«Брудна» соціологія, або брехня як метод боротьби за владу

Однак людей вкотре чекало вже звичне розчарування. Рівень довіри до оновленого, «постреволюційного» складу Верховної Ради не зріс. Але ж чого ми очікуємо від «демократів», які брешуть ще до виборів? Адже, крім звичних популістських гасел на кшталт «ми піднімемо зарплати і пенсії», «зробимо реформи систем освіти та медицини», «зменшимо податки», «поборемо корупцію», «очистимо владу» та подібних, депутати полюбляють використовувати у передвиборних перегонах різні маніпулятивні технології.

Однією з таких технологій є публікація результатів «псевдосоціологічних» досліджень, правдивість яких дуже легко перевіряється після виборів, коли оприлюднюють підсумки голосування. До прикладу, загальновживаною є практика розміщення в підконтрольних ЗМІ чи просто в рекламних листівках вигаданої інформації про вигадані соціологічні дослідження, результати яких представляють конкретного кандидата у вигідному для нього світлі.

Ми зібрали інформацію з дослідженнями, що були опубліковані перед виборами, і отримали доволі виразну картину. Брали до уваги лише найрейтинговіших кандидатів по 68-му мажоритарному округу, який територіально охоплював Ужгород, Чоп та Ужгородський район. Результати наведені в таблиці.

У першій колонці наведені остаточні результати парламентських виборів з офіційного сайту ЦВК.

У другому стовпчику представлені результати соціологічного опитування, яке провела львівська маркетингова компанія BBS, що опубліковані в 60-му номері тижневика «Унґвар» від 9-го жовтня 2014 року. Хоча в матеріалі й зазначається, що анкетування проводили не по всьому Закарпаттю і навіть не по округу, а лише в Ужгороді, та це не зупинило редакцію від поспішних висновків і псевдоаналізу результатів. У цьому випадку, можливо, і проводилося опитування, але явно некомпетентними людьми і з серйозними порушеннями процедури соціологічного дослідження. Якщо порівняти ці результати з офіційними даними ЦВК, то в очі відразу кидається значно завищений рейтинг підтримки сина мера Ужгорода Андрія Погорєлова, який в результаті набрав трохи більше одного відсотка голосів. Проте робити його «переможцем», навіть у власному виданні, редакція не наважилась. Цього разу ставка була ще на одного екс-мера Ужгорода — Сергія Ратушняка, якого сам Віктор Погорєлов, на посаді міського голови, нагородив званням почесного громадянина міста.

У спецвипуску газети «Неділя» від 22-го жовтня 2014 року наводять свої результати соціологічних досліджень, які ніби проводили з 18 по 20 жовтня. Уже в цих результатах Андрія Погорєлова взагалі немає, зате омріяні 21% отримав не будь-хто, а замовник видання. Даних про організацію, що проводила дослідження, немає, як і даних про кількість респондентів чи вибірку.

Якщо з політичними «ветеранами» все зрозуміло, то дивують кандидати від демократичних сил, які використовують ті ж методи боротьби за владу. Перед виборами поширювалися рекламні листівки, що піарили Віктора Щадея, на той момент виконуючого обов’язки голови міста. У ній представлені результати опитування, проведеного ГО «Молодіжний інформаційний центр» з 11 по 14 жовтня методом анкетування в м. Ужгороді, м. Чопі та Ужгородському районі. Кількість опитаних – 1240 респондентів, похибка – 2%. Здавалося б все добре, однак і тут результати опитування значно відрізняються від кінцевих результатів виборів.

Навіть переможець парламентських виборів по 68-му округу Роберт Горват не втримався від такого типу махінацій. Його прес-служба опублікувала результати опитування, проведеного маловідомою агенцією політичних досліджень «Соціум Карпат». Як бачимо з таблиці, зі своїми відсотками переможці приблизно вгадали, а от головного свого конкурента доволі серйозно понизили у рейтингу.

Також, якщо проглянути таблицю, кидається в очі значно завищений рейтинг Сергія Ратушняка у всіх соціологічних опитуваннях. Очевидно, замовники хотіли представити себе громадськості у ролі головного конкурента колись популярного екс-мера.

Після наведених прикладів варто ще зауважити, що зазвичай правильно проведене політичне соціологічне дослідження показує результат, який після виборів підтверджується офіційними даними ЦВК із можливою похибкою до 3%. Тож по завершенню виборів можна легко вичислити кандидатів, які вдавалися до такого типу махінацій.

За 23 роки незалежності в Україні відбулося вже 8 парламентських виборів. Але кожен раз після них у людей обов’язково наступає період розчарування. Найочевиднішим поясненням, звісно, можуть бути невиконані обіцянки кандидатів, але не варто применшувати завищені очікування та безвідповідальність самих виборців. Її прикладами можуть бути як явні, такі як прямий підкуп, так і приховані, коли виборці сліпо вірять передвиборній брехні та піддаються різноманітним маніпуляціям.

То можливо варто почати «покращення» з себе? Бо допоки ми будемо дозволяти «замилювати» собі очі, поки будемо «вестися» на такі очевидні маніпуляції, доти і будемо мати таку ж безвідповідальну владу.

Теги: соціологія, вибори

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати