У фондах Закарпатського обласного Художнього музею імені Йосипа Бокшая шедеври вітчизняного та світового мистецтва – тут зберігається понад 6 тисяч творів мистецтва, серед яких раритети XVIІ століття, унікальна колекція ікон, твори російського та угорського мистецтва. Подібних перлин, кажуть мистецтвознавці, немає ні в Угорщині, ні в Росії, а в Закарпатті їм загрожує знищення через брак коштів на встановлення в музеї сучасного опалення. Це – лише один із прикладів щодо нищення культурної спадщини.
Гірка доля й закарпатських замків: нині із дев’ятьох у порівняно нормальному стані підтримується лише один – Мукачівський замок Паланок.
Говорячи про інші замки, начальник управління культури Закарпатської облдержадміністрації Юрій Глеба зауважив: «Одні потребують консервації, інші потребують – продовження дослідження й опису, деякі – так би мовити, оживлення. Залучити туди більше туристів, «вдихнути життя» в ту чи іншу пам’ятку…»
«Дійсно якісь варварські методи!»
За кількістю пам’яток культури, археології, мистецтва Закарпаття лідирує в Україні, кажуть фахівці. І попри це в області лише два спеціалісти з охорони культурної спадщини. Вони займаються і фіксацією, і дослідженнями, і паспортизацією історичних пам’яток – просто не встигають до всього докласти рук. А не встигнеш догледіти – і вже щось прості люди, які й гадки не мають про якусь значущість пам’ятки, її знищили.
Спеціаліст із культурної спадщини Закарпаття Томаш Сопко наголошує «Дійсно якісь варварські методи! Ми не можемо так нищити пам’ятки! Це в першу чергу стосується пам’яток дерев’яної архітектури! Ганебний факт у Кобилецькій Поляні – дерев’яна церква була розібрана, освячена і спалена!»
Поки біда не прийде
Самі закарпатці кажуть, у винищенні та руйнуванні пам’яток історії, культури та архітектури винна й влада, яка не звертає на них увагу до того часу, поки біда не прийде.
32-річний ужгородець Ярослав зазначив: «Це так само, як було з Ужгородським замком: тріснула стіна, яка знаходиться на горі над житловим масивом. Поки МНСники не оголосили надзвичайне положення, доти у держави грошей на реставрацію замку і не знаходилося!»
Нині в Закарпатті офіційно охороняють майже півтисячі пам’яток археології та ще майже 2 тисячі історичних, монументальних. містобудівних пам’яток, дерев’яних церков. Майже половина з них в аварійному стані, частина – на межі руйнації. І це попри те, що в краї крім загальнодержавних програм збереження пам’яток культури, розроблені й діють кілька регіональних. Щоправда, розробити їх – розробили, а фінансувати ніхто, крім області, не хоче…
небайдужий Василь 2007-12-21 / 14:30:00
Та це не місцеве населення варвари, а влада байдужа до культурної спадщини.Бо в цій царині важко наварити,а діяти безкоштовно на благо громади мало бажаючих. Можновладці та ви виділіть для початку лісосировину для ремонту дахів діючих дерев"яних церков Закарпаття,розробіть науково-обгрунтовану документацію (кошториси та проекти) залучіть сільські ради(для організації робіт),а церковні громади із великим задоволенням долучаться до роботи.