Проблеми охорони природи Закарпаття обговорено в Ужгороді на науково-практичній конференції (ФОТО)

Актуальність цієї конференції полягає, по перше, у тому, що, мабуть чи не в перше за роки незалежності України, замість розмов про «охорону навколишнього середовища» й про «екологію та природні ресурси» привертається увага органів влади та територіальних громад якраз до проблем власне «охорони Природи». І це дуже важливо, бо попри декларативні, багаторічні розмови по суті іде неконтрольоване, варварське вирубування лісів Закарпаття, його ріки перетворюються у справжні сміттєпроводи, загублено майже 60 відсотків сільськогосподарських земель, скорочено до критично низького рівня чисельність карпатського бурого ведмедя, рисі та інших мисливських звірів. А кількість видів рослин і тварин Українських Карпат, які занесені до Червоної книги України, зросла майже відповідно у три і  чотири рази.

По-друге, це добра нагода скромно відзначити п’ятирічний ювілей справді історичної міжнародної науково-практичної конференції «Сталий розвиток Карпат та інших гірських регіонів Європи», що була проведена за ініціативи та наполегливості колишнього голови Закарпатської обласної ради Михайла Кічковського. Завдяки цьому форуму Закарпаття стало ще більш відомим у європейському просторі, на новий рівень піднято проблеми горян. За її результатами на 19-й сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи (26-28 жовтня 2010 року)  прийняли розгорнуту резолюцію 315 (2010) «Сталий розвиток гірських територій і досвід Карпатських гір». 

У  цьому документі особливо наголошується, «що різні гірські хребти в Європі відіграють життєво важливу роль для цього континенту і можуть безпосередньо впливати на наслідки зміни клімату. При цьому гірські регіони стикаються з особливими викликами, що вимагають субсидіарності та ефективного місцевого самоврядування для розробки такої політики, яка відповідала б потребам їх громад», а Карпатський регіон «стикається з серйозними екологічними і соціально-економічними проблемами (депопуляцією, безробіттям, забрудненням довкілля, повенями/селевими потоками), які чекають свого вирішення.

І, по-третє, дискусія на конференції громадсткості ще раз показала, що проблеми на Закарпатті, про які ішлося п’ять років тому на Ужгородській конференції та у резолюції Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, не то що не вирішуються, а навіть поглиблюються.

Про це аргументовано, з великою стурбованістю говорили у доповідях «Екологічні проблеми громад в контексті пріоритетної цілі Стратегії розвитку Закарпаття – 2020» Олег Лукша (кандидат фізико-математичних наук, директор Міжнародного інституту людини і глобалістики «Ноосфера»), «Водні ресурси Закарпаття: стан, проблеми і шляхи вирішення» Володимир Чіпак (начальник Басейнового управління водних ресурсів р. Тиси), «Стан дотримання екологічного і містобудівного законодавства при проектуванні і будівництві міні-ГЕС на гірських річках Закарпаття (Оксана Станкевич-Волосянчук, кандидат біологічних наук, голова Регіонального молодіжного об’єднання «Екосфера»), «Екологічна освіта і виховання у контексті сталого розвитку громад» (Олександр Геревич, директор Закарпатського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді) та інші виступаючі.

А доктор біологічних наук, професор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор зосередився на шляхах розв’язання екологічних та соціально-економічних проблем гірських населених пунктів у верх’ях басейну Тиси, де сконцентровані не тільки особливо унікальні природні та культурні цінності, але чи не найгостріше постають проблеми бідності та безробіття. Аксіома «у горах легко дихається, але важко живеться» зараз тут як ніколи актуальна. 

Тому ми ще раз наголосили, що і надалі будемо домагатись переорієнтації тутешньої економіки на екологічні безпечні методи господарювання, відмови від суцільних рубок лісів у горах, реалізація не на словах, а на ділі умов для збереження природи та розвитку рекреації та туризму. У цьому контексті дуже важливим є виконання у повному обсязі Плану заходів Кабінету міністрів України з питань забезпечення сталого розвитку і благоустрою гірських населених пунктів української частини українсько-словацького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» та відповідного доручення Президента України.  Цьому має посприяти і прийняте 17 вересня 2017 року, за моєю ініціативою,  рішення Національної комісії України у справах ЮНЕСКО щодо ініціювання проведення у Кабінеті Міністрів України міжвідомчої наради із забезпечення виконання зазначених рішень уряду та Президента України.

Загалом є велика надія, що рекомендації  конференції, матеріали екологічної виставки та тематичних природоохоронних днів, які проводяться у рамках «Тижня охорони природи Закарпаття», знайдуть порозуміння та підтримку у громадах та органах влади.

Шкода тільки, що керівники Закарпатської ОДА не змогли взяти участь у роботі конференції та вислухати думку громадськості з приводу охорони природи та розв’язання соціально-економічних проблем Закарпаття.

Теги: охорона природи, Карпати

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати