За тиждень до сесії групи, що представляють два різні варіанти особливо активізувались. Спочатку із журналістами зустрілися «синьо-біло-червоні», у відповідь наступного дня провели прес-конференцію «синьо-жовті».
Синій, білий, червоний, – наші традиційні кольори, – русини
Депутат обласної ради Євген Жупан, який входить до експертної групи, каже, що Народна Рада Русинов Закарпаття макет прапора подала першою і єдиною. Тому термін конкурсу продовжили. У результаті надійшло 50 проектів, з яких вибрали два. «За синьо-жовтий стяг колективу Художнього інституту проголосувала більшість експертів, але серед них багато антирусинів», – вважає депутат і підкреслює, що декілька областей України мають прапор у червоно-біло-синіх тонах. Це, зокрема, Крим: «Нам не треба «пришивати» проросійськість. Чому не кажуть, що ми французи? Це ж кольори не лише Росії, а й Франції, і багатьох інших держав».
Варіант, запропонований Закарпатським художнім інститутом, Євген Жупан вважає «глумлінням над духовністю і над християнством, адже не можна розпинати ведмедя, хрест має бути або сам, або ж на ньому може бути зображено розіп’ятого Ісуса».
Русини аргументують свою позицію тим, що їхній варіант якнайкраще задовольняє бажання багатьох нацменшин краю: «Синій, білий, червоний – наші традиційні кольори, що зустрічаються у символіці представників усіх народів, які живуть в області: росіян, угорців, словаків, чехів, вірменів та інших»,– пояснює член Всесвітнього союзу русинів Михайло Алмашій і додає, що «історично на Закарпатті переважав червоний, а не синьо-жовтий колір, який натомість прийшов з Австрії».
За синьо-жовтим прапором двісті, а то і більше років, – УжНУ
Своєю чергою представники Закарпатського художнього інституту категорично проти того, щоб прапор національних меншин, про яких говорять їхні опоненти став прапором більшості, якою за останнім переписом є українці. Павло Федака, заступник директора Закарпатського краєзнавчого музею стверджує, що синьо-жовта барва у прапорництві Закарпаття згадується з 1709 року. «Це і кольори прапора першої хвилі еміграції русинів до Америки. 1919 року з’їзд русинів пройшов також під синьо-жовтою фаною, – каже Павло Федака. – З 18 століття до 20-х років 20 століття узагалі не було іншого прапора на Закарпатті, окрім синьо-жовтого. Навіть кахлі XVII століття Невицького замку мають синьо-жовте забарвлення. За російський триколор голосувало двоє з експертної групи, бо вони були й авторами. У 20-ті роки на Закарпатті справді був поширений прапор російського царизму, який прийняли русофільські організації як прапор загальноруської єдності. Він був занесений російськими емігрантами на Закарпаття. Русинський прапор – синьо-жовтий. Цей факт підкріплений багатьма доказами».
Олег Сліпецький, викладач допоміжних історичних дисциплін УжНУ, зокрема, науки про прапори пояснює, що за проектом-переможцем як мінімум двісті, а то й більше років. А прапору, представленому Народною Радою Русинов Закарпаття півтора десятиліття: «Вживання російського триколору у 20-30 роках ми не можемо відносити до часу, протягом якого вживався представлений цією організацією прапор». Історик закликає громадськість придивитись до неповторності «синьо-жовтого» варіанту прапора і каже, що нічого схожого серед прапорів інших областей та й країн не знайти.
Проректор Закарпатського художнього інституту Михайло Приймич пояснює, чим керувалась творча група інституту, працюючи над власним проектом: «Перше, це історичність кольору, який є найдавніший, по-друге, врахування принципів геральдики, і, по-третє, естетичний вигляд. Щодо використання герба на хресті, про яке закидають опоненти, то таке використання часто зустрічається. Зокрема на колишньому прапорі Ірландії, чи на одному із стягів Фінляндії».
У «синьо-жовтому» прапорі є всі об’єднуючі чинники, переконаний Михайло Приймич. Науковець посилається на часи Карпатської України, коли був прийнятий синьо-жовтий прапор: «Це єдиний прапор, на який спромоглася громадськість Закарпаття, прийнятий політичною волею».
Голосування буде заангажованим?
У понеділок, 24 грудня, в Ужгороді відбулося розширене засідання президії Закарпатської обласної ради за участі членів конкурсної експертної групи з розгляду проектів прапора Закарпатської області та представників громадськості під головуванням голови облради Михайла Кічковського. Розглядався порядок денний та регламент роботи пленарного засідання четвергової (27 грудня) сесії обласної ради з основним питанням «Про прапор Закарпатської області».
Те, що за «синьо-жовтий» варіант виступає ініціативна група депутатів, включаючи самого голову облради, хвилює групу «триколора». Депутат-русин Євген Жупан переконаний, що через це голосування буде досить заангажованим і несправжнім. «Закарпатська влада підтримала проект синьо-жовтого прапора, щоб плюнути русинам в обличчя», – переконаний депутат.
Тим часом інтернет-громадськість визначає власні уподобання, голосуючи на сайті Закарпатської облради. 36% осіб – за макет першого стягу (трикольору), за другий варіант (синьо-жовтий) – 59%. Жоден варіант не підтримує 20%.