Один з бійців ПС Закарпаття, підозрюваний по "мукачівській справі", оголосив сухе голодування (ДОКУМЕНТ) (ФОТО)

Роман, мешканець Великоберезнянщини Закарпатської області, - доброволець-фронтовик, батько 2 дітей. Пояснює: "А що я ще можу? Всі наші з адвокатами спроби законно боротися з беззаконням - марні."

Варто пояснити обставини, що передували такому рішенню.

Роман Мунчак та Сергій Деяк півроку утримувались під вартою в одиночних камерах СІЗО СБУ, що вважається одним із найжорстокіших способів утримання. Володимир Бурча та Родіон Горбенко, які також проходять по цій справі, були під вартою в закарпатській обласій лікарні. Тепер усі 4 - в Лук'янівському СІЗО. 

Нещодавно працівники Генпрокуратури вирішили вручити хлопцям оновлені підозри, за зразком підозри Олександру Сачку, керівнику "Правого сектору" Закарпаття, де йдеться про вчинення близько 15 важких та особливо важких злочинів. Відповідно до КПК України, така підозра обов'язково має вручатися тільки в присутності адвоката. Тиждень прокурори намагалися, обходячи закон, змусити хлопців розписатися в отриманні. То їхніх адвокатів (Дмитро Шевченко, Сергій Пархоменко, Олена Сторожук) не повідомили, то привели якихось незрозумілих державних захисників, які не можуть залучатися, якщо є приватні, то взагалі пробували тиснути на хлопців вмовляннями, шантажем та залякуванням. В решті решт, 3 червня в приміщенні Печерського суду ці підозри таки були прокурором "вручені" без єдиного адвоката в залі, швирянням паперів у клітку (https://www.facebook.com/100000962807850/videos/1163361117039304/ ,  https://www.facebook.com/100000962807850/videos/1163530783689004/, https://www.facebook.com/100000962807850/videos/1163501657025250/).

Всі "гріхи", що зазначені в документах, хлопцям "шиють", відповідно до тексту підозри, через участь у бандитському угрупуванні "Правий сектор". Абсурдність написаного на 48 сторінках просто зашкалює. Для прикладу, ось така люстрація, що відбувалась на Закарпатті, як і по всій Україні, причому - на очах у ЗМІ та міліції, під час Революції Гідності вважається незаконним позбавленням волі та нападом на службових осіб.

І тут уже нікого не цікавить, чи доклали підозрювані до цього руку і взагалі де в цей час вони були. Як і чи був сам факт злочину. Родіон Горбенко (24.05.97р.н.), наприклад, жив тоді в Слов'янську Донецької області і, як звичайний 16-річний хлопчина, ходив до школи, і навіть про існування "злочинної" організації "Правий сектор" не знав.

Під час розгляду Печерським судом клопотання про продовження терміну під вартою постійно спостерігаються порушення законодавства. Для прикладу, на останньому з них, навіть в присутності численної групи підтримки, до якої ввійшли, крім родичів та друзів, учасники "Правого сектору", КВП, ОУН, "Чорний комітет" і т.п., закони порушувались на кожному кроці:

- Адвокати підозрюваних не з'явилися до суду, адже не були належним чином повідомлені про засідання. Один з них був у відрядженні в іншому місті, попросив перенести. Іншому прокурор повідомив у вайбері (!) та ммс-повідомленням (!) за день до засідання (в законі - за 3 дні) і пред'явив суду докази отримання: фото свого телефону із зеленим кружечком біля повідомлення. От тільки належне повідомлення може, відповідно до КПК, доводити лише письмова розписка про отримання. Суд же вірить вайберу.

- Не зважаючи на всі відмови підозрюваних та клопотання їх про проведення суду у присутності їх законних захисників, суддя призначила їм державних адвокатів, мотивуючи це тим, що час спливає, а в суботу й неділю вона працювати не хоче. Навіть зауваження самих адвокатів-державників, що відповідно до законів, вони не мають права брати участь у цьому суді, залишилися без уваги.

- Клопотання прокурора на 8 сторінках містило просто текстову інформацію про злочинну банду "Правий сектор", до якої начебто входили підозрювані. Бандити перекривали дорогу в місті Мукачево, а ще тримали предмети, схожі на зброю, і робили ними, цитую: "такі рухи, якими погрожували населенню". Жодним документом, обгрунтованим доказом, як має бути, відповідно до КПК, ця казка не підтверджувалась, і той факт робив клопотання порожнім папірцем і зобов'язував суддю його відхилити, як необгрунтоване. Натомість прокурору дали час і дозволили донести "докази".

- "Докази" прокурора - ксерокопії документів, - більшість з яких не стосувалися викладеного у клопотанні, були датовані серпнем та вереснем 2015-го. Оскільки клопотання було подане 2.06.16, то в залі суду допускалось би долучення документів, які прокурор отримав після його подання. Старі ж документи, щоб долучити, треба було забирати і змінювати клопотання, а потім знов його реєструвати. А разом з копіями мав би надати суду оригінали.  Суддя ж відразу долучила прокурорський "труд" до справи.

- Слідство вже завершилось, як повідомило обвинувачення, всі докази зібрані, свідки опитані. Однак, заперечуючи самому собі, заявляє про ризики того, що підозрювані будуть знищувати докази та залякувати свідків. 

У п'ятницю, 10.06.16, адвокати отримали смс-повідомлення про розгляд клопотання про скорочення строків на ознайомлення з матеріалами справи. Самого клопотання ж не отримали ні вони, ні їх підзахисні. Прийшли до суду, заявили відвід судді. В цей час робочий день у суді закінчився, розгляд перенесли орієнтовно на понеділок. Тим часом в суботу - тихо, без підозрюваних та захисників, зобов'язали їх ознайомитись із 40 томами справи до 22-го червня.

Апеляційна скарга адвокатів на тримання під вартою до 6.06.16 (яке вони вже відсиділи), мала б бути розглянута протягом 72 годин, але так оперативно, як 16-годинний суд-продовження терміну, не розглядається. 6 раз переносили розгляд. Тобто, правосекторівці не мають можливості навіть формально щось оскаржити.

Бурча та Горбенко, після поранень, мають значні проблеми зі здоров'ям. У Бурчі в нозі - апарат Ілізарова, який в умовах СІЗО почав іржавіти, а рани - загнивати. Медичної допомоги він так добитись і не зміг: заяви від нього, родичів та народних депутатів до начальників СІЗО та медичної служби СІЗО, пенітенціарної служби, навіть уповноваженого ВР із прав людини результатів досі не дали. 03.06 суд, разом з продовженням терміну тримання під вартою, зобов'язав прокурора Шененко провести Бурчі та Горбенку негайне медичне обстеження - теж безрезультатно.

За рік - жодного побачення з рідними їм не дозволили. Підозрювані засмучені та злі від несправедливості https://www.facebook.com/okara.mila/videos/1749279611955420/

Хлопці вважають це все порушенням права на захист і порушеннями їх основоположних прав та свобод. Не довіряють ні правоохоронним органам, ні судам. Під час перебування під вартою всі доступні їм способи боротьби за правду вичерпали, залишається - голодування.

Друзям, рідним і адвокатам вмовити 3-х із них не голодувати через проблеми зі здоров'ям. Мунчак же вперто настояв на своєму. Тепер від Генпрокуратури, судів та від нас залежить не лише їхня свобода, але і життя та здоров'я, інформує прес-служба "Правого сектора" Закарпаття.

Теги: Правий сектор, Роман Мунчак, голодування

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати