"Словник журналіста" для Карпат чи Калахарі?

Головна хиба видання —- відсутність місцевого матеріалу. Натомість загальновідомого компіляту - хоч відбавляй! Це, безперечно, добре, що ми пропонуємо знати студентам про ті чи інші сучасні англомовні газети країн Європи та Азії. А от цікаво, чи писали би ці видання про наш рідний край, про його історію, сьогодення, проблеми і здобутки?

Надто мало місця у «Словнику» відведено як минувшині, так і сучасності Закарпаття. У журналістиці Срібної Землі від Олександра Духновича до автора цих рядків, напевно, знайшлося б хоч п'ятдесят достойних імен, які мали б бути відображені у виданні. Це ж стосується і багатьох назв газет, особливо за часів незалежності. Одні видання відкривалися, інші -закривалися. Одні вижили, інші втопилися. Конкретно, які ці новинки, хто за ними стоїть? А де постатейна бібліографія? Кожне гасло «Словника», що претендує на енциклопедичність, мало би стати міні-дослідженням. А цевже робота. Та що й казати, коли тут немає і матеріалу, що лежить на поверхні.

Наприклад, упродовж кількох десятиріч і майже весь екс-радянський період виходила газета «Закарпатська правда», причому фантастичним як на нині тиражем. Спочатку українською і російською мовами, потім угорський дубляж став окремим виданням. Може, варто виділити б і літературно-мистецький аспект видання з усіма його злетами і падіннями? Я б добрим словом згадав редакторів Івана Місевру, Степана Ваша, письменника Юрія Шкробинця, котрий віддав газеті 17 літ. Ці особи формували обличчя газети. Ось уже кілька персоналій, не згаданих у «Словнику». Зі свого досвіду знаю, що літературно-мистецькі сторінки у «Закарпатській правді» виходили регулярно, друкували ваговиті новели Михайла Томчанія, Івана Чендея. Письменники не боялися експерименту, і це в той тяжкий застійний час. Приміром, на початку 70-х років я раптово запропонував «Закарпатці» поему в немалому обсязі про рідне село Репинне, що на Міжгірщині. Доти поем газета не друкувала. Хіба що незначні уривки. Юрій Шкробинець переглянув мій твір, порадився з Іваном Місеврою, і - о диво! - моя поема побачила світ. Резонанс - неймовірний. Так чи інакше, ця публікація дала мені потужний поштовх у подальшій роботі. Підтримка творчої молоді, увага до культурного процесу - звична характеристика видання, яке перебувало під пильним оком обкому партії.

Щось подібне я міг би сказати і про «Молодь Закарпаття». На моїх очах і за моєї участі як дописувача-письменника проходило становлення газети «РІО». У чому секрет її успіху?

А де слово про наші популярні газети -«ФЕСТ», «Ужгород»? У рецензованому «Словнику» вельми збіднена палітра крайових видань. Не згадуються сьогоднішні провідні журналісти Закарпаття. А вони - успішні новинкарі, є! Те саме стосується жанрів: я не зустрів поняття «шкіц». Відсутня повнота розмови в історичному аспекті української преси позаминулого і минулого сторіччя, краєзнавство. Подана зовсім простенька стаття про Симона Петлюру. Є деякі головні віхи його життя, але ні слова про Петлюру-журналіста, котрий полонив читача логікою, ерудованістю, емоційністю, стилістикою. Приміром, я захоплено читав його «Вибрані твори» і через 50-70 літ.

Знову про своє. Тут нагодилася б і колекція перших номерів закарпатських газет перехідного періоду. Я - не прихильник таланту Михайла Бабидорича, але він, уже покійний, установив рекорд, гідний Книги Гіннесса, пропрацювавши понад 50 років на одному місці - в уже згадуваній «Закарпатській правді». А такі постійні автори, як Петро Сова, Юрій Качій?! Як сучасні видання розвивають традиції крайової періодики? Ніяк не стабілізується жодна з русинських газет. Чому? Про це - нічого. Очевидно, автори боялися послизнутися.

...Корінне мало б стати верховним у «Словнику журналіста», адресованого крайовим студентам. А тут навпаки: корінне геть знівельоване, безособове. Хіба ми для Конго готуємо спеціалістів? Мабуть, це африканська проблема. Одним словом, оспівуючи Занзібар і Калахарі у поемі «Доктор Айболить», славний Корній Чуковський, якби жив нині, напевно, скористався б і абсолютно знівельованим ужгородським «Словником журналіста».

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати