Співорганізаторами конференції виступили Ужгородський торгово-економічний інститут Київського національного торгово-економічного університету, Мукачівський державний університет, Карпатський університет ім. Августина Волошина, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І.Долішнього НАН України» ДВНЗ «Угородський національний університет», Пряшівський університет (Словаччина), Вища школа м.Ніредьгаза (Угорщина) та Технічний університет м.Габрово (Болгарія).
В роботі конференції взяло участь більше ста науковців, в тому числі біля сорока докторів наук та академіків з усіх куточків України та сусідніх Європейських країн.
Для науковців, спеціалістів, викладачів, аспірантів та студентів, які займаються проблемами розвитку економіки, випущено збірник тез доповідей учасників конференції обсягом 491 сторінка. Поміщено 254 статті, у яких розглядаються питання інвестиційно-іноваційного розвитку економіки, досліджуються теоретичні та практичні аспекти інвестиційно-іноваційної діяльності на національному та регіональному рівнях, проблеми удосконалення системи управління виробництвом на інноваційній основи та розвитку підприємництва і сільських територій, використання інструментів менеджменту, маркетингу та фінансово-облікового забезпечення інвестиційно-іноваційних процесів. Значну увагу приділено моделюванню економічного зростання регіонів.
На пленарних засіданнях у доповідях та виступах завідуючого кафедрою менеджменту туристичного та готельного бізнесу Ужгородського торгово-економічного інституту, професора Михайла Лендєла, першого заступника голови Закарпатської обласної ради Михайла Поповича, директорів Міжнародного інституту людини та глобалістики «Ноосфера» (м.Ужгород) Олега Лукші, інституту аграрної економіки Національної аграрної академії наук, академіка НААН України Юрія Лупенка, інституту регіональних досліджень ім. М.І.Долішнього Національної академії наук України, професора Василя Кравціва, ректора Карпатського університету ім. Августина Волошина, професора Віктора Бедя, доктора наук, доцента Болгарського технічного університету із міста Габрово Дасіслави Петрової, завідувача відділом моніторингу Мукачівського державного університету, професора Михайла Пітюлича, завідувача кафедрою фінансів Ужгородського торгово-економічного інституту, професора Ігора Брітченко та інших запропоновано чимало важливих для реформування та сталого розвитку України ідей та концепцій.
Так, зокрема, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, професор Федір Гамор, привернув увагу до проблем транскордонного українсько-румунського двостороннього співробітництва.
Для цього, у рамках виконання пунктів 9 та11 Плану заходів затверджених Кабінетом Міністрів України (Розпорядження № 819-р від 10 вересня 2014 р.) із питань сталого розвитку регіону розташування букових пралісів, як єдиного в Україні природного об’єкту Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО, запропоновано опрацювати проектну ідею, щодо створення Рахівського транскордонного українсько-румунського еколого-туристичного вузла, як ще одних українських воріт через Румунію до Євросоюзу.
Ця ініціатива передбачає, по-перше, проведення реконструкції 21 км залізниці на ділянці Рахів – Валя Вишеулуй (Румунія) на європейську вузьку колію, яка діяла тут до другої світової війни, та відбудувати зруйнований міст через Тису, на українсько-румунському кордоні у селі Ділове. По-друге, відновлення руху історичних потягів із Рахова до Будапешта та Праги й організація прямого транскарпатського залізничного сполучення через Рахів із Львова та Києва, до столиці втаємниченої Трансільванії - міста Клуж Напока (відстань до якого по існуючій залізниці від Рахова, всього близько 200 км ), одного з найбільших, не тільки румунського, але й європейського промислового, культурного та туристичного центру. До речі, звідси, всього за 25 євро літаком, за дві години можна дістатись навіть до Парижа. По - третє, спорудження у якості привабливих туристичних атракцій, в Рахові, на місці злиття Чорної та Білої Тиси, інформаційно-туристичного центру «Тиса єднає європейські народи» та фонікульора до вершини гори Терентин (близько 1400 м н.р.м.), яка є найкращою панорамною оглядовою точкою в усіх Українських Карпатах та ідеальним місцем для розміщення гірськолижних витягів. Звідси, як на ладоні, видніються захоплюючі гірські панорами, в т.ч. Говерла та всі найвищі вершини Чорногори, Свидівця, Горган та Марамароських гір. По-четверте, завершення процесу створення українсько-румунського транскордонного біосферного резервату ЮНЕСКО у Марамороських горах, будівництво на гірському курорті Кваси, міжнародного начально-дослідного центру букових пралісів та сталого розвитку, як основи для реалізації концепції створення на Закарпатті «Екологічного Давосу» тощо.
До речі, реалізація цих ідей, передбачається протоколами намірів про поглиблення співпраці між повітовою радою румунського повіту Марамуреш та Рахівською районною держадміністрацією й радою.
Важливо також, що у цьому контексті, 25 квітня ц.р. т.в.о. голови Рахівської районної державної адміністрації Віктор Медвідь, за нашої участі, уже детально опрацював із директорами полтавської компанії «Poltava SKI» Антоном Фалтінським та сумської компанії «Компресор-маш» Генадієм Чистовським, практичні аспекти залучення інвестицій в розбудову туристично-рекреаційної інфраструктури у високогір’ї Українських Карпах.
Федір Гамор, доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, для Закарпаття онлайн