В інтернаті, розрахованому на 300 дітей, проживає 81 вихованець віком від 6 до 18 років. Це пов’язано з тим, що у 2006 році після кількох реформ в інтернаті могли виховуватися лише діти-сироти, та діти, позбавлені батьківського піклування. До 2006 року тут могли проживати й діти з багатодітних та малозабезпечених сімей.
«Через не наповненість інтернату в 1 та 3 класах проводяться індивідуальні заняття з учнями та ученицями. Зі старшокласниками інша ситуація. Учні та учениці 10-11 класів відвідують Перечинську загальноосвітню школу в місті. Вважаємо, що це сприяє більшій соціалізації дітей. В нашому інтернаті понад 60 % вихованців - це ромські діти. Варто відзначити, що ситуація із усиновленням дітей має позитивну динаміку. Лише за 2015 рік було усиновлено 12 дітей сім’ями зі США, Канади, Іспанії, Італії та Швеції. І лише одна українська сім’я скористалася таким правом», - зауважує директор інтернату Василь Коба.
Велику увагу співробітники інтернату приділяють мотивації дітей. У закладі розробили свій метод під назвою «Джері». Це свого роду бонуси-гроші, які можливо «заробити» за хорошу поведінку, активну участь у позакласних заходах, за свої творчі доробки. Діти поділились тим, що немає нічого гіршого, як втратити джері-гроші. Тому вихованці всіляко намагаються працювати над собою, аби згодом використати ці бонуси для придбання одягу, солодощів тощо.
Монітори відзначили, що діти відкриті у спілкуванні, легко комунікують, розповідаючи про свої успіхи, досягнення та бажання.
«Вихованці закладу охайні, одягнені відповідно до сезону. Всі кімнати затишні, чисті на наповнені іграшками. Білизна змінюється двічі на тиждень. На харчування кожного із вихованців виділяється понад 50 гривень, сума, що є більшою в порівнянні з іншими закладах такого типу. У приміщенні окрім 12 ліжок є власна їдальня та кімната відпочинку», - зазначив Олег Григор’єв.
До дорослого життя своїх вихованців співробітники закладу готують ще в інтернаті:
«Багато наших вихованців закінчують ВУЗи та працюють за спеціальністю. Приємним фактом є те, що у нашому закладі працюють наші ж випускники на посадах медсестер, вчителя фізичної культури, вихователя та навіть керівника гуртка драматичної культури.», - говорить Василь Коба.
Монітори дізналися, що благодійники з Нідерландів разом із працівниками інтернату побудували гуртожиток, який вміщує 15 осіб. Саме тут діти навчаються самостійному життю. За спонсорські кошти, а це є благодійні внески, були закуплені 6 будинків та 13 квартир, де живуть випускники інтернату.
В інтернаті діє своєрідна школа «Проти СНІДу». На думку Олега Григор’єва, превенція – чудовий засіб для запобігання будь-яким негативам. Існування в інтернаті курсу зі статевого виховання, оформленого у цілу школу, має стати прикладом для інших освітніх закладів.
Читач 2015-12-25 / 23:00:10
Коба В. Ф. молодець. Він живе цьою школою.
Закарпатець 2015-12-25 / 15:01:05
А типирь.
Марія 2015-12-25 / 13:48:54
Я сама вчилась в цьому закладі 1965-1968р.р. Мені приємно згадувати про цей заклад, адже це був дуже хорошим навчальним закладом,який давав хороші знання.