Зазвичай черлідинг асоціюється з молодими та привабливими дівчатами в коротких спідницях. Однак мало хто знає, що черлідинг створили саме чоловіки, які під час матчу з футболу вирішили підтримати улюблену команду, а серед підручних засобів було тільки сіно, яке нині заміняють помпони.
Зараз черлідинг – напрям у складнокоординаційних видах спорту, сегмент світової спортивної і розважальної індустрії, що швидко розвивається і вдосконалюється. Цей вид спорту органічно поєднує в собі елементи шоу, акробатики, спортивної та художньої гімнастики і спортивних танців.
Він настільки міцно ввійшов у спортивне життя всього світу, що чемпіонат з черлідингу в наші дні – не екзотика, а спортивне змагання з усіма притаманними йому атрибутами. І сьогодні, крім національних змагань, проводяться чемпіонати європейського і світового рівня.
На Закарпатті це відносно молодий вид спорту. На папері команда була створена ще в 1999 році, саме тоді була зареєстрована Федерація черлідінгу України. Однак повноцінне функціонування напрямку в області почалося тоді, коли за справу взялися студенти УжНУ. Уперше група підтримки з’явилася у 2008 році під час матчу з американського футболу за участі ужгородських «Лісорубів».
Команда в Ужгородському національному університеті розпочала свою історію майже десять років тому. Група підтримки, що була створена на кафедрі туризму, швидко здобула популярність. Нині без неї не обходиться жодне спортивне дійство.
Сьогодні команда складається з двадцяти талановитих учасниць, більшість із яких навчається на факультеті туризму та міжнародної комунікації. Щороку до команди приєднується все більше і більше нових дівчат, які прагнуть навчатися та розвиватися у спортивному напрямку.
Зокрема, студентка першого курсу факультету туризму та МК Марія Заболотна розповідає, що отримує чимало задоволення та емоційного заряду від виступів з колективом.
«Ще з дитинства люблю танці та спорт, саме тому вирішила спробувати себе в складі команди черлідерів. Мені дуже подобається та атмосфера, що тут панує. Ми можемо спостерігати за усім зсередини, бачити приготування команд, їхні справжні емоції та хвилювання. Бути інсайдером на подіях, особливо спортивних змаганнях, дуже захопливо» - зізнається дівчина.
Тренуються дівчата двічі на тиждень у спортивному комплексі ІППОН та університетському спортзалі. Розповідають, що перед кожним виступом тренуються часто та дуже наполегливо, адже прагнуть максимальної синхронності та злагодженості рухів. Постановкою виступів займається капітан команди черлідерів УжНУ, студентка факультету туризму Сандра Слюсарева. Дівчина каже, що потрапила в команду ще на першому курсі навчання, і за короткий час змогла реалізувати себе як капітан та тренер групи підтримки.
«Оскільки з самого дитинства я займаюсь танцями, то не дивно, що і черлідинг мене зацікавив. Щойно я почала навчатися в університеті, то одразу ж вступила до команди черлідерів УжНУ. Завдяки наполегливості мені вдалося проявити свої здібності. За два місяці в складі команди стала заступником капітана, а ще через декілька місяців мене обрали вже капітаном та тренером. Черлідинг дає можливість творити та розвиватися, удосконалювати свої фізичні можливості» - каже Сандра.
Черлідери УжНУ розповідають, що у своїх виступах рівняються на команди світового рівня і прагнуть й надалі удосконалюватися. Найчастіше команду запрошують підтримувати спортивні заходи, зокрема ігри з американського футболу команди "Лісоруби", баскетбольного клубу Ужгород, хокейного клубу «Закарпатські ведмеді» та інші. Не минають без їх участі й різноманітні відкриття, культурні заходи, дні міста, фестивалі, ну і, звісно, університетські міс факультетів, дні першокурсника та інші.
Студентка другого курсу Олександра Орос у команді вже два роки. Дівчина розповідає, що участь в колективі дарує можливість подорожувати Україною та світом: «Завдяки постійним виступам ми завжди в русі, і навіть у дорозі. Нас запрошують на різноманітні заходи, які відбуваються в Ужгороді та далеко за межами міста, а це, в свою чергу, нові враження, знайомства та досвід. Черлідери не обмежуються тільки танцювальними виступами, ми постійно розвиваємось культурно та духовно».
Дівчата розповідають, що їм уже вдалося відвідати і сусідні країни, зокрема Угорщину, де вболівали за команду з регбі. Нині ж планують їздити з командою «Лісоруби», адже нещодавно розпочався сезон Української ліги американського футболу, який триватиме аж до серпня.
Вероніка Кобаль, Інформаційно-видавничий центр УжНУ