Після виявлення менінгококу в початковій школі в Ужгороді бактеріологічно обстежили майже сотню контакних осіб

Як повідомила лікар-епідеміолог Лариса Зарембо в Ужгороді зареєстровано три випадки менінгококової хвороби у дітей, що навчаються в  ЗОШ №1 (початкові класи).     

Фахівцями Ужгородської міськрайонної філії ДУ «Закарпатський обласний лабораторний центр МОЗ України» своєчасно проведено епідрозстеження вогнища як за місцем проживання, так і за місцем навчання хворих. З 06.02.2017 року в одному із класів ЗОШ №1 введено комплекс протиепідемічних та дезінфекційних заходів, в т.ч. обмежувальні заходи до 18.02.2017 року.  

Звертаємо увагу що  під «обмежувальними заходами» слід розуміти не повну ізоляцію контактних учнів класу від оточуючих, не закриття школи, а обмеження їх від тісного спілкування з друзями, знайомими;  медичний нагляд за контактними особами в межах карантинного періоду, який становить 10 днів. З метою розірвання механізму передачі збудника інфекції  серед учнів та вчителів закладу запроваджено  комплекс протиепідемічних та дезінфекційних заходів, які передбачають: вологе прибирання приміщення класу з використанням дезінфекційних засобів, багаторазове провітрювання, опромінювання приміщення УФ та бактерицидною лампами.   

В епідемічному осередку було виявлено особи, що спілкувалися з хворим протягом останніх 10 днів. Бактеріологічно обстежено на менінгокок 98 контакних осіб як по домашньому вогнищу так і по місцю навчання. За результатами лабораторного дослідження у двох  учнів  виявлено позитивний результат, які були госпіталізовані в Обласну клінічну інфекційну лікарню з діагнозом «Менінгококовий назофарингіт». Один контактний  вчитель  ЗОШ №1  госпіталізований  в ОКІЛ з діагнозом «носій N. Meningitidіs». 

Епідрозстеження інфекційних вогнищ триває.

Довідка

Менінгококова інфекція це гостре інфекційне захворювання, яке характеризується різноманітністю клінічних проявів, поширеним здоровим носійством збудника, інколи ураженням мозкових оболонок. 

Актуальність менінгококової інфекції визначається поширенням її в усіх країнах світу.  

Збудником інфекції є бактерія Neisseria meningitidis. Збудники нестійкі в навколишньому середовищі: під впливом дезінфекційних засобів гинуть за 1-2 хв. пряме сонячне світло інактивує бактерії за 2-8 год., ультрафіолетові промені – миттєво. 

Збудник проникає в організм людини через слизову оболонку дихальних шляхів. Інкубаційний період триває від  2 до 10 днів (в середньому 2-4 дні). В більшості випадків зараження супроводжується короткочасним бактеріоносійством, рідко виникають інші форми захворювання: менінгококовий менінгіт, менінгококцемія, менінгококовий назофарінгіт, пневмонії, ендокардити і артрити.

До симптомів менінгококової інфекції відносять закладеність носа, катаральні явища, загальну слабкість, сильний головний біль, підвищення температури тіла до 38-39°С. Найбільш характерним симптомом є симетрична геморагічна висипка,  що з’являється на 1-2 день хвороби. Висипні елементи мають форму судинних зірочок до кількох сантиметрів в діаметрі. Типова локалізація висипу - бокові поверхні тулуба, сідниці, кінцівки.

Носійство менінгококів зустрічається досить часто. В періоди епідемічних підйомів збудника виділяли у 35-43%, при спорадичній захворюваності – менше ніж у 1% здорових осіб. Найбільший рівень носіїв виявляють у сім’ях хворих на менінгококовий менінгіт. Носійство може протікати без порушень стану організму, але інколи воно проявляється специфічним назофарингітом, ринітом та іншими ознаками інфекції.

Менінгококовий менінгіт виникає у невеликої кількості інфікованих осіб. Розвитку цієї форми інфекції сприяють ослаблення резистентності організму внаслідок дії несприятливих чинників навколишнього середовища, наявність супутніх важких хвороб або імунодефіцитного стану. В цих випадках менінгококи із носоглотки по лімфатичних  шляхах або через кров проникають в спинномозковий канал, спричиняючи клініку гнійного менінгіту, або навіть, менінгококцемії. 

Сприйнятливість людей до зараження менінгококами є загальною і низькою. Після перенесеної менінгококової інфекції в крові з’являються специфічні антитіла. Імунітет формується не тільки у хворих, але є у здорових носіїв збудника.  

Джерелом збудника інфекції є хвора людина або бактеріоносій. Останні відіграють основну роль у підтримці епідемічного процесу і збереження збудника в природі. Механізм передачі збудника – крапельний, проте він є менш активним ніж при грипі, вітрянці, кору. Збудники, які містяться в носоглотці, виділяються з крапельками слизу при диханні, кашлі, чханні та розмові. У закритих колективах (дитячі дошкільні заклади, інтернати, казарми)  інфікованість пов’язана з тіснотою, скупченістю людей, іх тривалим спілкуванням. Нестійкість менінгококів в навколишньому середовищі пояснює неможливість передачі збудника пиловим шляхом. 

Захворюваність на цю інфекцію максимально підвищується у лютому – березні, не залежно від географічного розташування  та  кліматичних умов. 

На цю інфекцію хворіють усі вікові групи населення, однак основну масу становлять діти від  5 до 14 років. 

При менінгококовій інфекції проводиться специфічна антибіотикотерапія та патогенетичне лікування. 

У дитячих дошкільних закладах, дитячих будинках, школах – інтернатах, дитячих санаторіях, школах (класах) встановлюють обмежувальні заходи  на термін 10 днів від моменту ізоляції останнього хворого. Забороняється прийом нових  тимчасово відсутніх дітей, а також перевод дітей і персоналу із однієї групи (класу) в іншу. 

Теги: менінгокок, обстеження

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати