки:

«За період 2008-2014 роки мною, разом з іншими представниками українських любителів нахлистової риболовлі було здійснено до 50 виїздів на річку Ріка, з метою лову харіуса європейського за методом “спіймав-відпусти”. Динаміка популяції виду не відзначалась стабільністю, проте, принаймні значна кількість некрупної (до 25 см завдовжки) риби завжди реєструвалась у кількості. “Піковим” був 2012 рік - восени у водоймі відзначалось багато великого харіуса (25 - 35 см), причому, на всьому відтинку від Міжгір’я до Хуста», - розповідає рибалка.

За словами Андрія, з 2015 року ситуація з популяцією виду істотно погіршилась.

«Не берусь судити категорично чи є виною тому будівництво міні-ГЕС, протее факти говорять про однозначний негативний вплив на довкілля. Літо 2016 року відзначилось сильною маловодністю у басейні водойми, засиллям водоростей та рекордно високою температурою води (до +28 С у середній течії). Станом на початок 2017 року на різних відтинках річки Ріка реєструвалась майже повна відсутність харіуса європейського», - підсумував рибалка.

І на останок: чи були витримані всі інженерно-технічні аспекти?

Про інженерно-технічні помилки, порушення норм екології та вимог до будівництва гідроспоруд, допущених при будівництві МГЕС в селі Нижній Бистрий, твердить інженер-практик Іван Герхард, розмістивши відповідний допис, з схемами, роз’ясненнями та медіа-підтвердженнями сказаного, на своїй сторінці у мережі Фейсбук.

«Ріка є дуже стрімкою і належить до гірських швидкоплинних річок з високою паводковою загрозою. Перепад серединної течії між селами Верхній Бистрий та Нижній Бистрий сягає аж 342 метри! На подібних річках існує серйозна загроза льодоходу з велетенськими брилами, якщо осінь і зима виявляться повноводими.

Але найбільша загроза від селевих потоків, і це давно загальновідомий факт. Оскільки селеві потоки можуть нести і велетенські дерева і навіть багатотонні кам’яні брили, то, враховуючи вирубку лісів і нестабільний стан схилів, МГЕС можна будувати ВИНЯТКОВО на річкових відгалудженнях, що не перекривають більше третини основного потоку. Звичайно, така МГЕС малопотужна, оскільки перепад рівнів на такій ділянці ріки досить незначний. Тим часом  МГЕС у с. Нижній Бистрий повністю перекриває русло ріки.»

Як зазначає Іван Герхард, через відмову Богдана Киніва надати генплан і технічні дані МГЕС, то йому довелося проводити візуальну технічну і екологічну оцінку за існуючими у мережі фото- та відео-матеріалами.

«МГЕС села Нижній Бистрий, що повністю перекриває течію ріки.

Як видно з фотографії, МГЕС складається з:

3 - плотини

4 - водозабірник

5 - генераторна з турбінним залом

6 - підземна труба для подачі води на водоприймач турбіни (див. малюнок).

При цьому, як видно по іншій фотографії (див. малюнок):

гребля повністю перекриває річку;

робочий водоскид 2 не обладнаний функціональними рибопропускними спорудами;

протипаводковий водоскид 1 замалий, щоб пропустити надлишки води при паводках, як уже і показала практика цієї зими;

гребля 3 настільки слабка і вузька, що не витримає селевого потоку. Крім того, гребля прямого типу використовується переважно на рівнинних річках, де відсутні сильні паводкові коливання;

скид води з турбін в рази більший від робочого водоскиду 2, що неминуче приведе до замулювання річки і гибелі риби, та неможливості проходу на нерест цінних порід, внесених у Червону Книгу» (див. малюнок).

І хоча експерт наголошує, що його висновок є проміжним, але і цієї інформації вже достатньо для проведення незалежної техніко-інженерної експертизи електростанції 

«Проект виконаний технічно неграмотно і, на мою думку, здертий з проекту рівнинної МГЕС допотопного типу. При проектуванні допущений цілий букет грубих порушень СНіП 2.06.07-87. Я навіть не впевнений, що проектант взагалі читав навіть Загальні поняття про шлюзування річок. На гірських річках влаштування гребель проводиться зовсім інакше. Приклад - Саяно-Шушенський гідровузол, де видно, що дуга греблі вигнута в бік течії (див. малюнок).

З висновками інженера-практика Івана Герхарда погоджуються також його колеги-інженери зі Швейцарії та США.

Замість епілогу

Інвестиції у відновлювальну енергетику можуть розглядатись не як шлях до енергонезалежності країни, а у більшій мірі - як спосіб заробляння швидких грошей. Середньо на будівництво малої ГЕС інвестор витрачає близько 4 млн. євро, які завдяки механізму «зеленого тарифу» повертаються за 1,5-2 роки. Для ТОВ «Акванова Девелопмент» ставка «зеленого тарифу» починаючи з липня 2017 року встановлена у розмірі 340,23 коп./кВт-год. (без ПДВ) (дані взяті з офіційного сайту НКРЕКП).

МГЕС у Нижньому Бистрому - це лише один з прикладів для Закарпаття. На жаль, у погоні за "зеленим тарифом" дуже важко не знехтувати законами природи. І дуже легко загубити те, що створювалося не нами, але для нас, наших дітей і мало б залишатися незмінним ще для багатьох поколінь.

Розслідування було проведено за підтримки Інституту Масової Інформації, Freedom House та Міністерства закордонних справ королівства Норвегія

Теги: МГЕС, гідроелектростанція, Ріка

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати