Біг на місці, або Коли візьмуться на Закарпатті за базу зимових видів спорту?

Перед стартом нового зимового сезону ми побували у Центрі олімпійської підготовки з лижних видів спорту Закарпатської області, а ще зустрілися з відомим фристайлістом Енвером Аблаєвим — учасником двох останніх білих олімпіад, одним з лідерів національної збірної України.

«ДЛЯ ТРЕНУВАНЬ НЕ МАЄМО НАВІТЬ ЛИЖНИХ ТРАС...»

Читачам відразу скажемо, щоб ті не уявили собі, ніби Центр олімпійської підготовки знаходиться десь на гірськолижній базі. Його офіс — в Ужгороді, де й спілкуємось з директором Золтаном Минаєм. Мій співрозмовник поінформував, що відразу 10 наших краян мають непогані шанси потрапити у канадський Ванкувер на Олімпійські ігри 2010 року. Так, на сноуборді найкраще катаються Йосип Пеняк і Аннамарія Чун-дак. У лижних перегонах — це Мирослав та Іван Білосюки, Василь Коваль. Закарпатські гірськолижники Микола Скрябін, Анастасія Скрябіна і Тамара Гі-сем теж задніх не пасуть. У фри-стайлі представлені Станіслав Кравчук, Енвер Аблаєв, Ігор Ішу-тко. Всі вони постійно виступають за збірну України.

Саме чотири вище згадані дисципліни — сноуборд, лижні перегони, гірські лижі й фристайл входять у структуру Центру олімпійської підготовки з лижних видів спорту.

Звісно, для підготовки висококласного спортсмена-професі-онала потрібна відповідного рівня навчально-тренувальна база... Що ми маємо на Закарпатті? — цікавлюсь у Золтана Золтановича.

— Тут хвалитися немає чим, — з ноткою песимізму каже мій співрозмовник, — ми не маємо навіть лижних трас, придатних

для підготовки конкурентоспроможних спортсменів. Тому влітку професіонали певний період тренуються в Австрії; вже зараз, безпосередньо перед початком сезону, група збірників відправляється набирати форму у Канаду. Що стосується Закарпаття, зі слів Золтана Золтановича, більші-менш прийнятні умови (та й то, максимум рівня юніорів) створені на гірськолижній базі "Синяк", і на кількох витягах у Міжгірському районі. Всюди траси занадто вузькі й короткі, а потрібно ще й сніг специфічно укласти (це робить спеціальна машина — "Ратрак", а вона коштує великі гроші). "Вже у найближчому майбутньому може визріти інша проблема, — продовжує Золтан Минай. — Нам катастрофічно не вистачатиме кваліфікованих тренерів, бо мало хто погоджується працювати за мінімальну зарплату".

Названі керівником Центру зимові дисципліни входять у перелік пріоритетних крайового спорту. Та ця обставина аж ніяк не діє на їх користь у плані зведення належної бази для тренувань спортсменів. Адже те, що створила нам карпатська природа, потрібно облаштувати, довести до рівня тренувальних баз світового зразка. Наші сусіди — прикарпатці (львів'яни та іва-

нофранківці) куди кращу базу мають. "А ми ще й повинні забезпечувати підготовку молодих спортсменів, — каже Золтан Минай. — Приміром, найкращі успіхи роблять вихованці школи олімпійського резерву Ясінян-ської ДЮСШ".

А наскільки насиченим буде нинішній сезон "зимових" спортсменів? На Закарпатті планується проведення 12-14 змагань і турнірів різного рівня (від дитячих, юніорських і до професійних), серед яких і всеукраїнські.

«КОНКУРЕНЦІЯ У СВІТОВОМУ ФРИСТАЙЛІ НЕАБИЯК ЗРОСЛА. ТА Я ПРАГНУТИМУ ПОТРАПИТИ У ВАНКУВЕР»

За кілька тижнів стартує новий сезон, зокрема, у фристайлі. Головне завдання, яке стоїть перед спортсменами, — набрати якнайбільше залікових очок, щоб кваліфікуватися на зимові Олімпійські ігри у Ванкувері в 2010 році. Одними з фаворитів етапів світових змагань є закарпатці Станіслав Кравчук та Енвер Аблаєв. Саме з останнім кореспондент "НЗ" поспілкувався на гірськолижній базі "Синяк", де еже владарює справжнісінька зима. Було незвично бачити, як фіналіст минулорічної туринської олімпіади ковзається на першому снігу і вивертається від падіння. Далі мукачівець Енвер Аблаєв розповідає, що очікує його у новому сезоні:

— Завтра (розмова відбулася минулого вівторка. — Авт.) вирушаю на тренування у Київ. А вже за кілька днів, разом із іншими членами збірної України, вилітаємо на учбово-тренувальний збір у Канаду. Звідти прямуємо на два етапи Кубка світу у китайський Харебін. Додому повернуся аж перед самим Новим роком. Відсвяткую — і знову змагання... Цей сезон, хоч він і не олімпійський, буде насиченим, — це дев'ять етапів Кубка світу, а наприкінці ще й чемпіонат України. Одним словом, розслабитися часу точно не буде.

— Енвере, ти займаєшся акробатичним фристайлом. Кого вважаєш своїм найзапеклішим суперником?

— Можу виділити одного спортсмена, бо рівень деяких фристайлістів за останній сезон значно виріс. Тому на кожному етапі Кубка світу за п'єдестал зі мною боротимуться як мінімум 10-12 учасників. Передусім це американці, росіяни, китайці. Перемога багато в чому залежатиме від відповідного настрою перед стрибком.

— Чи маєш в своєму арсеналі козира, який зазвичай приносить успіх?

— На змаганнях виконуються два стрибки, тому зрозуміло, що для виграшу бездоганно слід виконати обидва. Своїм же козирем вважаю стрибок "гвинт—. два гвинти—гвинт", або простіше, потрійне сальто з чотирма обертами. Швидкість спортсмена перед злетом у повітря, до слова, сягає 65—68 км/год.

— А що найбільше ти запам'ятав у своїй спортивній кар'єрі?

— Назавжди закарбувалися миттєвості виступів на Олімпійських іграх у Солт-Лейк-Сіті (Аблаєв посів у США 22 місце. — Авт.) і минулорічний Турин, де я дістався фіналу. Чого забракло для перемоги? Перегорів...

— Енвере, які намітки поставив перед собою?

— Упевнений, — мої найбільші успіхи у фристайлі ще попереду. Тому найперше хочу потрапити на Олімпіаду у Ванкувері. Хтось скаже, що до неї ще далеко. Задля цього і слід гідно виступати (додавати у майстерності) на різних міжнародних турнірах, підвищуючи тим самим свій рейтинг.

— Успіхів тобі у великому спорті, не менших досягнень загалом у житті.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати