Р.Каганець брав участь у збройному зіткненні бандитів Михайла Ланя (Блюка), міліціонерів під керівництвом Сергія Шаранича та бійців "Правого сектора" Закарпаття в Мукачеві 11 липня цього року.
У цьому зіткненні його було поранено, але разом з кількома побратимами йому вдалося втекти до лісу. З того часу Р.Каганець на зв'язок більше не виходив і доля його була невідома. Побутувала навіть думка про його загибель.
І ось через чотири місяці після трагедії в Мукачеві він зробив запис на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук:
"Живий. Здоровий. Присязі вірний. І якщо диявол не забрав мою душу, значить Бог зберіг мене, щоб я ще послужив Батьківщині. Дякую Вам всім за Вашу підтримку і молитви.
- До побратимів -
Життя не раз вже перевіряло нас на міцність, але взявши за настанову честь, порядність, силу і святу правду, ми не заплямили честі свого роду і нації.
А віра, надія і любов не раз змушували нас стояти пліч о пліч, щоб не лилася українська кров і народ не знав біди. Так було в часи визвольних змагань, часи козацтва, УПА тощо...
Боротьба з режимом внутрішньої окупації триває і щоразу вона стає важчою і кровопролитнішою. Якщо раніше вистачало одного вигляду наших бійців в кабінетах хабарників, і ті писали заяви на звільнення, то тепер вони як криси, загнані в куток, залучившись підтримкою гнилих ментів, прокуратури і суддів, атакують у відповідь. Проте це не означає, що кабінетні щури не будуть роздавлені нашими військовими чоботами. А якщо продажних чиновників від крісла потрібно буде "відірвати з м'ясом", то так тому і бути.
І нехай на цьому шляху допоможе нам Господь! За УССД!
- До батьків побратимів -
Знаю, що Вам як батькам важко на серці. Постійні переживання за долю, здоров'я і навіть життя своїх дітей...
Удвічі важче, коли слухаєш хвилю бруду про свої кровинки, про те, що вони злодії, бандити і вбивці...
Та не варто Вам слухати злі язики. Я знаю історію життя одного чоловіка, який все життя вчив людей добра, милосердя і мудрості, але був розіп'ятий на хресті на очах у власної матері як бандит. Проте діла злих загинули, а його свята справа примножилася.
Десь такий шлях і в націоналіста - жертовний і невдячний, проте ми боремося не за славу, владу чи гроші...
У кожного свій шлях до Бога і кожен несе свій, даний йому хрест.
P.S. Скоро буду на зв'язку. Сторінку поки що віддаю дружині. По-братськи обнімаю. Щиро Ваш друг Комендант."
Достеменно з'ясувати, чи саме Руслан Каганець є автором цих рядків і чи власноруч він розміщав їх на своїй сторінці у Фейсбуку, наразі з'ясувати навряд чи дасться. З філологічної точки зору текст написано майже бездоганно, що не зовсім відповідає стилеві Р.Каганця. Що, втім, не виключає можливості, що він міг попросити написати і розмістити запис замість нього.
Живий. Здоровий. Присязі вірний. І якщо диявол не забрав мою душу, значить Бог зберіг мене, щоб я ще послужив Батьківщин...
Posted by Руслан Каганець on 27 листопад 2015 р.
нікіта 2015-11-29 / 18:01:05
ти вже ніхто
Янко 2015-11-29 / 15:17:09
Слава Шокіну
спарта 2015-11-29 / 14:41:48
Слава Героям!
ЧИТАЧ 2015-11-29 / 14:01:48
Руслан! Хай береже тебе БОГ.
Ivan 2015-11-29 / 13:22:05
Скористуйся дзеркалом, янко.
Янкові 2015-11-29 / 13:02:49
Ти урод
Янко 2015-11-29 / 12:48:51
Ще один недобиток