За словами сільського голови Юрія Марусяка, річний бюджет сільради цьогоріч складає понад 24 млн. грн. Упродовж двох останніх років основні надходження сільські депутати спрямували на розвиток соціальної сфери, яка тут, як і по всій країні, була занедбана. Найперше якісно заасфальтували дороги між селами та основні сільські вулиці, капітально відремонтували клуб у с. Довге Поле, сільську амбулаторію в Баранинцях, осучаснили приміщення сільради, розпочали будівництво водогону і каналізації у Барвінку, пробурили свердловину та систему подачі питної води у Підгорбі, у чотирьох селах встановили вуличні ліхтарі з світлодіодними лампами, капітально відремонтували дитсадок.
Незважаючи на фінансове благополуччя та непогану перспективу для розвитку ще на кілька років, депутати сільради у січні цього року ініціювали створення об’єднаної територіальної громади, запропонувавши заснувати таку собі «унію» місцевого масштабу спільно з Великолізівською, Холмецькою та Яроцькою сільрадами. Площа майбутньої ОТГ, яка має усі передумови для успішного розвитку, складатиме 12.5 тис. га, а бюджет – близько 60.млн.грн.
«Ідучи на об’єднання ми розуміли, що у перші роки будемо донорами для наших сусідів, які не мають таких коштів для свого розвитку, як ми. Однак це нас не стримує, бо і сусіди повинні жити у достатку, а значна різниця у якості життя між сусідніми населеними пунктами негативно впливає і на тих, хто є благополучнішим», - каже Ю.Марусяк.
Та найбільш потужною рушійною силою створення сільської об’єднаної громади є категоричне небажання жителів Баранинців та сусідніх з ними приміських сіл в один момент стати міським мікрорайоном Ужгорода. «Наглядний приклад сусіднього села Дравці, яке у 70-их роках минулого століття «відрізали» від Баранинської сільради і приєднали до Ужгорода, аби штучно зробити з нього «мегаполіс» у 100.тис. жителів, щодня переконує нас, що нічого доброго від такого приєднання жителі села не отримають», - висловлює консолідовану думку сільський голова. І через майже 40 років Дравці міських зручностей так і не отримали, зате його жителям «урізали» земельні ділянки та встановили міські тарифи на енергоносії.
Окрім цього тут розуміють, що нинішній відсоток акцизу у сільську скарбницю від продажу алкоголю і тютюну держава колись таки забере від місцевих рад, як цьогоріч забрала «паливний» акциз. Натомість прямі субвенції з державного бюджету на утримання освітньої та медичної сфери, відрахування з ПДФО та прибутковий податок є хорошим підґрунтям для поступального розвитку. «Ми з головами сусідніх рад підрахували, що створення ОТГ для нас є вигідним. Звісно, у перші роки існування громади буде значно важче, ніж сьогодні. Але реформи, тим паче успішні, легко не даються» - переконаний Ю.Марусяк.
Після кількамісячного зволікання і надуманих відмовок Закарпатська ОДА таки надала перспективній Баранинській ОТГ позитивний висновок, після чого в усіх чотирьох радах провели заключні сесії, на яких прийняли рішення про об’єднання у громаду, а 29 травня сільський голова Ю.Марусяк подав до Закарпатської ОДА документацію для направлення звернення у ЦВК. Дуже хочеться вірити, що майже піврічний організаційний «супермарафон», кінцевим пунктом якого має стати рішення про оголошення перших виборів, Баранинська громада подолала успішно і під Ужгородом постане потужна самодостатня громада.
Василь Ільницький, "День"
Отчик 2017-11-11 / 12:38:09
Слава Богу не буде сесих курв Мателешко ай Рущак, дві курви загробили село! Розікрали міліони бюджетних грошей, обікрали громаду села Ярок