Юрій ГАФІЯК, пивовар
Німецька фірма запропонувала нам варочні котли та ємності для бродіння отакого варіанту. З цього почалося народження нашого крафтового пива «Ципа». Чому саме така назва? Все зв’язано з ємностями для бродіння – вони яйцеподібної форми. За аналогією: із яєць народжуються курчата, а курчат у нас кличуть «ципа-ципа». Ми так вирішили: народжується життя, як у нас народжується пиво.
Гуцульське пиво дозріває у старовинному підвалі щонайменше 30 днів. З самого погребу спеціальним «пивопроводом» напій подають на барну стійку. Деякі сорти знаходяться у пивному підвалі і кілька місяців.
Юрій ГАФІЯК, пивовар
Зливаємо із «яєць» пиво у пивні кеги. Дріжджі залишаються у ємностях основних, а пиво сюди із сусла зливається. І тут дозріває ще 21 день. За 21 день дріжджі осідають на нижню частину при холоді (саме при такій температурі дріжджі падають на дно), таким способом пиво освітлюється і карбонізується. Немає гідозатвору, і газ залишається в пиві. Таким способом отримуємо природній газ, він ніжний такий, дрібнозернистий. Отак пиво дозріває, набирається. Потім звідси через 21 день можемо уже подавати пиво на крани і звідси 18 метрів вже людям на барну стійку розливаємо на столи.
Зараз в асортименті броварні є понад 30 сортів пінного напою. Пивовари щоразу експериментують, додають гуцульських акцентів, шукають нові смаки та аромати. Серед складників, наприклад, є хвойні гілочки, гарбузи чи яфини.
Юрій ГАФІЯК, пивовар
Невеликий об’єм нашого виробництва дає нам можливість експериментувати. Вариться воно із натуральних інгредієнтів, основне це солод, хміль, пивні дріжджі та 4 елемент – який нам дала природа – наша чиста гірська карпатська вода. Крім інгредієнтів основних маємо можливість додавати у пиво, наприклад, нашу хвою гірську. Це у нас виходить «Ципа під смерекою». У «Ципу під травою» даємо наші карпатські трави – чебрець, м’яту, календулу. Виходить гірський карпатський ель.
Квасівські пивовари вдосконалюють свою майстерність та беруть участь у спеціальних фестивалях в усій Україні.
Юрій ГАФІЯК, пивовар
Запрошували нас у Дніпро, був великий фестиваль при першому крупному заводі з виробництва пива. Був міжнародний фестиваль у Франківську, у Львові був форум пивоварів, а також у Мукачеві був наш гарний фестиваль, перший пивний. Не чекали, що настільки там оцінюють саме крафтове пиво. Словом, перспективи у Закарпаття є.
Пивні гурмани не тільки із усього Закарпаття, а і з різних куточків України, навідуються у Кваси, аби відчути смак пінних гуцульських напоїв.
Юрій ГАФІЯК, пивовар
Приїжджайте у Кваси і скуштуйте справжню «Ципу». Думаю, що її ще ніде нема такої, яка б була несправжня. Вона наша смачна гірська. Тут відчувається і наше тепло, і наша робота, думаю людям подобається.
Ужінформ
Gucul 2016-10-17 / 15:57:33
Цей заклад немає відношення до Гуцулів взагалі, а ресторан Гагарін і Бокораші належить Данбацкім сепарам які управляють санаторієм який вкрала Райка Багатірьова при каденціі Ледиди і Янека за безцінь в Гуцулів