Зі слів представника азербайджанської громади, він прийшов на засідання на прохання азербайджанської діаспори та «дзвінків із посольства». Адже, за його словами, «Азербайджан і Туреччина – різні країни, але народ цих країн – один». Тим більше, наголошував, що перед встановлення тих чи інших символічних знаків «не погано було би почути різні сторони і різні думки».
Під час розмови із представником азербайджанської діаспори члени виконкому зазначили: Ужгород – місто багатонаціональне, мирне, багатоетнічне й толерантне. І розпалювання протистояння місту аж ніяк не піде на користь. Крім того, свого часу Ужгородська міська рада вже прийняла рішення про визнання геноциду вірменського народу.
І, зважаючи на взаємоповагу різних народів один до одного, у разі прохання від азербайджанської громади стосовно облаштування церкви – а раніше з таким клопотанням діаспора вже зверталася – або з проханням встановлення пам’ятного знаку керівництво міста задекларувало готовність до обговорення таких питань і співпраці.
Разом з тим, одразу з першого разу проголосувати позитивно за погодження вже встановленого знаку Хачкар у пам'ять жертв геноциду вірменського народу виконком не спромігся – не вистачило голосів: погодили пам’ятний знак лише з другу разу, після переконувань з боку керівництва не вдаватися в політику й не спричинятися до розпалювання міжетнічної ворожнечі.
збоку 2015-05-20 / 20:58:32
Бо азери - це майже турки, а саме турки вирізали вірменів. Крім того, Азербайджан перебуває з Вірменією в стані війни за Нагірний Карабах