Окрім розповідей про трагічні події та запалення лампадок, представники Товариства вірменської культури Закарпаття співали народні пісні, Цогіка Сарибекян заспівала «Баладу про мальви», чим і підкреслила, що вірмени, які проживають на території України, люблять і поважають землю, на якій вони живуть.
Окрім того, закарпатська вірменська спільнота організувала тематичну фотовиставку, яка показує тодішні події. Також у найближчі дні неподалік театру буде встановлено єдиний в області Пам’ятний знак у пам’ять про геноцид вірменів.
24 квітня 2015 року виповниться рівно 100 років днієї з найжахливіших трагедій ХХ століття, першого масового злочину проти людяності – геноциду вірменів в Османській імперії.
Саме 24 квітня 1915 року влада Османської імперії в Стамбулі почала масові арешти вірменської інтелектуальної, релігійної, економічної та політичної еліти та її депортацію. У наступні три роки загинуло понад 1,5 млн вірменів, інші втекли або були виселені в Месопотамію, Ліван, Сирію через пустелі, де більшість з них загинула через голод і хвороби. Більш ніж мільйон вірменських біженців було розсіяно по всьому світу.
Геноцид вірменів визнаний на державному рівні багатьма країнами світу. В Україні ж його визнали тільки на рівні окремих міст. Ужгородська міська рада 14 травня 2010 року рішенням №1438 визнала факт геноциду вірменської нації.