Розмірене та спокійне життя Перечинського району розбурхали акції протесту. В середині листопада — поїздка групи людей до Ужгорода для передачі заяви голові облдержадміністрації Олегу Гаваші з вимогами розслідувати «корупційні дії» районного та міського керівництва. 22 листопада — несанкціонована хода вулицями Перечина та мітинг під стінами будинку влади з вимогами до неї. Через п’ять днів, а відтак ще через три — повторення таких самих акцій.
Біля будинку влади ще 22 листопада виросли чотири намети та один «штабний». У двох осіб на головах пов’язки з написом «Я голодую», решта чотири-п’ять юнаків, які постійно перебувають тут, — група підтримки.
Намети під стінами цього будинку востаннє стояли 16 років тому, коли голодувальники оголосили акцію протесту проти несправедливого розподілу місць у чергах на квартири та на автомашини, які контролювала районна влада. Тоді домоглися виконання своїх вимог: голова райвиконкому та його «свита» пішли у відставку. А зараз у центрі вимог — земля.
«Ця ж пов’язка була на мені й тоді, — каже мешканець села Зарічево, що неподалік Перечина, Мирослав Ковач. І продовжує: «У нас із батьком на двох — трохи більше півгектара землі, і на них тримається газдівство. Тим часом гляньте, скільки землі в нас дехто отримує! По 2 га розпорядженням голови райдержадміністрації Михайла Данчі виділяються на одну людину, а загалом на сім’ю — по шість і по вісім! Причому ці сім’ї живуть не в Перечині, а в Ужгороді. За останній рік за закритими схемами роздано близько 100 га в місцях, що є рекреаційними зонами. Вимагаємо, щоб земля продавалася через публічні торги, а не виділялася безкоштовно, і щоб гроші надходили до бюджету».
Мирослав Іванович тримав у руках пачку копій розпоряджень голови райдержадміністрації, і їхній зміст підтверджував щойно почуте. Інший голодувальник — колишній мер Перечина, навесні цього року відправлений депутатами міськради у відставку, заявив, що цілком підтримує свого товариша. Хоча загалом у нього з владою свої рахунки. Вимоги стосуються «наведення порядку в міському господарстві» та «прозорості дій» виконкому.
Перечинський район — малоземельний. Ковач заявляє, що «роздаються» пасовища та сінокоси, які досі не розпайовані, а мали б належати селянам. «Надання державних актів на володіння цими угіддями свідомо затягується. Коли землі будуть роздані, то вийде, що нічого не залишилося. Всюди стоятимуть кілки та огорожі».
Голова райдержадміністрації Михайло Данча стверджує, що розпорядження приймає відповідно до чинного законодавства. Право виділяти землю на території району він має, і для прийняття кожного розпорядження були достатні підстави.
Відлунням гучних подій у Перечині стала прес-конференція начальника головного управління земельних ресурсів Закарпатської облдержадміністрації Івана Калинича. «Необхідність прийняття закону про ринок землі, який чотири роки тому поданий на затвердження ВР, назріла давно», — сказав посадовець. Заборона ж породжує тіньовий ринок.
Останнім часом працівники цього управління вивчають ситуацію на чорному ринку землі. Вони повідомили, що на перевалі одна сотка землі вже коштує до 10 тис. євро...