В Ужгороді благочинці збирають кришечки, аби відтак допомогти інвалідам візками

«Система у нас така: ми приходимо у кафе, бари та ресторани і просимо їх не викидати кришки. Вони, якщо не забувають, збирають їх. Раз на два тижні ми ці кришки забираємо. Також встановили великі контейнери у супермаркетах, яких, на жаль, у нашому місті їх не так вже й багато», - говорить Андрій.

На вулицях відповідні контейнери поки не встановлюють. За словами організаторів, на це є дві причини: по-перше, низький рівень культури населення. «Якщо навіть шпаківні трощать і лавки ламають – що вже говорити про такі контейнери», - каже Андрій Кирилюк. По-друге, перешкоджатимуть дощі, адже контейнери – це, по суті, адаптовані для збору кришок великі пластикові пляшки, які падатимуть, руйнуватимуться і ще більше засмічуватимуть вулицю.

Необхідність збору саме кришечок, а не пляшок, наприклад, Кирилюк аргументує так: «По-перше, пляшка занадто об’ємна, а кришка компактна. По-друге, цей матеріал дешевший. І по-третє, у нас по смітниках безхатьки збирають пластикові пляшки і самі відносять їх на здачу. Тому таким чином ці пляшки все ж потрапляють на переробку».

На жаль, подібні проекти цікаві лише невеликому відсотку населення. Андрій запевняє, що якби це відбувалося у форматі міста-мільйонника - результат був би у рази кращим і відчутнішим. За його словами, більшість людей нормально поставилися до проекту, але особливого зацікавлення не проявили. Долучаються ті, хто почув і зрозумів ідею.

Один кілограм кришок зараз коштує десь 5-6 гривень, а якісний інвалідний візок – приблизно п’ять тисяч. Тобто, аби придбати один візок – необхідно назбирати тонну кришок! Ужгородці ж більше ніж за рік (адже акція у місті розпочалася ще у березні минулого року) зібрали приблизно 400 кілограмів. До того ж, одні заводи з переробки відходів приймають лише розсортовану за кольором сировину, а інші готові платити мінімум за 10 тонн кришок.

«Таку кількість кришок ми зможемо назбирати, лише якщо до акції долучаться інші регіони України і це явище стане для людей повсякденним.», - говорить Андрій.

Співпрацювати із місцевою владою організатори не бачать сенсу і шукають альтернативних джерел фінансування. Наприклад, беруть участь у конкурсі екопроектів, переможці якого отримають гроші для втілення своїх ідей. Гроші необхідні, аби закупити більше контейнерів і встановити їх в університетах і закладах харчування спочатку хоча б у межах Закарпатської області, аби люди побачили, як проект має працювати, і він поширився на всю Україну.

Теги: кришечки, візки, інваліди, благочинці

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати