Археологи трьох країн спростовують міфи про прихід угорських кочових племен на Закарпаття

Один із ініціаторів зустрічі, закарпатський археолог Ігор Прохненко спеціально для Медіацентру попередньо коментує одне з ключових питань дискусії:

«На основі свідчень художньо-до­кументальної хроніки «Gesta Hungarorum» («Діяння угрів»), укладеної анонімним нотарем коро­ля Бейли ІІІ, що правив у 1172–1196 роках, у науковій та популярній літе­ратурі усталилася думка про рух кочових угорських племен лісовою смугою сучасної України зі сходу на захід наприкінці ІХ ст. н.е.

Біль­шість учених стверджує, що нома­ди пройшли повз Київ, потім через Волинь та Галичину до Верецького перевалу і, подолавши його, опини­лися у Карпато-Дунайському ареалі. Там вони осіли й на зламі Х–ХІ ст. сформували власну ранньофеодальну дер­жаву – Угорське королівство.

Хтось беззастережно повірив Ано­німу, прийнявши його твердження про завоювання кочівниками Києва, приниження ними неіснуючих на той час князів Галича та Володимира і дальше героїчне захоплення За­карпаття з трагічним фіналом – га­небною шибеницею для місцевого князя Лаборця. Середньовічні леген­ди переказувалися сучасними інтер­претаторами, водночас на Верецькому перевалі, в Чомі та Мукачеві ставилися пам’ят­ники, що наче закріплювали у свідомості людей упевненість у правдивості слів Аноніма.

Проте поодинокі вчені наважили­ся поставити собі питання: чи зображені угорським хроністом події відбулися насправді, а не були вигаданими? Чи переселення угрів на “нову батьківщину” прохо­дило північним лісовим, а не звичним, як здавалося б, для кочівників пів­денним степовим шляхом? Та найголовніше питання: «Чи дійсно на Закарпатті про­ливалася слов’янська кров під ударами шабель угорців-заво­йовників?»

Ігор Прохненко з колегами

Тож для фахової відповіді на ці запитання й зібралися науковці трьох країн. Ініціаторами зустрічі, крім, як уже зазначалося, нашого земляка Ігоря Прохненка, стали Петер Бакс і Мартін Прісташ з відділу охорони пам’яток міста Кошиць та Яна Марікова з Інституту археології Чеської академії наук. До заходу також долучилися колеги зі Східнословацького відділу Інституту археології Академії наук Словаччини – Ростислав Грега, Єлена Мірошайова, Ласло Олекса та інші. Відзначивши спільні проблеми у фальсифікації середньовічної історії з політичною метою на території Східної Словаччини, Румунії, Угорщини та України, науковці вирішили на основі достовірних письмових і археологічних джерел переглянути регіональні події IX–XI ст. н.е.

Підсумком цієї акції стала запланована серія спільних виставок і наукових конференцій, котрі допоможуть відділити правду від вигадок і фантазій та остаточно покінчити з фальшуванням цих сторінок в історії Закарпаття та сусідніх країн.
 

ДО ТЕМИ: Де починається Закарпаття