В Ужгороді презентовано новий фільм Омеляна Коляджина "Сяйво Ясної гори"

Автор засвідчує свою активну присутність у цьому світі, небайдужість до тих історичних подій свідком яких він був. Це фільми про помаранчеву революцію початку XXI століття, про Обласний організаційно-методичний центр культури, про долю політв’язня сталінських таборів Івана Мирона з Рахівщини, про створення українського греко-католицького хору імені о. Августина Волошина.

Презентація фільму «Сяйво Ясної Гори» відбулася шостого серпня в Ужгородському прес-клубі. Фільм ґрунтується на подіях, що відбувалися у Гошівському монастирі упродовж 2011–2013 років. До стрічки також увійшли матеріали, відзняті у селі Яворів Івано-Франківської області й Закарпатському музеї народної архітектури та побуту  та в оселі Любові Мандриченко в місті Ужгороді.

Гошівський монастир – греко-католицький монастир Чину св. Василія Великого у селі Гошів Долинського району на Івано-Франківщині. Вважається однією із найвеличніших релігійних та історико-архітектурних святинь Західної України.

Нині Гошівський монастир став центром паломництва. Його щорічно відвідує кілька мільйонів прочан із різних країн Європи. Тут кожного року проходить багато прощ, зокрема й з-за кордону.

Історія монастиря багата на події. Вважають, що він побудований ще в ХV столітті. Згодом був зруйнований монголо-татарами й знову відбудований у ХVIII столітті на Ясній Горі. За радянської влади у 1950 році він припинив своє існування й до 1978 року там був дитячий будинок, а церкву використовували як склад. Відродження Гошівського монастиря почалося на початку 90-х років. На пожертви віруючих були відремонтовані приміщення монастиря й церква. Єпископ міста Майнца (Німеччина) прислав групу спеціалістів під керівництвом Шпендлера, які врятували храм. А реставратори з Дрогобича, Львова та Борислава реставрували п’ять великих полотен ХVIII століття і намалювали 15 картин. Освячення відродженої церкви відбулося у 1996 році. Відтоді і донині монастир проводить активну соціальну роботу, займається катехизацією дітей, організовує для них табір “Веселі канікули з Богом”, а також співочі концерти та різні виховні бесіди як з дітьми, так і з дорослими.

А ще монастир прославила ікона Божої Матері відома як “Цариця Карпатського Краю”, яку митрополит Лев Шептицький проголосив особливим декретом чудотворною. Уже майже три століття тисячі паломників моляться біля ікони Матері Божої з думкою про зцілення власної душі і тіла, з проханням заступництва Богородиці для своєї родини, з надією та вірою.

Але фільм “Сяйво Ясної Гори” не стільки про Гошівський монастир, скільки про наше духовне життя, про те, що віра в Бога наповнює життя змістом, є тим незламним духовним стержнем, що дає нам сили й наснагу до боротьби.

Як зауважив автор – це документальний фільм і тільки його початок і кінець мають постановочний характер, що урізноманітнює його, допомагає розкрити ідейний зміст. Він справедливо вважає, що якщо його кінофільм наверне на шлях праведний хоча би одну людину, то він працював недарма. Кінооператор із великим досвідом роботи Галина Чельоскі сказала, що фільм багатий на цікаві творчі знахідки, гарно відзнятий і загалом справляє чудове враження.

На презентації пан Омелян розповів присутнім про створення фільму, виникнення задуму, висловив вдячність усім причетним до його появи у світ. Серед них креативний продюсер Ігор Коляджин, консультанти   Іван Ребрик  та отець Дам’ян Кастран, настоятель Гошівського монастиря, отец. Владислав Ігнатишин.

Враженнями про фільм пана Коляджина поділилася Ганна Дрогальчук, директор Обласного організаційно-методичного центру культури. Вона відзначила, що фільм відволікає нас від рутини буденного життя, спонукає до роздумів про вічні духовні цінності.  Журналістка Тамара Дулінова згадала роки плідної співпраці з паном Омеляном, подякувала за його фільм і побажала творчих успіхів.

Теги: фільм, Омелян Коляджин, сяйво

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати