Степан Фодор — патріарх закарпатської фольклористики

Днями виповнилося 100 років з дня народження доктора біологічних наук, професора кафедри ботаніки Ужгородського національного універститету Степана Фодора. Цю ювілейну дату відзначає не лише наукова громадськість Закарпаття, України, але й вчені-ботаніки країн колишнього Радянського Союзу, Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі — всього Карпатського регіону.
Вчений широкого профілю — флорист і систематик, геоботанік і еколог, ботанік-географ, але в першу чергу — педагог, який викладав на біологічному факультеті УжДУ упродовж більш як 40 років.
Для мене професор Фодор не просто викладач, а пізніше — колега. Так сталося, що будинки наших батьків розташовані поряд на вулиці Мит-рака в місті Мукачеві. Отож ми — земляки.

Степан Фодор
Степан Фодор

Народився Степан Фодор 2 листопада 1907 року в селі Нижня Грабівниця, що на Му-качівщині. Батько — Степан Фодор був директором - вчителем початкової школи, мати — Ганна Кершбаум за походженням — із сім'ї німців-переселенців села. В сім'ї Фо-дорів було п'ятеро дітей, Степан був другою дитиною. Дитинство і шкільні роки проходили в мальовничому селі, що розташоване на південному схилі гори Маковиця на берегах гірської річки Синявки. До початку XX ст. ця місцевість була вкрита грабово-буковими лісами, які і дали назву селу.

Підростали діти, треба було подбати про їхню освіту, і родина перебралася в Мукачево. У 1919 році Степан поступив до Мукачівської реальної гімназії ім. Дру-гетів. У педколективі гімназії в той час викладав відомий вже тоді ботанік, дослідник флори Закарпаття проф. Ан-тоній Маргіттай. Під його впливом визначився майбутній життєвий шлях С,Фодора, який часто супроводжував професора у його екскурсіях на природу. Степан Степанович назавжди зберіг захопленість, глибоку повагу та любов до цього невтомного і плідного дослідника.

Після закінчення гімназії у 1928 році С Фодор вступив до відомого Карпового університету (м. Прага) на природничий факультет, спеціальність ботаніка і географія. Серед його викладачів - відомі про-фесори-ботаніки К. Домін, М. Дейл, цитолог Я. Немец, геолог Ф. Кеттнер і багато інших. Під впливом сузір'я цих науковців сформувався напрям наукових досліджень С Фодора - флористика.

Після закінчення університету в 1934 році молодий вчитель починає педагогічну роботу в Ужгородській реальній гімназії, де викладав природознавство і географію. У 1942 році він був призваний долав угорського війська, служив у підрозділі радіозв'язку. Під кінець війни біля м. Ерда (Угорщина) потрапив у полон, де був перекладачем. Після війни повернувся додому в м. Ужгород, працював вчителем біології в СШ №3.

У 1945 році було відкрито Ужгородський державний університет, а через рік Степана Степановича зараховують науковим співробітником, а згодом — директором новоствореного ботанічного саду, та вже через рік він — асистент кафедри морфології та систематики вищих рослин біологічного факультету УжДУ. Проте, в ці роки становлення радянської влади на Закарпатті, як при підборі кадрів на роботу, так і взагалі, громадяни піддавались ретельному вивченню органами КДБ.

Угорець С. Фодор, який в юнацтві був скаутом, а під час війни служив у лавах угорського війська, не викликав довіри органів безпеки. Над ним нависла реальна загроза арешту, депортації всієї родини. Це були важкі, тривожні роки. Постійний страх за родину - дружину і двох малолітніх синів та престарілих батьків, якими він опікувався, ускладнював і без того непросте життя у ті далекі повоєнні роки. Неоціненну підтримку в цей час Степан Степанович отримав від завідувача кафедри Хоми Ру-денка. Клопотання довіреної КДБ людини, комуніста Руденка вочевидь зіграли вирішальну роль у тому, що С Фодор залишився на роботі в університеті.

На кафедрі ботаніки сформувався колектив працівників-ентузіастів, захоплених чарівним рослинним світом Карпат. З метою вивчення флори Закарпаття членами кафедри на чолі зі Степаном Фодо-ром здійснюються наукові експедиції в різні райони Східних Карпат. На кафедрі накопичується значний гербарний матеріал, з'являються перші послідовники зі складу студентів, які захопилися флористичними дослідженнями. Кафедра ботаніки біофаку Ужгородського університету стає відомою своїми випускниками - чудовими знавцями флори — у провідних наукових закладах України і поза нею. Не буде перебільшенням констатувати: біля колиски флористики кафедри ботаніки УжДУ стояв С.Фодор. Усі наступні більш-менш відомі флористи, як і біологи взагалі, є його учнями. Варто згадати лише найвідом'іших з них, докторів біологічних

наук В. Комендара, В. Чопика, І. Григу, Й. Сикуру, Ф. Гамора і багатьох інших, які працюють на теренах України і поза її межами.

Міста Закарпаття прикрашає велика кількість місцевих і акліматизованих екзотичних дерев та чагарників. Вивчення їх лягло в основу кандидатської дисертації С. Фодора, яку він виконав під керівництвом відомого київського ботаніка проф. О.Л. Липи і захистив в КДУ у 1956 році. Тема дисертації - «Дендрофлора Закарпаття і шляхи її збагачення». Вчений продовжував свою дослідницьку працю.

У 1973 році в Московському державному університеті відбувся успішний захист дисертації, а в 1974 — виходить друком монографія «Флора Закарпаття» — донині настільна книжка всіх ботаніків. . Під час ботанічних досліджень увагу С Фодора не обминуло явище, яке спостерігається у гірських районах: внаслідок безсистемного випасання худоби і надмірного вирубування лісів у травостої високогірних лук відбуваються глибокі зміни. З'являються щільнокущові злаки, які впритул наближаються до криволісся, лісів, знижуючи верхню межу лісу на 100-200 м. Він закладає на полонині Рівній дослідні ділянки, які довели, що відновлення верхньої межі лісу можливе шляхом штучних насаджень деревних порід. Ці досліди тривали не одне десятиріччя, але вони виявилися вартими терпіння дослідника. Нині С Фодор - один із авторів патенту на відновлення верхньої межі лісу, який був виданий у 1966 році.

Кафедра ботаніки УжНУ володіє великим скарбом — Гербарієм Ужгородського університету (UU). Постійним куратором Гербарію до самої смерті був проф. С. Фодор.

Наукова спадщина С Фодора — це понад 100 наукових публікацій, зокрема, написані в співавторстві чи самостійно монографії „Рослинність Закарпатської області УРСР» (1954),  „Флора Закарпаття» (1974), „Екзоти Карпат» (1985), „Ботанічні скарбниці Карпат» (1990), „Гербарій України» (1995), численні наукові статті, опубліковані у вітчизняній та зарубіжній періодиці.

Цінуючи внесок проф. Фодора в науку, не слід забувати, що основною для нього завжди була викладацька робота. Лекціям професора був притаманний високий фаховий рівень, майстерність, заворожуюча захопленість. Сам лектор, Степан Степанович, був завжди підтягнутий, одягнений зі смаком, при краватці. Його струнка постать випромінювала доброзичливість, толерантність, інтелігентність...

Активна робота С Фодора тривала до 1987 року, коли він став пенсіонером. Проте це не був «заслужений відпочинок». Він ні на мить не припиняв флористичних пошуків. Його можна було зустріти як на околицях м. Ужгород, так і на полонині Рівній.

Помер Степан Степанович теплого дня — 23 травня 2000 року. Рідне місто духмяніло буянням весняного цвітіння, ніби сама природа влаштувала прощальний парад професору-флористу.

Магдалина Чубірко, доцент кафедри ботаніки УжНУ, кандидат біологічних наук
07 листопада 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

10:00
В Ужгороді через корупційний тиск звільняється в.о. головного архітектора. На посаду готують "шахрайку" Полтавцеву
09:54
В Ужгороді облаштовують міжнародну амбулаторію сімейної медицини, де безкоштовно лікуватимуть переселенців
09:51
Театральна студія "Бавка" в Ужгороді запрошує на навчання
09:41
Патріотичний мурал до Дня Конституції створили на стадіоні "Автомобіліст" в Ужгороді
09:29
Понад сотня вимушених переселенців відвідує хаб "Гуманітарна шафа" в Ужгороді
09:18
До Дня Дунаю на Берегівщині очищали Боржаву
08:16
Художниця пише вірші поетів-дисидентів на парканах Ужгорода
15:48
В Ужгороді відбулася панельна дискусія до Дня Конституції України
15:21
/ 4
В Ужгороді рятували Кіті, що впала з балкону на дах сусіднього будинку
13:28
/ 1
Торік на Закарпатті народилося понад 12, 5 тисяч дітей
12:50
30 червня Ужгород прощатиметься із полеглим на Луганщині Костянтином Литвином
10:47
/ 4
За минулу добу на Закарпатській митниці оформили та пропустили понад 1200 автівок, ввезених за пільговим розмитненням
10:45
У ПАДІЮНі в Ужгороді творчо відзначили День Конституції України
10:38
/ 1
Артистка Закарпатського народного хору повернулася з передової
10:23
У Мукачеві проводять операції зі стентування судин серця
09:33
100 дітей, які постраждали від війни, безплатно відпочивають у таборі "Горбок" на Закарпатті
09:19
Пальне на Закарпатті є в достатній кількості
08:18
/ 3
Під Сєвєродонецьком загинув ужгородець Костянтин Литвин
07:57
До Дня Конституції на стіні стадіону "Автомобіліст" в Ужгороді з'явився ще один патріотичний мурал
07:51
/ 3
Велика кількість переселенців загострила проблему зі сміттям на Ужгородщині
17:44
В Ужгороді відбувся благодійний концерт та акція "З книгою до перемоги"
15:10
Цьогоріч на Закарпатті оздоровлять 7 тисяч дітей
13:53
Бойові медики 128-ої закарпатської бригади допомагали пораненому внаслідок російських обстрілів дідусю
12:54
В Ужгороді відбулись урочистості з нагоди Дня Конституції України
12:45
Спецпогашення нової марки "Українська мрія" відбулося в Ужгороді
» Всі новини