...Про наругу над могилами у селі Велика Добронь оперативного чергового Чопського відділення Ужгородського райвідділу УМВС повідомив сільський голова пан Золтан. У село разом із слідчо-оперативною групою виїхав в.о. начальника районної міліції Іван Руснак, заступник начальника карного розшуку Анатолій Маровтій та старший оперуповноважений карного розшуку Бийло Шимон. Такого вандалізму тут давно не бачили навіть бувалі в бувальцях оперативники. Вирвані з могил, на землі лежали майже двадцять розбитих нагробних каменів та хрестів. Рука якого вандала так брутально порушила вічний спокій померлих?
З досвіду правоохоронці знали, що на такий аморальний вчинок могли піти особи або несповна розуму, або до безтями п'яні чи "обкурені". Тож керівництво райвідділу вирішило провести у Великій Доброні та сусідніх селах оперативно-профілактичне відпрацювання. До цього заходу, окрім розшуковиків, були залучені й дільничні інспектори та працівники спецпідрозділу "Беркут". Майже одразу був отриманий перший результат. Районні стражі порядку довідалися, зокрема, що напередодні в сільському “генделику” бучно гуляла компанія молодиків з місцевого ромського поселенння. Більше того, саме ці п'яні хлопці, повертаючись вночі додому, верещали та реготали на все село, як скажені. Серед них, повідомили добронці, були й місцеві 19-річний Михайло та 16-річний Чабо.
Підозри розшуковиків щодо них підтвердилися, коли вони завітали у ромське поселення, де мешкали хлопці. Побачивши людей у формі, ті кинулися тікати у різні боки. Втім, Анатолій Маровтій та Бийло Шимон, маючи добрий міліцейський вишкіл, відразу ж наздогнали і затримали втікачів. Свою причетність до скоєння злочину на кладовищі вони спочатку заперечували. Та коли правоохоронці ознайомили їх із свідченнями односельців, зізналися.
...Михайло, Чабо та ще два роми -- 17-річний Золтан і на три роки молодший від нього Тібор, заробивши того дня у людей в селі гроші, вирішили погуляти. Спочатку гостилися в сільському генделику. Відтак рушили, як то кажуть, "водити козу" по селу. Додому, в ромське поселення, поверталися дуже пізно. Тож, аби скоротити шлях, пішли через кладовище. Пориви “геройства” від припливу п'яної енергії зашкалювали. Щоб дати їм вихід та розважити себе й молодших друзів, Михайло з Чабою не придумали нічого кращого, як поламати хрести та надгробні камені.
Чабо і Михайло раніше справ з правоохоронцями не мали. Тепер же їм доведеться відповідати відразу за двома статтям Кримінального кодексу: за хуліганство та наругу над могилами. А їхнім батькам – відновлювати за свої гроші усі надгробки, зруйновані синами.
Щодо Михайла та Чабо обрано міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд. Встановлюється їхня причетність до скоєння інших злочинів.