В закарпатських прихильників цього виду спорту свято подвійне – адже саме в нас, поблизу Ужгороду,
12-14 жовтня далекого 1963 року і відбулася ця визначна подія і та дата вважається днем народження спортивного орієнтування в країні.
За роки, що пройшли, орієнтування здобуло великої популярності у світі. За даними Асоціації сприяння міжнародному руху «Спорт для всіх» (TAFISA), що представляє постійну робочу групу комісії Міжнародного Олімпійського Комітету, воно увійшло до списку 20-ти найпопулярніших і найбільш масових видів спорту у світі
(у відсотках від загальної кількості людей, що займаються спортом у 200 країнах) http://iplus.com.ua/bin/article.php?article_id=9648
Як же вирішили відзначити цю річницю в управлінні у справах молоді і спорту Закарпатської облдержадміністрації? Дуже оригінально: вперше за всі роки Незалежності змагання зі спортивного орієнтування на лижах не включили до програми зимових спортивних ігор області. Може не стало у краї фахівців, воно втратило свою привабливість, чи…? Та ні, все якраз навпаки: в багатьох районах працюють секції при ДЮСШ, Центрах туризму і спорту учнівської молоді, спортклубах, культивують цей вид спорту у спорттовариствах МОН, «Спартак», «Колос»; практично зі всіх змагань державного рівня закарпатські орієнтувальники привозять нагороди і купу очок; є наші представники і в національній збірній; обласні чемпіонати регулярно збирають представників 8 – 10 територій – небагато із зимових видів спорту в області можуть похвалитися такою географією. Більше того, рішенням колегії того ж самого управління, спортивне орієнтування внесено до числа пріоритетних видів спорту в області, а Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту вирішило у січні наступного року провести саме на Закарпатті чемпіонат країни з орієнтування на лижах та українські етапи Всесвітніх рангових змагань (у Воловці, сподіваємося, що погода не підведе і снігу буде достатньо).
То ж у чому причина такого нелогічного рішення? Чиновники аргументують свою позицію тим, що цей вид цього року не включений до програми Всеукраїнських зимових ігор. Ну то й що з того, якщо на Закарпатті він є популярним! Не можна ділити види спорту на основні і другорядні. Кожен регіон повинен, і це неодноразово наголошувалося у виступах і Президента, і Прем’єра, і профільного Міністра нарешті, підтримувати і розвивати те, що вже успішно функціонує, де є традиції. Тим більше, що у даному випадку саме чиновники облуправління і винні у тому, що орієнтування «пролетіло». Адже коли свого часу Міністерство збирало зауваження до проекту Положення, закарпатські спортивні керманичі «проспали» і схаменулися лише тоді, коли пройшли відведені для правок терміни. В останньому листі до Києва з цього приводу (№01-15/359 від 12.04.2007), намагаючись виправити допущену помилку, керівник управління просив «…включити до програми Зимових спортивних ігор молоді України 2008 року змагання зі спортивного орієнтування на лижах з метою подальшого розвитку цього виду спорту. Обласні змагання зі спортивного орієнтування на лижах в Закарпатті щороку збирають понад 100 учасників з більшості районів краю. Якщо дане питання буде вирішено позитивно, то просимо надати право проведення цих змагань нашій області».
І ось тепер, всупереч логіці, самі й «зарубаємо» популярний на Закарпатті вид спорту. Зате пишаємося ніби то «своїми» здобутками у інших зимових видах спорту. Звісно набагато простіше і дешевше, ніж займатися щоденною копіткою справою з розвитку спорту серед сотень місцевих дітлахів, виховуючи майбутніх чемпіонів від «колиски» й до Олімпійських вершин, запросити готових майстрів з інших регіонів, як роблять на Закарпатті, а потім хвалитися їх досягненнями.
Та чи правильно це?
Є й в орієнтувальників Олімпійська перспектива. Після обрання Сочі столицею чергових Зимових Олімпійських Ігор Міжнародний олімпійський комітет надіслав до IOF (Всесвітньої федерації орієнтування) запит на обновлення заявки з приводу включення лижного орієнтування до програми Ігор 2014 року. Ось що сказав з цього приводу старший тренер російської збірної Алєксандр Блізнєвский:
«Я впевнений, що у разі включення нашого виду спорту в Олімпійські ігри, він стане медаленосним для Росії. На останньому чемпіонаті світу з лижного орієнтування з восьми золотих медалей ми вибороли п’ять. Зрозуміло, що коли вид спорту входить до програми Ігор, конкуренція зразу ж зростає. Та все ж таки я оптиміст: подивіться на кількість людей, що захоплюються орієнтуванням – в багатьох країнах проходять багатоденні змагання з десятками тисяч учасників… Якщо фундамент у піраміди великий, то й вершина буде стійкою. Ми йдемо попереду більшості країн, поступаємося, може, лише Фінляндії, де орієнтування включено до шкільної програми. Ми можемо розраховувати на медалі!»
Так ось – в нашій області, на жаль, фундамент цієї піраміди рубають саме ті, хто за посадою повинен був би його будувати. Потім теж будемо запрошувати заїжджих «варягів»?