На Закарпатті сексуальний маніяк із садистськими нахилами катував жінок у власному домі

...46-річна Василина однією з ужгородських вулиць поверталася додому. Раптом почула, як її позаду наздоганяє автомобіль. Відійти убік Василина не встигла. Автівка зачепила жінку, і вона упала. Із  салону легковика вийшов водій, котрий, піднявши потерпілу, посадив  у салон свого "джипа" і поїхав з місця пригоди. Трохи оговтавшись від пережитого, Василина завважила, що невідомий привіз її не в медичний заклад,  а в якийсь двір. Жінка попросила відвезти її у лікарню,  але у відповідь почула відмову. Те, що трапилося далі, стало для Василини  сном жахів наяву.

Посадивши жінку в крісло, господар став грубо знімати з неї одяг. Василина стала пручатися:  не роби цього, не чіпай мене!

– Я у своєму будинку, і  робитиму все, що мені заманеться, – буркнув газда у відповідь.

Роздягнувши Василину догола,  зняв і з себе одяг. Зв'язав їй руки за спиною. Потім, діставши горілку, випив чарку, запропонував  її  й  гості. Та відмовилася. Тоді, схопивши її за шию, став насильно вливати у неї спиртне.

– Ти повинна зі мною цілу ніч займатися сексом... оральним,  – вимовив у формі, котра не терпіла заперечення.

Почувши категоричну відмову,  скипів. Став жорстоко  лупцювати жінку. Від чергового удару кулаком у неї з носа потекла кров. Потягнувши Василину у ванну, засунув їй голову під кран, далі знов став вимагати "нетрадиційного кохання". Знову --  рішуча відмова. Схопивши нещасну за голову, нападник став великими пальцями вдавлювати їй очі. В якусь мить жінці вдалося-таки вивільнити одну руку й активніше відбиватися... Описувати  всі тортури,  пережиті Василиною, не буду.  Два дні, проведені у цьому помешканні, здалися їй  вічністю.

Зрозумівши, що нічого не доб'ється, Владислав (так звали господаря), наступного дня став просити пробачення: під час  знайомства з жінками з ним, мовляв,  таке трапляється.

Василина ще раз попросила одвезти її в лікарню -- нестерпно боліло все тіло, голова, та Влад категорично відмовив.  Потім ультимативно заявив – або береш від мене гроші на ліки, або вб’ю тебе. Свою жертву вирішив відпустити аж наступного вечора. Ні, не милосердя прокинулося, раптом подумав: а якщо  кинуться її шукати? Перед тим  вивідав номер телефону її сестри і  змусив Василину сказати,  що вона знаходиться у Перечині,  з нею все гаразд. Допомігши  підвестися з ліжка, одягнув її і, посадивши в свою іномарку, повіз  додому. При цьому не забув "нагадати", щоб вона  не зверталася в міліцію, бо можуть виникнути проблеми. Я, мовляв, тобі за це поставив у пакет гроші. Щоправда, жодних грошей Василина не знайшла. Удома потерпіла   стала розповідати рідним про ті жахи, котрі довелося  пережити їй  за ці два дні...

...Напередодні 9 травня Владислав до вечора гостився з приятелем. Далі надіслав СМС-повідомлення своїй подрузі Олені, щоб навідалася до нього.  Коли дівчина прийшла, була вже 22-а  година. Влад запропонував  гості випити горілки. Вона відмовлялася, та після  тривалих  умовлянь трохи пригубила. Не втримавшись, зробила  кавалеру зауваження: чи не забагато п'єш горілки? Без неї не можеш обійтися?  Той огризнувся: це не твоя справа...

– І  взагалі, – продовжувала Олена, – ти грубо поводишся з людьми.

– Ти мене ще не бачила злим,  – зиркнув  на Оленку з неприхованою люттю.

Після цього, давши їй ляпаса, звалив  собі на коліна. Далі вимовив: я тобі зараз зламаю руку. Прохання приятельки не робити цього господар пропустив повз вуха і сильно потягнув ліву руку вгору. Почувся хрускіт. Від сильного болю дівчина втратила свідомість. Прийшла до себе після того, як  Владислав, приводячи її до тями, бив по щоках. Завважила, що він повністю роздягнутий, та й  вона  була  у чому мати народила. Посадивши її на диван, наказав задовольнити його похіть неприродним способом...

Далі знову нещадно бив свою жертву.  Описувати все, що пережила дівчина від нелюда у цю ніч не дозволяє етика. Від нестерпного болю в Оленки аж паморочилося в голові. Затягнувши закривавлену жертву у ванну, тиран впускав то гарячу, то холодну воду, засовуючи   голову дівчини  під душ. Далі, на кілька хвилин залишивши її,   вийшовши в іншу кімнату. Влучивши момент, дівчина, тамуючи сильний біль, надіслала сестрі Софії повідомлення: у мене проблеми...

...Хто знає, чим би закінчилися тортури, якби Софія не прокинулася від отриманого СМС-повідомлення. Зрозумівши, що з Оленкою біда,  викликала знайому таксистку  і  виїхала до приватного будинку, де проживав кавалер її сестри. А згодом отримала ще одне повідомлення від Оленки: там була вказана адреса Владислава.

На подвір'ї Софію зустріла жінка, яка, ймовірно,  була матір'ю Влада. Вимагала:  ви собі йдіть геть, молоді самі  розберуться. Та коли почула, що  гості мають намір викликати міліцію, злякалася: не викликайте, я вас впускаю. На настирливий стук  двері відчинив голий Владислав.

– Чого треба?

– Що з Оленкою? -- спитала сестра.

– З нею все гаразд,  – спокійно відповів.

Тільки погляд у нього був  якийсь  стривожений. Та Софія відштовхнула його від дверей і зайшла  у  помешкання. Те, що вона побачила,  шокувало. На дивані сиділа повністю гола Оленка,  яка притискала до грудей якусь кофтину. Зі всього випливало,  що  пережила  щось страшне: на лівій руці і  на плечі --  дві великі гематоми, на шиї  -- сліди від здавлювання    горла, під лівим оком --  синець, вся голова побита, в подряпинах, саднах. Біля ліжка, на підлозі, Софія помітила  кров. Оленка про щось їй  розповідала, але сестра у шоковому стані, здається, нічого не чула. Трохи оговтавшись, допомогла Оленці одягнутися й стала супроводжувати до таксі. За ними вибігла мати Влада і стала благати: тільки не заявляйте у міліцію, я вам заплачу... Та від погляду, сповненого болю і страждань, замовкла. На місце  невдовзі приїхали "швидка" і міліція... Потерпілу одразу доставили у лікарню, де стали надавати невідкладну допомогу.

Під час обшуку в іномарці Владислава правоохоронці знайшли речі, котрі належали Василині. Залишилися там і криваві сліди, які  переконливо  свідчили про його "гестаповські" методи  спілкування  з жінками.

І хоча затриманий став гаряче заперечувати свою причетність до здійснення нелюдських тортур, та під час слідства його алібі не підтвердилося.

Не визнавав свою вину Владислав  і на судовому процесі. У нього  була виражена манія величі: та ви подивіться на мене й на Василину, котра від мене набагато старша... А з Оленкою я просто не хотів нічого мати...  Втім,  головуючий Ужгородського міськрайонного суду аргументовано довів вину підсудного. І ось вирок. Владислава Скотнова засуджено на 5 років позбавлення волі. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду вирок залишено без змін. Засуджений написав скаргу у Верховний Суд України, котрий і повинен поставити крапку над "і" в цій історії.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати