95 РОКІВ БРИГАДІ!
Но, золоті наші, маєме нись празник – хвала Богу вже нам 95!
Айбо празнуєме раз без кирбаля, бо ізясь мусіли сьме йти на войну. Як каже наш Василь тот што з Арданова вєдно з шовгором служить: "Вшитко Бог дав сій земли, майеме вино паранноє, хижі, сякі ги в Ніцці, маржина ся котить, в керті вшитко ся родит, лем сусіди фест коцнуті на голову".
Но нич, уйдеме із сими лингарями на путь, бо як казали старі дідове: "Ко на нас з мечом піде, того латов з клинцями уфляцкаєме, меч забереме, а пак го здаме Корчію на шрот, а купиме Шкодовку, дізельну".
Не бануйте, вшитко в нас є, не голодні сь ме, клебани кевларові маєме, а керт і на окопах валові сь ме учинити.
Мало іще мусите чекати а молитися за нас.
Тот Путін вже неваловшний пинзіяш і скоро му понесуть косиці за корпошовом, а ми ся вернеме домів.
Ладіть шовдирі а пікниці а й вшткоє вино без нас не упийте.
Любиме вас, обнімаєме по-цімборськи,
Ваші легіонери!
***
Дорогі наші, сьогодні в нас свято – дякуючи Богу нам вже 95!
Проте святкуємо без урочистостей, адже знову змушені воювати
Як каже наш Василь, той що з Арданова (Іршавський район) разом з швагером служить: "Все Бог дав цьому краю, маємо хороше вино, будинки, такі як в Ніцці, худоба телиться, а в городі все росте, тільки сусіди мають серйозні проблеми з головою".
Ну нічого, владнаємо і з цими хуліганами, як кажуть старші люди: "Хто до нас з мечем прийде, того ми битимемо штахетом зі цвяхами, меч заберемо, а потім продамо його Корчію на металобрухт і купимо Шкоду, з дизельним двигуном".
Не переживайте, все в нас є, ми не голодуємо, кевларові каски при нас, а городи і на окопах ми навчились робити.
Ще трошки мусите чекати на нас і молитися.
Путін вже немічний пенсіонер і скоро за його труною понесуть квіти, а ми повернемось додому.
Готуйте шовдарі і пікницю та все вино без нас не випийте.
Любимо вас і шлемо дружні обійми,
Ваші легіонери!
Крім того, свій сюжет, присвячений 95-річчю бригади, підготували й журналісти Фактів ICTV. Як вони розповідають, більшість бійців 128-бригади використожувують діалект, аби заплутати ворога. Військові жартують, після таких переговорів по-закарпатськи в новинах бойовиків починаються панічні розмови про приїзд на передову натівських легіонів з Польщі, Угорщини або Словаччини.
Саме під час боїв за Дебальцево військові переходили на закарпатську мову аби позбавити ворога інформації про пересування техніки та особового складу підрозділу.
— Корінний закарпатець, навіть якщо у нього генетика не закарпатська він все одно зрозуміє, а людині з іншого регіону буде досить важко. Насправді, при бажанні, можна зашифруватися не лише від противника, а навіть від командування, - жартує "Електронік" військовослужбовець ЗСУ.
Бійці 128 бригади обіцяють Закарпаттю — цей край війни ніколи не побачить!