Частину площі Поштової в Ужгороді віддали під торговий центр

А чого вирішено, що вільний шмат території у внутрішньому дворику «Укрпошти» та «Укртелекому» варто віддати саме під забудову? Чи оголошувала міська рада громадські слухання – як краще облаштувати цю місцину? А може депутати організували відкритий конкурс щодо вільного шматку простору у центрі із продажем цієї землі на публічному аукціоні?

Відповідь на усе – заперечна. З громадою ніхто із можновладних не консультувався, торгів – аби заробити більше грошей для бюджету – не проводилося. Тож, схоже, про забудову частини площі все вирішувалося в обмеженому колі. А де нема прозорості, там виникають питання щодо законності.

Зараз цей шматок поки вільної території «прикрашають» рекламні біл-борди та два МАФи «Укрпошти», що навряд чи можна назвати красою серед історичного центру. Але чи є альтернативою саме забудова?

НЕРУХОМІСТЬ – РУЇНА, ЗЕМЛЯ ПІД НЕЮ – АКТИВ

Згідно із законодавством, вільна земельна ділянка для комерції повинна або продаватися на аукціоні, або бути відданою в оренду, але також лише після конкурсу. На площі Поштовій в Ужгороді, як уже згадано, не було ні того, ні іншого. Але муніципальна земля разом з тим перейшла у приватні руки.

А все тому, бо спрацьовує давно відома ужгородським «земельним любителям» схема: на ділянці розташовується будь-що, яке на папері називається нерухомість. На підставі цього депутати міськради голосують, аби віддати ділянку в оренду. Далі орендар, при другому позитивному рішенні депутатів, отримує дозвіл проводити грошову оцінку землі. Потім йде третє голосування про приватизацією ділянки без конкурсів і торгів.

Як ми з’ясували, офіційний власник землі з адресою площа Поштова, 4а – ТОВ «Бі Енд Ю Груп». Три основні етапи голосування щодо території у депутатському корпусі пройшло без проблем. І щоразу публічних дискусій обранців щодо доцільності відведення ділянки біля поштамту під торговий офіс у сесійній залі не виникало.

ДЕПУТАТИ ОПЕРАТИВНО «РІШАЮТЬ»

14 жовтня 2011 року більшість депутатів голосує за рішення №288 в цілому. Саме у цьому документі у пункті 1.17 йдеться про дозвіл розробляти проект землеустрою для житлової забудови та комерційного призначення. Втім ні журналісти, ні активісти цього тоді не знали, бо усю інформацію важливого земельного рішення на сайті міськради Ужгорода просто незаконно закрили.

Початкову інформацію про претендентів на ділянку та її розташування на сайті ради затерли

Початкову інформацію про претендентів на ділянку та її розташування на сайті ради затерли

Менш ніж за два місяця уже був готовий проект землеустрою – майже одноголосно депутати погодили його і здали ділянку в оренду на три роки. «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови на площі Поштовій, 4», – йдеться у пункті 1.5 рішення міськради №362.

Після того, як земельний наділ пішов в оренду, йому на міськвиконкомі присвоїли тимчасову адресу – пл.Поштова, 4а.

Далі ТОВ «Бі Енд Ю Груп» діяло оперативно – лише 9 грудня отримали ділянку в оренду за 5 з половиною тисяч на місяць, а вже 30 грудня депутати Ужгорода розглядали питання дозволу проводити оцінку землі – з тим, аби її викупити остаточно. І депутати – 58 чоловік «за» – зробили такий подарунок на новий 2012-й рік – підтримали рішення №405, у пункті 1.6 якого йдеться про дозвіл оцінювати землю на шматку площі Поштової.

Уже за два місяці питання ділянки знову на порядку денному депутатів – пропонується продати її. 24 лютого 2012 року більшість депутатів голосує пакетом (за кілька рішень одночасно без обговорень у сесійній залі) за рішення №461, згідно з яким ділянка на 0.0986 га продається.

Пакетне голосування із продажем землі підтримали 59 обранців.

Отже, таким чином квадратні метри в історичному центрі буквально за чотири місяці перейшли із власності громади до приватних рук.

«Частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної або комунальної форми власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна «будівель, споруд), що перебувають у власності. (…) Інформуємо, що на земельній ділянці розташоване нерухоме майно», – відповів на наш інформаційний запит секретар міськради Богдан Андріїв.

ПОШТАРІ ВІД НЕРУХОМОСТІ ВІДХРЕЩУЮТЬСЯ

Йдемо дивитися, що це за «нерухоме майно» розташоване за парканом зв’язківців. І бачимо – дійсно є якийсь фундамент.

А згідно з довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на подвір’ї – «складське приміщення літери Д та автозаправочні блоки літери Ж, З знесені».

А у договорі оренди землі, що є у нашому розпорядженні, вказується: на ділянці знаходяться будівлі громадської забудови. Хоча, як бачимо самі, ніяких будівель за парканом не видно.

Насправді територія за парканом дворика зв’язківців вільна. Але на папері – зайнята «нерухомим майном»

Насправді територія за парканом дворика зв’язківців вільна. Але на папері – зайнята «нерухомим майном»

Уже у договорі купівлі-продажу землі, що є у розпорядженні автора, вказано, що на ділянці є фундамент торгово-офісної будівлі (10% готовності).

Отож, виходить, колись цей фундамент і знесені об’єкти належали зв’язківцям. Нині, як уже згадано, на тому місці два металеві МАФи, які належать державному підприємству «Укрпошта». То невже ця структура відмовилася від такого ласого шматку землі? Нагадаємо, мова йде про самісінький центр Ужгорода, де і в часи економічної кризи квадратні метри на вагу золота, надто – якщо є можливість їх забудувати.

Керівник закарпатської філії «Укрпошти» Василь Сичевський поінформував: поштові МАФи стоять до моменту, поки їх не попросять. Сам же шматок території, виявляється, поштовикам не належить. Та державне підприємство на нього й не претендувало. «У1994 році «Укрпошта» і «Укртелеком» розійшлися, і частина тої землі по розподілу відійшла саме «Укртелекому», – пояснив Василь Сичевський. – Щось вони там будувати збиралися, потім щось у них не вийшло… Та земля не належить “Укрпошті”, це я вам можу сказати точно». Водночас, зі слів Василя Сичевського, поштовикам зведення нового приміщення у цьому місці не заважатиме – вони погодили питання резервного проїзду від свого приміщення.

Тож, виходить, ділянку за парканом, точніше – фундамент, – було продано з ініціативи керівників «Укртелекому» – донедавна ще державного підприємства. Наскільки цей продаж був прозорим? Про це зараз лишається лише розмірковувати. Особливо, врахувавши факт: на початку 2011 року тодішнього директора закарпатської філії «Укртелекому» працівники СБУ затримали за підозрою саме у незаконному відчуженні об’єкту нерухомості. Тоді, чотири роки тому, керівник прес-служби Управління Служби безпеки України в Закарпатській області Олександр Рішко у коментарі виданню «Закарпаття-онлайн» повідомив: оперативники встановили, що у 2010 році від «Укртелекому» незаконно відчужено об’єкт нерухомості в центрі міста площею близько 140 м і загальною вартістю близько 202 тисяч гривень.

ЦІНА В ОРЕНДІ – ВИСОКА, НА ПРОДАЖ – ЗНАЧНО НИЖЧА

Міська рада Ужгорода дозволила продати шматок землі у центрі міста за майже 359 тисяч гривень, виходячи із розцінки – майже 364 гривні за квадрат. Цікаво, що коли ділянку депутати здавали в оренду, то у договорі її нормативна грошова оцінка фігурувала у сумі 661 з половиною тисяч гривень. А коли вже мова пішла про продаж – сума вийшла чи не вдвічі дешевшою – 359 тисяч. Відповідно, стільки і отримав міський бюджет.

Оцінку робили фахівці із ТОВ «Терра-Капітал». Директор Ганна Потапова запевнила: експертна грошова оцінка була розроблена відповідно до стандартів, методики та інших законодавчих актів. І додала: є два види грошової оцінки землі – нормативна та експертна. Співставляти їх некоректно, оскільки вони використовуються для різних цілей.

«Нормативна оцінка землі використовується для визначення, серед іншого, розміру земельного податку, державного мита, а також розміру саме орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. – пояснює Ганна Потапова. – Мета ж експертної оцінки – визначення ринкової вартості – імовірної ціни, за яку земельна ділянка може бути продана на дату оцінки. Відтак ці два види оцінки побудовані за різними критеріями. Тому результати нормативної грошової оцінки не завжди будуть співпадати з сумою експертної оцінки. Остання – це та сума, за яку земельна ділянка може бути продана в результаті комерційної угоди між добровільними сторонами. Тому, наголошу, потрібно розмежовувати поняття нормативної грошової оцінки та експертної грошової оцінки, їхні цілі та методи виконання».

ГРОМАДСЬКА ЗАБУДОВА ЧИ ОХОРОННА ЗОНА?

Ще один нюанс, на який варто звернути увагу – цінність землі з погляду збереження вигляду історичного центру. На чинному Генплані міста дана ділянка позначена як територія громадської забудови.

Але частина території потенційної забудови із липня 2011 року занесена до «Переліку щойно виявлених об’єктів, що включені до списку пам’яток міста Ужгорода». Як повідомив у відповіді на інформаційний запит начальник управління культури Закарпатської ОДА Юрій Глеба, проектована будівля буде розміщена в історичному ареалі міста Ужгород та знаходиться на межі двох охоронних зон – «Комплекс Замкової гори» та «Комплекс історичної забудови». Водночас управління культури ОДА погодило історико-містобудівне обґрунтування будівництва торгового центру – при умові дотримання вимог чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини. В управлінні культури порадили – при проектуванні будівлі необхідно запобігти негативному впливу нових елементів на сприйняття середовища навколишніх цінних об’єктів архітектури.

ВЛАСНИКИ ОБІЦЯЮТЬ – ВИГЛЯД НЕ СПОТВОРЯТЬ

Як уже згадано, теперішній власник ділянки – ТОВ «Бі Енд Ю Груп». Ця фірма зареєстрована в Ужгороді 19 жовтня 2010 року. А вже 10 грудня того ж року, згідно з довідкою із реєстру нерухомості, фірма уклала договір купівлі-продажу об’єктів на ділянці, за якими й закріплена ділянка, про яку йде мова.

Засновник та теперішній керівник ТОВ – Дмитро Пеца, поінформував: «Бі Енд Ю Груп» купувало об’єкти не від «Укртелекому»; на час купівлі вони вже були у приватній власності.

«Коли постало питання доцільності, ми спілкувалися із спеціалістами зі Львова і Києва, приїжджали маркетологи, які дали нам своє бачення, що мало б бути тут, – пояснив ним доцільність проекту Дмитро Пеца. – Якщо говорити про торговий центр, то по його розташуванню ми хотіли зробити свого роду відправну точку з Ужгорода – тому що тут є великий досить трафік. Була ідея, щоб батьки зустрічалися тут, могли залишити дитину у центрі і піти прогулятися по пішохідній зоні». Наш співрозмовник переконує у доцільності і корисності реалізації проекту.

А як же він виглядатиме в архітектурному плані? Дмитро Пеца каже, що сам є ужгородцем і точно не хоче спотворити місто. Він запевняє, що думка архітекторів-експертів буде врахована, висота будівлі не перевищить висоту сусіднього поштамту – три поверхи. З його слів, проектуватиме будівлю знаний у місті експерт, екс-головний архітектор Ужгорода Петро Сарваші. А ще керівник ТОВ «Бі Енд Ю Груп», яке було створено спеціально для реалізації проекту, хоче облагородити сквер-альпінарій, що навпроти місця забудови.

НАСТУПНИЙ КРОК – ЗА МІСЦЕВОЮ ВЛАДОЮ

Як виглядатиме забудова і чи буде вона взагалі? Це тепер залежить від місцевої влади. Як відомо, навіть якщо земля приватна, забудовувати її без погоджень влади однаково не можна, тим більше – коли мова йде про історичний центр. Про те, що забудова ділянки може бути виключно з дозволу та погодження проектів у міськвиконкомі, згадується і у пункті 1.4 договору купівлі-продажу цієї ділянки.

Тож наступний крок – бути чи не бути забудові – саме за місцевою владою. До речі, сам міський голова Ужгорода Віктор Погорелов у коментарі автору запевнив, що весь процес приватизації ділянки пройшов законно, відтак він ніяких проблем не бачить.

До слова, наприкінці 2013 році ТОВ «Бі Енд Ю Груп» подало заявку на оренду ще додаткових 130 кв. метрів. 29 травня 2014 року депутати у сесійній залі рішенням №1326 пунктом 2.11 відмовили в оренді. У місцевій Інспекції сільського господарства побачили у цьому порушення земельного законодавства. Начальник відомства Василь Козак написав до міськради листа, де йшлося – на тих метрах є нерухоме майно, є погодження із Держземагентством, тож треба виправити ситуацію. Відтак 11 липня 2014 року депутати міськради голосують за рішення №1374, пункт 11 якого дозволяє віддати в оренду 0,0101 га те ще кілька клаптиків землі в оренду до 2017 року.

Ось так, стараннями депутатів міськради шматок площі Поштової перейшов у приватну власність. Коли туди прийдуть будівельники – покаже час. Лишається сподіватися, що нова будівля таки впишеться у довколишній ансамбль. Хоча, можливо, нове керівництво Ужгорода та нові депутати матимуть щодо цієї ситуації свою думку. Час, як зажди, покаже.

P.S. Щодо потенційної забудови колишньої автостоянки по вул. Гойди, яку родина міського голови Ужгорода спочатку придбала із муніципальної власності, а потім продала під забудову. Нещодавно стало відомо – новопризначений голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль на одній із нарад публічно заявив міському голові Ужгорода – поки він голова ОДА, доти жодної забудови не буде.

Теги: Поштова, торговий центр

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати