«Гуцулики» із Голубиного

Нині на Закарпатті утримується понад 8 тисяч коней. Лише 200 з них — у сільськогосподарських підприємствах, решта — в приватному секторі. Щодо порід, то спостерігається мішанина. Проте останнім часом тут почали відроджувати знамениту гуцульську породу. Взялася за цю справу Науково-виробнича асоціація «Племконецентр», що в селі Голубине Свалявського району.

олова науково-виробничої асоціації «Племконецентр» ММирослав Головач та його донька зоотехнік-селекціонер Мирослава Головач із коником Байком
олова науково-виробничої асоціації «Племконецентр» ММирослав Головач та його донька зоотехнік-селекціонер Мирослава Головач із коником Байком

Без приплоду нема родоводу

Закарпатське конярство має свою історію. У 1870-х роках у селі Тур’ї Ремети Перечинського району діяв державний конезавод. За часів Австро-Угорщини тут утримували 120 коней кількох порід. Серед них і «гуцуликів» — аборигенну гірську породу.

За радянських часів «гуцулики» домінували серед порід коней у Карпатах. Під час аграрного реформування у 90-х роках минулого століття їх розведення опинилося під загрозою. Були знищені всі племгосподарства. З цього приводу забили на сполох навіть у Європі, створивши 1994-го міжнародну організацію HucuInternationaFederation з метою об’єднання зусиль заради збереження гуцульської породи коней. Знайшлися ентузіасти і на Закарпатті. Уже 2000 року за сприяння Київського інституту розведення і генетики тварин, Харківського інституту тваринництва, деяких австрійських міжнародних організацій та місцевого заводу мінеральних вод «Маргіт» у селі Голубине Свалявського району було організовано Науково-виробничу асоціацію «Племконецентр», на яку покладено завдання розведення коней цієї породи, а також її репродукції.

2005-го господарство набуло статусу селекційного центру. Нині тут утримують 45 голів. Ставка робиться на збереження маточного поголів’я. Раніше держава надавала фінансову допомогу центру, та сьогодні доводиться покладатися на власні сили і можливості. Допоки на «гуцуликів» платили дотації, в Україні нараховувалося шість племрепродукторів. Коли фінансування припинилося, залишилося всього два — НВА «Племконецентр» та ФГ «Полонинське господарство». Річ у тому, що конярство ніколи не було рентабельне. У всіх країнах Європи розведення зникаючих видів і порід дотується. В Польщі, наприклад, діє спеціальна програма збереження гуцульської породи коней.

Утім, крім труднощів фінансового характеру, дошкуляє слабкість кормової бази. Нині у користуванні асоціації всього десять гектарів землі, тож доводиться закуповувати сіно, кормові буряки, овес у місцевих селян. І це тоді, коли чимало ділянок не використовується на полонині Ясинівка! Селекціонери намагаються домовитися про це з місцевою владою, але діло посувається зі скрипом.

Водночас колектив НВА «Племконецентр» поставив перед собою завдання координувати в регіоні селекційно-племінну роботу, тобто займатися відбором, відтворенням, тренінгами щодо вирощування молодняку, бонітуванням (оцінка племінної придатності), ідентифікацією, реєстрацією коней. Зусиллями старшого наукового співробітника Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Мирослава Головача та його доньки, зоотехніка-селекціонера Мирослави, торік вийшов у світ другий том «Державної книги племінних коней гуцульської породи» — офіційного документа, котрий містить відомості про коней з племрепродукторів та інших власників і є основою для роботи з розведення тварин та оформлення документів на них. До речі, перший том цієї книги вийшов іще далекого 1949 року.

I працюють, і лікують

ЯКЩО в країнах Європи іпотерапія — вже в ряду традиційних методів зцілення, то в Україні тільки започатковується. Коли «Племконецентр» запровадив лікування з допомогою коней та їзди верхи на базі санаторію «Квітка полонини», то навіть тутешні лікарі поставилися до цього досить скептично. Лише згодом переконалися в гарних результатах цього способу.

— Порадником і консультантом у цій справі є професор Манфред Маєр із Віденського медичного університету, — повідала Мирослава Головач. — Завдяки його методам ми домоглися значних успіхів у лікуванні церебрального паралічу, сколіозу, остеохондрозу, аутизму, синдрому Дауна, чоловічих та жіночих розладів тощо. Для «процедур» відбирають «гуцуликів», які дуже слухняні, аби передавали добру і позитивну енергетику пацієнту. Щоб започатковувати цю методику, доводилось їздити навчатись і переймати досвід у Миколаїв, де розміщений центр іпотерапії. Згодом налагодили тісну співпрацю з іпотерапевтами Житомира, Львова, Києва, Миколаєва. Зараз «Племконецентр» успішно здійснює підготовку та перепідготовку фахівців із цього методу лікування.

Нелегкі нині часи, але Мирослав Йосипович Головач сповнений оптимізму. Підприємство взялося за реконструкцію конюшні, бо досі тварини утримуються на фермі, де свого часу були корови. Будівля, згідно з проектом, відповідатиме європейським стандартам. У планах і спорудження сучасного манежу. Дотепер у негоду їзда верхи практично припинялася, адже іподром — у польових умовах. Нині будівельні роботи виконані майже на сорок відсотків. Бракує грошей, але в Голубиному впевнені, що незабаром тут активно діятиме європейський центр із відродження гуцульської породи коней.

Євген Меньор, "Сільські Вісті"

27 грудня 2014р.

Теги: гуцульські коні, гуцулики, Племконецентр

НОВИНИ: Соціо

16:47
Мукачівський прикордонний загін поповнився 12 офіцерами
16:07
У центрі Ужгорода водій "Мерседеса" "збив" дорожній знак і поїхав геть
15:40
Найбільше заяв на вступ абітурієнти УжНУ наразі подали на медичний, юридичний та факультет здоров'я
14:08
На Собранецькій в Ужгороді 16 липня на час асфальтування дороги перекриють проїзд
14:06
Під час ремонту Берегівської об'їзної в Мукачеві обіцяють якісний асфальт, лед-освітлення, та велодоріжку
13:59
В Ужгороді бухгалтерів та аудиторів вітали із прийдешнім професійним святом
13:53
В Ужгороді відкриють меморіал полеглим у російсько-українській війні воїнам 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону
12:41
/ 2
Світ прийшов до Курова
11:26
Третій мотопробіг за єдність України стартував сьогодні в Ужгороді
11:25
Минулого тижня на Закарпатті зареєстровано 23 нових випадки захворювань на кір
11:22
Із 16 липня з огляду на ремонт Капушанської в Ужгороді частина вулиці буде перекрита для руху
09:48
/ 2
У Хусті готуються до старту реставраційних робіт у місцевому замку
09:19
/ 1
На Закарпатті учасники бойових дій отримали у власність понад 3 тисячі земельних ділянок
07:17
/ 1
В Ужгороді відбудеться акція "Мова об'єднує"
17:03
/ 1
Закарпатський "Хатіко" у дворі лікарні чекає на померлого господаря
16:53
/ 4
У Мукачеві ціна кілограму чорниць зросла з 40 до 80 грн
11:57
/ 4
В Ужгороді говорили про облаштування парку на території "Кірпічки"
00:09
Для відновленого парку Буштина закупили пару лебедів та качок-мандаринок
14:12
Ужгородський національний університет підписав угоду про подвійні дипломи з Університетом Шафарика в Кошицях
09:37
/ 1
200 тис грн спрямують із районного бюджету на відновлення пошкоджених негодою будинків у Сюрте на Ужгородщині
09:31
/ 1
Уже цих вихідних окружні виборчі комісії Закарпаття почнуть отримувати бюлетені від ЦВК
09:28
/ 4
В історичному центрі Ужгорода "розповзається" стара бруківка
23:08
В Ужгороді стійкий туберкульоз лікують через порт-системи
21:58
/ 3
У результаті реформи адмінтерустрою на Закарпатті планують залишити всього 4 райони
16:16
27 липня у Мукачеві вчетверте відбудеться Парад сажотрусів
» Всі новини