В Ужгороді суд постановив тримати Пилипіва під вартою ще до 9 лютого. На черзі — останнє слово і вирок

Сьогодні, 20 січня, суд продовжив слухання справи Богдана Пилипіва та трьох його товаришів, котрі звинувачуються у спробі захоплення будівлі УСБУ, хуліганстві із непокорою працівникам міліції та замаху на життя правоохоронця. Нині відбулись судові дебати, 26 січня визначене як день для реплік та останнього слова обвинувачених, після чого суд видалиться у нарадчу кімнату для винесення кінцевого вироку.

Оскільки ж термін запобіжного заходу для підсудних спливає тоді ж, 26 січня, нині суд вирішив продовжити тримання Богдана Пилипіва під вартою, а інших трьох обвинувачених — під домашнім арештом з електронними засобами контролю. Тоді як сторона обвинувачення клопотала про продовження запобіжного заходу на 60 днів, суд визначив термін у 21 день — до 9 лютого. 

Під час судових дебатів прокурор обласної прокуратури Ілля Ільчук озвучив міри покарання, які обвинувачення просить для підсудних. Так, інкримінуючи Богдану Пилипіву замах на життя працівника правоохоронних органів, хуліганство та носіння й володіння незареєстрованою зброєю, сторона звинувачення просить для підсудного 9 років ув'язнення. У той же час, вину трьох інших обвинувачених прокурор оцінив у 3-4 роки із випробовувальним терміном у 3 роки.

Під час судових дебатів сторона обвинувачення вчергове наголошувала на окремих пунктах та аспектах звинувачення, які не витримували жодної критики, коли слово мали адвокати. Наголошуючи на упередженості досудового слідства, адвокати знову нагадували: після відмови слідчого на етапі досудового розслідування у відкритті матеріалів, захист був змушений звертатись по допомогу до суду, який і зобов'язав слідчого надати можливість стороні захисту ознайомитись із матеріалами справи. Попередню відмову адвокати розцінюють як невдалу у підсумку спробу слідства отримати можливість фальшувати та підміняти матеріали справи. Оці фальсифікації затим проявляться вже під час судових засідань — на прикладі одного з протоколів, який, видається, “дописувався” з потрібними формулюваннями.

Крім того, спростовуючи обвинувачення щодо замаху на життя правоохоронця, захист відзначав: Богдана Пилипіва та постраждалого сержанта Віталія Глузданя у момент стрілянини розділяли лише 4 метри. Якби підсудний, котрий володіє навичками стрільби і вправно поводиться зі зброєю, хотів прицільно влучити у міліціонера, він би з цієї відстані однозначно це здійснив і точно не став би потім надавати пораненому першу невідкладну допомогу, попередньо розрядивши пістолет. І знову відзначили: ні гільзи від табельної зброї правоохоронця (всупереч його заявам про попереджувальний постріл), ні власне його пістолета на місці “не знайшли”, тож нема їх і в матеріалах справи як речових доказів, що унеможливлює їх дослідження. При цьому, нагадали про відмову Віталія Глузданя від матеріальних та моральних претензій із наданням суду відповідної заяви. 

І надалі захист стверджує: досудове розслідування велось упереджено, у матеріалах справи багато оціночних та надуманих формулювань, а звинувачення — необгрунтоване та абсурдне. Підтверджується це й численними доказами, як от записами з камер відеоспостереження, свідченнями чергових УСБУ, опосередковано — ухиленням сторони звинувачення від надання витребовуваних доказів.