Кошти екологічного податку на Закарпатті планують залучати на розчистки русел

Першим питанням під час засідання розглянули готовність до весняної повені, льодоходу та паводків.

Як повідомив начальник Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса Володимир Чіпак, в рамках заходів з підготовки та пропуску повені та паводків, водогосподарські організації області підготували до роботи стаціонарні та пересувні насосні станції, мотопомпи, автотранспорт та  плавзасоби. 50 автоматизованих вимірювальних станцій в режимі реального часу забезпечують отримання даних для оперативного прогнозування паводків на річках області.

"В краї визначено населені пункти та території які залишаються незахищеними  і можуть підтоплюватись через відсутність захисних споруд. Це 107 населених пунктів та понад 5 тисяч гектарів територій, - поінформував Володимир Чіпак, - уточнено біля 70 ймовірних місць щорічних утворень заторів льоду. Ці дані отримали органи місцевого самоврядування, аби спільно з рятувальниками там могли попередити ці явища".

За його словами, сучасні методи моделювання паводкових ситуацій показують, що внаслідок незавершених робіт з реконструкції водозахисних споруд на річці Тиса, можливе виникнення катастрофічних надзвичайних ситуацій державного масштабу, які лише в низинній частині області призведуть до затоплення значних територій та біля тридцяти населених пунктів у Берегівському, Виноградівському та Іршавському районах.

"Також  можливі локальні підтоплення ділянок в гірській місцевості, як це показали наслідки останніх паводків листопада минулого та січня цього року в басейні річок Тересва та Верхня Тиса", - наголосив Володимир Чіпак.

В краї вдосконалили та відпрацювали порядок доведення до районних адміністрацій, сільських та селищних рад штормових попереджень та даних аналізу можливих наслідків погіршення погодних умов відповідно до схем оповіщення. "На жаль під час останніх паводків новообрані голови місцевих рад не відреагували належно на попередження і не підготували громади сіл,  їх неможливо було розбудити вночі", - констатував фахівець.

Він також поінформував про виконання державних та регіональних програм протипаводкового захисту. За його словами, протягом останніх трьох років протипаводкові заходи в області з державного бюджету не фінансувались, проектні та будівельні роботи не виконувалися. Законом про Державний бюджет на 2016 фінансування державної програми за напрямком комплексного протипаводкового захисту в басейні р.Тиса також не передбачено. Водночас, в рамках виконання заходів "Регіональної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Тиса у Закарпатській області на 2013-2021 роки" протягом минулого року за рахунок коштів місцевих бюджетів укріплено понад 4 з половиною кілометрів берегів, розчищено майже 30 кілометрів  русел.

"Нині на рахунках бюджетів місцевих рад зосереджено понад 16 з половиною мільйонів гривень цільових коштів, Які можуть бути використані на природоохоронні та протипаводкові заходи. Крім цього – понад 2 мільйона в обласному бюджеті, - каже Володимир Чіпак. – Тож для раціонального використання цих коштів до райрад та райдержадміністрацій  водне господарство подало пропозиції заходів Регіональної програми в 2016 році на суму біля 4 мільйонів гривень".

Відтак, згідно з рішенням прийнятим на засіданні регіональної комісії з ТЕБ та НС,  райони та міста краю повинні вирішити питання залучення коштів місцевих бюджетів, одержаних від надходжень екологічного податку для фінансування робіт із розчистки у межах населених пунктів русел малих річок, канав і потічків. А також забезпечити належну готовність аварійних бригад у населених пунктах, що залишаються незахищеними. Особливу увагу на виконання зазначених заходів слід звернути в Іршавському, Берегівському та Виноградівському районах, які залишаються найбільш критичними у протипаводковому відношенні, повідомили Закарпаття онлайн у прес-службі Закарпатської ОДА .

Теги: екологічний податок, русла, розчистка

6 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати