«Гуцулики» із Голубиного

Нині на Закарпатті утримується понад 8 тисяч коней. Лише 200 з них — у сільськогосподарських підприємствах, решта — в приватному секторі. Щодо порід, то спостерігається мішанина. Проте останнім часом тут почали відроджувати знамениту гуцульську породу. Взялася за цю справу Науково-виробнича асоціація «Племконецентр», що в селі Голубине Свалявського району.

олова науково-виробничої асоціації «Племконецентр» ММирослав Головач та його донька зоотехнік-селекціонер Мирослава Головач із коником Байком
олова науково-виробничої асоціації «Племконецентр» ММирослав Головач та його донька зоотехнік-селекціонер Мирослава Головач із коником Байком

Без приплоду нема родоводу

Закарпатське конярство має свою історію. У 1870-х роках у селі Тур’ї Ремети Перечинського району діяв державний конезавод. За часів Австро-Угорщини тут утримували 120 коней кількох порід. Серед них і «гуцуликів» — аборигенну гірську породу.

За радянських часів «гуцулики» домінували серед порід коней у Карпатах. Під час аграрного реформування у 90-х роках минулого століття їх розведення опинилося під загрозою. Були знищені всі племгосподарства. З цього приводу забили на сполох навіть у Європі, створивши 1994-го міжнародну організацію HucuInternationaFederation з метою об’єднання зусиль заради збереження гуцульської породи коней. Знайшлися ентузіасти і на Закарпатті. Уже 2000 року за сприяння Київського інституту розведення і генетики тварин, Харківського інституту тваринництва, деяких австрійських міжнародних організацій та місцевого заводу мінеральних вод «Маргіт» у селі Голубине Свалявського району було організовано Науково-виробничу асоціацію «Племконецентр», на яку покладено завдання розведення коней цієї породи, а також її репродукції.

2005-го господарство набуло статусу селекційного центру. Нині тут утримують 45 голів. Ставка робиться на збереження маточного поголів’я. Раніше держава надавала фінансову допомогу центру, та сьогодні доводиться покладатися на власні сили і можливості. Допоки на «гуцуликів» платили дотації, в Україні нараховувалося шість племрепродукторів. Коли фінансування припинилося, залишилося всього два — НВА «Племконецентр» та ФГ «Полонинське господарство». Річ у тому, що конярство ніколи не було рентабельне. У всіх країнах Європи розведення зникаючих видів і порід дотується. В Польщі, наприклад, діє спеціальна програма збереження гуцульської породи коней.

Утім, крім труднощів фінансового характеру, дошкуляє слабкість кормової бази. Нині у користуванні асоціації всього десять гектарів землі, тож доводиться закуповувати сіно, кормові буряки, овес у місцевих селян. І це тоді, коли чимало ділянок не використовується на полонині Ясинівка! Селекціонери намагаються домовитися про це з місцевою владою, але діло посувається зі скрипом.

Водночас колектив НВА «Племконецентр» поставив перед собою завдання координувати в регіоні селекційно-племінну роботу, тобто займатися відбором, відтворенням, тренінгами щодо вирощування молодняку, бонітуванням (оцінка племінної придатності), ідентифікацією, реєстрацією коней. Зусиллями старшого наукового співробітника Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Мирослава Головача та його доньки, зоотехніка-селекціонера Мирослави, торік вийшов у світ другий том «Державної книги племінних коней гуцульської породи» — офіційного документа, котрий містить відомості про коней з племрепродукторів та інших власників і є основою для роботи з розведення тварин та оформлення документів на них. До речі, перший том цієї книги вийшов іще далекого 1949 року.

I працюють, і лікують

ЯКЩО в країнах Європи іпотерапія — вже в ряду традиційних методів зцілення, то в Україні тільки започатковується. Коли «Племконецентр» запровадив лікування з допомогою коней та їзди верхи на базі санаторію «Квітка полонини», то навіть тутешні лікарі поставилися до цього досить скептично. Лише згодом переконалися в гарних результатах цього способу.

— Порадником і консультантом у цій справі є професор Манфред Маєр із Віденського медичного університету, — повідала Мирослава Головач. — Завдяки його методам ми домоглися значних успіхів у лікуванні церебрального паралічу, сколіозу, остеохондрозу, аутизму, синдрому Дауна, чоловічих та жіночих розладів тощо. Для «процедур» відбирають «гуцуликів», які дуже слухняні, аби передавали добру і позитивну енергетику пацієнту. Щоб започатковувати цю методику, доводилось їздити навчатись і переймати досвід у Миколаїв, де розміщений центр іпотерапії. Згодом налагодили тісну співпрацю з іпотерапевтами Житомира, Львова, Києва, Миколаєва. Зараз «Племконецентр» успішно здійснює підготовку та перепідготовку фахівців із цього методу лікування.

Нелегкі нині часи, але Мирослав Йосипович Головач сповнений оптимізму. Підприємство взялося за реконструкцію конюшні, бо досі тварини утримуються на фермі, де свого часу були корови. Будівля, згідно з проектом, відповідатиме європейським стандартам. У планах і спорудження сучасного манежу. Дотепер у негоду їзда верхи практично припинялася, адже іподром — у польових умовах. Нині будівельні роботи виконані майже на сорок відсотків. Бракує грошей, але в Голубиному впевнені, що незабаром тут активно діятиме європейський центр із відродження гуцульської породи коней.

Євген Меньор, "Сільські Вісті"

27 грудня 2014р.

Теги: гуцульські коні, гуцулики, Племконецентр

НОВИНИ: Соціо

18:06
119 телевізорів та 381 комп`ютерну систему передали районним бібліотекам, дитбудинкам сімейного типу та прийомним сім`ям на Закарпатті
10:20
130 протоколів за ввезення незадекларованих товарів склали митники на закарпатському КПП "Тиса" за 9 місяців
15:49
/ 1
Автобуси на маршруті №11 курсують із Володимирської через Загорську, площу Корятовича на залізничний вокзал
15:32
/ 3
У співробітника Ужгородського міськрайонного суду підтверджено COVID-19
15:25
29 проєктів, поданих на Бюджет громадської ініціативи Ужгорода-2020, допустили до голосування
15:10
Мукачево співпрацюватиме з Нотаріальною палатою України
14:50
В Ужгороді відбулися пам'ятні заходи до річниці угорської революції 1956 року
14:17
На Закарпатті у вересні подешевшали фрукти та овочі, але подорожчали яйця та цукор
12:32
Понад 29 млн грн із держбюджету надійшло на Закарпаття для закупівлі кисню в лікарні, де приймають хворих на COVID-19
11:52
До бюджетів територіальних громад на Закарпатті передбачаються з держбюджету 1179,3 млн грн базової дотації
11:23
На Закарпатті втратити субсидію ризикують 11 тисяч споживачів, які не сплачують за розподіл газу
10:37
Центр контролю за безпритульними тваринами відкрили у Виноградові
10:07
В Ужгороді віднині курсує маршрут №158
09:57
На одне вільне робоче місце на Закарпатті припадає 8 безробітних
09:42
/ 2
15 машин "швидкої" передали сільським центрам невідкладної допомоги Закарпаття
03:25
/ 5
Території Невицького замку та приватного комплексу "Верховина" знову розмежують коликами
02:16
У Малоберезнянському монастирі василіян освятять 14-метровий скульптурний ансамбль "Царя Христа"
16:03
27 жовтня в Ужгороді відбудуться громадські слухання щодо перейменування вулиці на честь єпископа Мілана Шашіка
15:21
/ 5
В Ужгороді замість будівлі покинутого вокзалу з’явився спортивний центр
15:17
Під час обстеження русла Ужа ознак потрапляння невідомих речовин у воду не виявили
14:55
/ 2
Італійські бренди від Gucci, Dolce Gabana, Longchamp та Massimo Dutti потрапили на склад Закарпатської митниці
14:18
Реагуючи на повідомлення про плями в Ужі в Ужгороді, басейнове управління водних ресурсів зібрало аналізи
14:14
/ 1
Картини, що можуть становити культурну цінність, вилучили на кордоні на Закарпатті
14:12
Меморіальну дошку Михайлу Суслікову відкрили в Ужгороді
13:57
У Мукачеві реалізують всі 35 проєкти Бюджету громадських ініціатив
» Всі новини