Де починається Закарпаття

Ужгородські археологи спростовують міф угорського державотворення

Де починається Закарпаття

ВСТУПНІ СЛОВА

З найдавніших часів Закарпаття було, як правило, об'єктом, а не суб'єктом історичного процесу. Спершу його землі завойовували й дарували, а з народженням європейських націоналізмів питання власності Закарпаття перейшло з феодально-силової в радше ідеологічну площину. Усі, хто претендував на ці території, мусили відшукати або придумати історичну легітимізацію експансії. З цим завданням дуже ґрунтовно впоралася Угорщина. Спочатку вона випрацювала героїчну концепцію переходу племен Алмоша і його сина Арпада через Верецький перевал. Згодом підкріпила її вже неприховано міфічним орлом-турулом, який нібито саме в Карпатах скинув Алмошеві меча. Це означало, що буцімто саме з карпатських хребтів починається Угорщина. Угорці відчутно асимілювали місцеве населення, намагалися зробити з нього gens fidelissima (лат. "найвірніший народ". – Ред.) та нав'язати йому візію відрубної від українців "угро-русскості". Ця концепція виявилася такою дієвою, що навіть сьогодні, коли на Закарпатті за всіма законами вже мали б загоїтися постколоніальні рани, на місцевих замках відновлюють скульптури бронзових турулів, символів угорської державності, а також аж на кордоні з Львівською областю споруджують пам'ятники на честь hanfoglalas, тобто віднайдення угорцями батьківщини. 

Боротися з міфами – справа невдячна. Адже спочатку треба довести міфічність фактів, а стосовно подій тисячолітньої давнини це зробити непросто. Однак тут не можна недооцінювати можливостей археології, аргументи якої не раз руйнували усталені стереотипи. Нещодавно НДІ карпатознавства при Ужгородському національному університеті зайнявся комплексним дослідженням проблеми приходу угорців на терени сучасного Закарпаття. Результати виявилися сенсаційними, адже вони руйнують усталену концепцію середньовічної історії краю. Про це розповів старший науковий співробітник інституту Ігор Прохненко.

Зазвичай кожна країна прагне зробити свою історію кращою, ніж вона була насправді, та героїзувати минуле. Така ситуація не оминула й середньовічної історії Закарпаття. Науковці держав, до складу яких у різні часи входили землі краю, намагалися створити свої концепції, які не завжди відповідають дійсності. Вагомим джерелом міфотворчості стає і туристична індуст­рія, яка свідомо робить па­м'ят­ки (передусім замки) більш давніми. Реальна наукова історична картина зазвичай лежить узагалі в іншій площині. Тому на сьогодні дуже важливо розмежувати заполітизовану, туристичну та наукову історії Закарпаття. Працюючи над останньою, треба докладати багато зусиль, щоб очистити її від нашарувань перших двох.

Звернімося, наприклад, до питання приходу угорців на Закарпаття. Письмове джерело, у якому найдокладніше викладені ці події, – це хроніка "Ґеста гунґарорум" про походження угорців, написана на межі ХІІ–ХІІІ ст. н.е. анонімним нотаріалієм угорського короля Бейли ІІІ. У цьому творі наведена героїчна історія угорців: прохід їхніх племен на чолі з Алмошем біля Києва, розгром війська князя Олега, перехід через території, які потім увійшли до складу Галицько-Волинського князівства, та подальше проникнення на землі сьогоднішнього Закарпаття.

Подана у хроніці "Ґеста гунґарорум" історична канва задовольняла вчених різних країн. Угорців вона влаштовує тим, що тут змальовано славетний прохід їхніх пращурів через Закарпаття, під час якого нібито були завойовані городища Унґ (cу­­часний Ужгород) та Боржава (с. Варієво Берегівського району), а місцевий слов'янський князь Лаборець був страчений. Наших дослідників задовольняло інше: якщо угорці прийшли на ці території наприкінці ІХ ст. і вступили в збройні сутички з Лаборцем, то цим підтверджувався факт існування на той час закарпатського сло­­в'ян­­сь­кого князівства.

Однак на підставі археологічних даних вимальовується зовсім інша картина. Археологічні експедиції НДІ карпато­знавства Ужгородського національного університету розпочали пошук слов'янських городищ – центрів "закарпатського" князівства, які згадав Анонімус. Град Унґ, за однією з версій, знаходився на місці ужгородського замку. Але тут відсутні шари VІІІ–ІХ ст. н.е., а середньовічний горизонт датується не раніше ніж Х ст. н.е. Отже, на момент ймовірного приходу угорців укріпленого пункту на замковій горі не було. Друга імовірна локалізація городища Унґ у селі Горяни, що під Ужгородом, де розташована славнозвісна церква-ротонда, яку деякі дослідники, аби пояснити існування городища Унґ, датують ІХ–Х ст. н.е. З результатів розкопок стало зрозуміло, що ніякого городища в Горянах узагалі не було. Якби там розміщувався центр князівства Лаборця, то був би присутній потужний культурний шар цього часу. А на доволі значній площі виявлено лише експонати часів неоліту, фрагменти кераміки епохи пізньої бронзи та ліпний і кружальний посуд ІІІ–ІV ст. н.е. Середньовічне ж заселення цієї місцевості починається з ХІІ ст. н.е. Отже, про існування тут центру князівства також говорити не можна, а тому "захоплене" угорцями городище Унґ є міфічним.

Інший укріплений пункт – Боржава, за даними Анонімуса, був здобутий військами Арпада, сина Алмоша, у 903 році після кількаденної облоги. Археологічна експедиція Ужгородського університету "розрізала" вал городища у двох місцях. Результати розкопок дають підстави стверджувати, що Боржавське городище було зведено лише наприкінці ХІ ст. н.е. Тож і Боржаву угорці не могли здобути бодай лише тому, що в 903 році її просто не існувало.

Як висновок, описаний в угорській хроніці збройний конфлікт між угорцями та слов'я­­нами надуманий, а князь Лаборець – легендарна особа, яка має залишатися виключно у міфах і художній літературі.

Понад те, археологічно не підтверджено сам факт проходження угорців на чолі з Алмошем наприкінці ІХ ст. н.е. через територію Закарпаття. Імовірний маршрут, яким скористався вождь кочовиків, – це Дунайський коридор (територія між Південними Карпатами і Дунаєм), який номади використовували споконвіків.

Міф про подолання племенами Алмоша Верецького перевалу серйозно спотворив історію. Адже загальноприйнятним стало зараховувати всі городища до слов'янських, а всі поховання кочовиків приписувати давнім уграм. Насправді ж ситуація дещо складніша. Усі одиничні поховання і могильники номадів, які відносили до часів проникнення військ Алмоша на територію Закарпаття, виявилися щонайменше на 80 років старішими. У комплексах поховань наявні речі, яких аж ніяк не могли мати угорські воїни, тому що знайдені артефакти були виготовлені набагато пізніше, як, наприклад, арабські монети – дірхеми другої половини Х ст. н.е. Щоб знівелювати цей факт, угорські вчені висунули гіпотезу про торгове походження цих грошей. Але монети знайдені лише в 23 пунктах північної частини Карпато-Ду­найського ареалу, виключно в похованнях кочовиків. Вони були пробиті й перероблені на прикраси, тобто вийшли з торгового обігу. Їх знаходження, призначення, а головне – датування і походження свідчать про належність цих знахідок не угорцям, а печенігам, які наприкінці Х ст. н.е. рухалися з Причорномор'я. Причому це було не просто переселення, а втеча від погрому доволі непопулярним маршрутом через незручний для кочовиків гірський перевал.

Як відомо, на початку 80-х років Х ст. печеніги наважилися напасти на київського князя Святослава та вбили його на Дніпровських порогах, коли той повертався з нечисленною дружиною з Болгарії. Речі, які забрали в норманської дружини князя, у значній кількості представлені в закарпатських матеріалах і знахідках із суміжних територій сучасних Словаччини та Угорщини. Норманський стиль особливо яскраво простежується у свалявських, берегівських і земплинських знахідках, які раніше вважалися суто угорсь­кими. На території Верхнього Потисся також спостерігається концентрація поховань верш­­ників-кочовиків із мечами норманського типу, які також взяті як військові трофеї під час розгрому дружини київського кня­­зя. Найімовірніше, керманичі Русі у відповідь на смерть Святослава завдали низки ударів по печенігах та змусили їх рятуватися втечею за Карпати.

Ці самі загони печенігів встигли відзначитися й агресивними нападами на слов'ян-тиверців, розгромивши городища Екімауци та Алчедар, що знаходить підтвердження в археологічному матеріалі. Коли ж племена номадів відчули небезпеку з боку Києва, вони відступали за Карпати, про що свідчать виявлені речові та грошові скарби з награбованими прикрасами й арабськими монетами. За цими скарбами можна простежити маршрут втечі – він іде з Волині на Галич, а потім за Верецький перевал на Хуст і далі на захід.

Саме печеніги, а не угорці в Х ст. оселяються на території від Братислави до Закарпаття. Зарубіжні вчені у своїх роботах відзначають, що пам'ятки з цих земель характеризуються чимось неугорським, і пов'язують їх із кабарами, які приєдналися до племен Алмоша наприкінці ІХ ст. н.е. Хроноіндикатори поховань кочовиків змушують переглянути ці тези й усвідомити, що ніякого переходу ні давніх угорців, ні інших племен через Верецький перевал у цей час не було, а пам'ятки, які увійшли в наукову літературу як суто угорські з початку Х ст. н.е., належать печенігам кінця цього самого сторіччя.

Отже, на території Закарпаття у VІІІ–ІХ ст., незважаючи на значне слов'янське заселення, державне утворення (князівство) сформоване ще не було, а люди вели спокійний, розмірений спосіб життя до приходу печенігів. Відповідно не було й переходу угорських племен на чолі з Алмошем через Верецький перевал. Територія сучасного Закарпаття увійшла до складу Угорського королівства вже в ХІ ст., і угорська колонізація, ймовірно, відбувалася із заходу, а не зі сходу.

Запропонована нами гіпотеза повинна привести до цілої низки ревізій середньовічної історії Закарпаття та суміжних територій. Зрозуміло, що все це неможливо зробити за один день. Угорці мають визнати хвилю проникнення печенігів і відмовитися від героїчної історії розгрому слов'янських городищ Верхнього Потисся військами Алмоша.

Складніші питання, які чекають на своє вирішення, – це племінна ідентифікація населення Закарпаття, яке тут жило до приходу печенігів. Значна кількість науковців ототожнює цей сло­­в'янський масив із племенами білих хорватів. Утім, низка дослідників, які детально аналізують особливості поховального обряду та житлобудівництва, зна­­ходять паралелі в дулібських племен Волині, звідки, найімовірніше, сло­­в'яни й проникли на територію Закарпаття. Ще складніше встановити, чи входили землі краю до печенізького проникнення до складу певного державного утворення, а якщо так, то до якого саме.

Усі ці питання в найближчому майбутньому неодмінно знайдуть свої відповіді! 


 

 
Стремено та інші знахідки з поховань печенізького некрополя 2 пол. Х ст. в с. Чома Берегівського району
 

СЛОВ'ЯНИ І ПЕЧЕНІГИ ЗА КАРПАТАМИ

 • VІ ст. н.е. – окремі групи слов'ян переселяються з Волині й починають заселяти територію Закарпаття.

• Друга половина Х ст. н.е. – загони печенігів захоплюють городища тиверців Екімауци та Алчедар.

• 80-ті рр. Х ст. н.е. – на Дніпровських порогах печеніги вбивають київського князя Святослава.

• Кінець Х ст. – після ударів київських князів окремі печенізькі племена рятуються втечею за Карпати, що підтверджує низка речових і монетних скарбів на Волині та Прикарпатті.

• Кінець XII – початок XIII cт. – Анонімус пише "Ґесту гунґарорум"

 

17 січня 2011р.

Теги: археолог, угорці, печеніги, Ігор Прохненко

Коментарі

artem 2011-01-27 / 22:36:00
Не переписуйте історію - не смішіть курей. Історія Закарпаття в складі Угорщини відома всьому світу і не вам її міняти...

ярослав орос 2011-01-26 / 20:29:00
цікаво, що Закарпаття розташоване там, від Києва на захід...
а вся та муйня-вуйня нікому не треба...
слушно...

вл 2011-01-26 / 13:19:00
Де починається Закарпаття, 26.01.2011 13:08
Vsze ukrajinszke!

А що б ви думали? Раз є в Закарпатті українці (переважаюча більшість населення), то мусить тут бути щось і українське. Не все лем тільки мадярське чи маскальське.

KK 2011-01-25 / 18:33:00
Жаливо - видно що ви глибоко замуравилися у писанини вашої нової тези ''Провінції і Неплотність Білих Хорват на Закарпатті'. По за УА-репортер і Кишенівський 'Русин', чи ще нам десь слідкувати за це ваше нове зображення?

лл 2011-01-25 / 16:54:00
зауважу, 25.01.2011 16:50
лл, не треба ля-ля !

Я так розумію, що цеі є такі ваші волання (або ж лепетання).

зауважу 2011-01-25 / 16:50:00
2 лл, 25.01.2011 16:41

лл, не треба ля-ля !

лл 2011-01-25 / 16:41:00
До автора, 24.01.2011 17:52
Не переписуйте історію - не смішіть курей. Історія Закарпаття в складі Угорщини відома всьому світу і не вам її міняти...

Історію, як таку, неможливо переписати. Ті, хто так говорить, тримають в голові надумані схеми й фальшиві перекручення історії. Коли, наприклад, про таке кажуть у путінській Росії, то найбільше воліють зберегти надумані ідеологеми часів Історії ВКП(б). За цю стабільність вони найбільше переживають.
Якщо казати серйозніше, то бачення минулої історії народів і людства щораз змінюється, як тільки дорослішає (чи деградує?) людська цивілізація.
Інша річ, що історія, як наука, таки іще потребує й розумних осмислень і, якщо можливо, віднайдення нових фактів і артефактів, також тут не обійтися і без добрих інтерпретаційних теорій, бо без цього їй неможливо далі розвиватися. Дерево історії мусить триматися живим. Волання традиціоналістів і консерваторів нічому не поможуть.

Мочкошний русин 2011-01-25 / 12:32:00
Русин мочкошний, русин лепавий, русин-оній, просто бик!

До автора 2011-01-24 / 17:52:00
Не переписуйте історію - не смішіть курей. Історія Закарпаття в складі Угорщини відома всьому світу і не вам її міняти...

KK 2011-01-24 / 17:01:00
Жаливо - уже самі бачите що набиваються ще і другі зацікавлені читачі у вашу заплановану будущу статтю про 'Провінції і Неплотність Білих Хорват на Закарпатті'. По за Чучки і запропанованим вам Чапеком, можна ще би вам перечитати пару статтій знаним закарпатським письмеником Ороса теж, який багато сам писав про білих хорват. Ваша публика (клієнтура!) вас чикає!

Мочкошний русин 2011-01-24 / 12:37:00
Неандерталиць - Волывецький неандерталиць, Березнянський неандерталиць, Верховинець!

Кришеник 2011-01-24 / 11:04:00
Микола Староста (Жалива), 22.01.2011 10:11
білий - русий - рутен -русин, але є деякі не узгодженості, які треба вивчити.


Дорогий Ви наш Лінгвісте. Вам буде цікаво взнати, що ці Ваші слова один в один повторюють зразки "лінгвістичних досліджень", які було колись спародійовано незабутнім Карелом Чапеком у одному зі своїх оповідань.
Все значно простіше. Цим вже займалися інші, професіонали.
Але пізнавати більше з усього того, чим цікавитеся, шкоди не завдасть. З повагою до Ваших намагань порозуміти краще.

KK 2011-01-23 / 08:37:00
Жаливо - Думаю що вам би придалося консултацію робити із шановним 'русинським' письмеником, Павла Чучка, автором цікавої книжки 'Русинський Кобзар'. У цій книжці є глава 'Білохорватська казка'.
На певно ви тут знайдети того нахтнення яке буде вам потрібен щоби написати вашу статтю! :-)

KK 2011-01-22 / 17:25:00
Жаливо - не можемо дочикатуся вашу нову рецензію про 'Етногозу Русинського Народу на Закарпатті'. Будемо вважати це як ваше 'Маґнум Опус' яке справді вас відрізнить від всіх інших русинських бутафорістів. Пару зауваженя: 1) не забудьте включити вашу картину 'ґенетичного коду'. 2) до вашого поступової еволюції закарпатських русинів (білий - русий - рутен -русин) не забудьте ще додати: карпи - короп - корупція - бутафорія! (це напевно буде вам легко зробити). Де і коли ми зможемо прочитати це чудо, про провінції і неплотність білих хорват??....:-)

ПроФФесор 2011-01-22 / 13:28:00
Обозревателю .Перша стоянка людини знадена не в Рокосові і не у Віряці, а в МАЛІЙ КОПАНІ.

Микола Староста (Жалива) 2011-01-22 / 10:11:00
Так білі хорвати жили на Закарпатті, але то була їх "провінція", я готую статтю на цю тему. Десь є якесь зерно.... білий - русий - рутен -русин, але є деякі не узгодженості, які треба вивчити.

KK 2011-01-22 / 07:30:00
Жаливо - Ви не можети пояснити як це так що білі хорвати засилилисй на закарпатті, але їх не можна вважати прашурами сйоднішнього народу? Ви як завжди, являєте себе бутафорістом, і всі ваші теорії без глуздні...:-)

Микола Староста (Жалива) 2011-01-22 / 01:50:00
КК.. читаву вашу дурну писанину:))) лиш не творюся.

Istvan 2011-01-21 / 21:53:00
Накануне последней переписи населения ведущие одной из популярных радиопрограмм призывали своих слушателей заявлять, что они по национальности хинди. С тех пор официально принят, что в Венгрии жувут около 5000 представителей национальности хинди.

KK 2011-01-21 / 16:07:00
Видно що одна сутка не досить часу для Жаливи переоцінити його нову бутафорню пропозицію що білі хорвати таки жили на закарпатті, але якимсь чином закарпатці не можуть їх трактувати як їхніми
прашурами?

Або іно-плантерні імперіалісти також Жаливу схопили і переселили в Галичину? :-)

Жаливо - де ви втікли??....

НОВИНИ: Соціо

13:46
Земля "зависла": замість школи і садка в Ужгороді – пустир
13:17
В Ужгороді працює перший на Західній Україні мобільний планетарій
12:49
З метою популяризації військової кафедри в УжНУ влаштували виставку зброї та військового спорядження
10:42
Чотириденний семінар "Ефективне функціонування ОСББ" стартував в Ужгороді
10:33
В Ужгород завітає автор світового бестселеру "Твіти з Богом" Мішель Ремері
09:53
Станом на 1 квітня до бюджету Закарпаття надійшло на 39% більше податків і зборів, ніж за відповідний період торік
09:47
1 травня дитяча залізниця в Ужгороді відкриє літній сезон
05:26
Прокурора з Закарпаття обрано членом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів
04:06
ФОТОФАКТ. У Долині нарцисів розкрилися перші нарциси
03:49
Жителі закарпатського Ворочева потерпають від нещадної вирубки лісів - ТСН
02:47
На Закарпатті СБУ закликає повідомляти про підозрілих осіб і підозрілі предмети
18:18
Ужгородська міськрада всупереч генплану незаконно передала управлінню освіти 4 га землі вартістю понад 78 млн грн
18:15
В Ужгороді вдруге проводять виставку-конкурс стартапів StartUp Village 2017
18:11
Напрацювання спільного українсько-словацького проекту "Інновації для співпраці" підсумували в Ужгороді
17:10
В Ужгороді для перехожих влаштували вікторину на знання фактів про Європейський Союз
17:02
/ 1
Люди щодня приносять чисті та охайні речі у контейнери для вживаного одягу в Ужгороді
16:36
В Ужгороді цвітіння сакур супроводжується численними мистецькими, просвітницькими та розважальними заходами
16:16
Через фестиваль "Сонячний напій" в Ужгороді з п'ятниці до неділі буде перекрито рух вул. Л. Толстого
15:51
/ 1
Резервісти із Закарпаття відправились на навчальні збори на Рівненщині
15:18
Студентську раду УжНУ вперше в історії вишу очолила дівчина
15:10
Торік загальна посівна площа на Закарпатті, порівняно з 2015-им, збільшилась на 1,5%
13:53
29 квітня в Ужгороді – свято танцю
13:26
/ 1
Проблему зі сміттям на Міжгірщині вирішуватимуть угорські інвестори
13:19
На Закарпатті вшанували ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС
13:08
Основними загрозами на українсько-словацькому кордоні на Закарпатті залишаються нелегальна міграція та контрабанда
» Всі новини