Видання упорядкували Юрій Глеба – начальник управління культури Закарпатської облдержадміністрації, Ганна Дрогальчук – директор Обласного організаційно-методичного центру культури, Марина Офіцинська – завідувач редакційного сектору ООМЦК. Над художнім оформленням попрацював Микола Дем’ян, комп’ютерну верстку здійснила Маріанна Лазорець-Стан.
До видання ввійшли статті 37 авторів. Серед них кандидат мистецтвознавства Василь Андрійцьо, заслужені працівники культури України Василь Кобаль та Василь Попович, заслужений діяч мистецтв України Іван Хланта. Цікаві та змістовні матеріали до книжки підготували працівники культури Володимир Власюк, Тетяна Гудачок, Марина Офіцинська, Наталія Сасин, Іванна Яворська та інші.
У книзі запропоновано 68 творчих довідок про колективи, які працюють при будинках культури і клубах, також подано список “народних” (“зразкових”) колективів, які існують при інших відомствах.
Матеріали розміщено у чіткій послідовності. Відкривають видання розповіді про колективи Обласного організаційно-методичного центру культури. Потім усе розташовано за адміністративним поділом – міста обласного підпорядкування та райони. Послідовність витримана за алфавітним порядком. Якщо є два і більше колективів, то вони розміщені за жанрами (у межах одного жанру – від великої форми до малої).
Це видання є своєрідним підсумком роботи колективу Обласного організаційно-методичного центру культури. Воно послужить працівникам культури краю, науковцям, усім, хто цікавиться культурно-мистецьким життям краю.
Володимир Мишанич,
провідний методист
Обласного організаційно-методичного центру культури,
для Закарпаття онлайн
Уже забули... 2016-01-05 / 00:35:12
Уже забули і не згадують Василя Васильовича Пекарюка, який плекав колектив "Лісоруб". Цей колектив за його керівництва славивсся від Праги до Москви. Та в тяжкі 90-і, Пекарюк В.В. не покинув його, а згуртовував навколо себе. Зате "великий діяч" культури Василь Попович, не розгубився в 90-их, і скоренько побіг в Чехію за довгим доларом і коли набувся-наситився, вигулькнув у "Лісорубі" та Великобичківській музичній школі, якраз по передчасній смерті Василя Васильовича Пекарюка у 2005 році. Ось такий "заслужений працівник культури"... Шо є то є.