В Ужгороді вийшла в світ збірка казок Карпатського регіону "Як чоловік кішку вчив працювати" (ФОТО)

Навіть нині, в еру глобалізації світу й науково-технічної революції, казка не втратила своєї ролі й актуальності.

У казках акумулюється мудрість народна, вони формують і розкривають світогляд людей, національний характер. Казки розвивають логічне мислення, пам’ять, виховують дітей, допомагають пізнавати навколишній світ. Письменниця Марко Вовчок характеризуючи  українські народні казки писала: «…вони можуть розвеселити найпохмурішого смертного своєю жвавістю, влучною дошкульністю, грайливістю, дотепністю, їдкою насмішкуватістю і тонким знанням нашого гріховного і слабого єства». 

Нещодавно вийшов у світ збірник казок «Як чоловік кішку вчив працювати», до якого ввійшли українські народні родинно-побутові казки Карпатського регіону. Упорядкував збірку відомий фольклорист, кандидат філологічних наук Іван Хланта. Туди ввійшло понад 130 текстів, записаних видатними українськими фольклористами у талановитих казкарів Карпат,  починаючи з середини ХІХ століття і до наших днів. Серед них Володимир Гнатюк, Петро Лінтур, Іван Сенько, які впорядкували не одну збірку казок, записаних із уст славнозвісних носіїв усної народної творчості Андрія  Калина, Юрія Ревти, Хоми Плешинця. Василя Холода, Юрія Баняса, Василя Короловича тощо. 

У вступній статті «Казка вчить, як на світі жить» науковець описує сюжет, дає глибоку й детальну характеристику казкам, розкриває їхню сутність і роль у вихованні дітей, в житті суспільства. Казка живе і житиме, бо віддзеркалює наші прагнення до щастя, добра, справедливості. Автор зауважує, що казка, як і пісня, допомагає в сірих безпросвітних буднях вижити, не впасти духом, не надламатись… Вона не перестає захоплювати, бентежити, збуджувати, розширювати кругозір, розвивати уяву і фантазію, вчить нестандартно мислити.

До збірника додано примітки, в яких зазначено хто, коли й де записав казку або звідки вона передрукована, вказано її сюжетний тип. Тексти подаються за нормами сучасного правопису, максимально зберігаючи діалектну лексику. Малозрозумілі слова пояснюються у словничку.

Відповідальні за випуск директор Обласного організаційно-методичного центру культури Ганна Дрогальчук та голова Михайло Делеган – голова Закарпатського обласного осередку Національної спілки краєзнавців України, кандидат історичних наук.

Окремим збірником родинно-побутові казки публікуються вперше. Тексти чудово проілюструвала талановита молода художниця Маріанна Боднар. Їй вдалося гарно розкрити характер казок, їхній настрій, передати місцевий етнографічний колорит.

Книжка адресована науковцям, краєзнавцям, освітянам, працівникам культури, широкому колу читачів.

Теги: збірка, казки, Іван Хланта

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати