Однак, що в останні роки парк переживає не найкращі часи: всі зусилля місцевої влади та активістів щодо благоустрою зони відпочинку зводяться нанівець підприємливими комерсантами. Так, нещодавно сесія селищної ради затвердила генеральний план забудови парку, і зажевріла надія на його окультурення. Але на заваді реалізації цього проекту стали приватні інтереси: місцевий підприємець висуває Буштинській селищній раді вимогу укласти угоду оренди солідної ділянки площею 0,35 га на території парку.
Історія довкола парку бере свій початок у квітні 2010 року, коли підприємець придбала у ТОВ «АКТОРП» – правонаступника відділу робочого постачання (у побуті ОРСу) один з об’єктів у парку – споруду павільйону «Колиба». Затим звернулася до Буштинської селищної ради – за дозволом збирати документацію для виділення земельної ділянки площею 0,35 га, необхідної для обслуговування придбаного об'єкта нерухомості. Сесія дозволила, а за півтора місяці й передала цій особі в оренду для комерційного використання ласий шматок паркової землі строком на 6 років.
Відтак у квітні 2011 року до Буштинської селищної ради (йдеться вже про наступне скликання) надійшла заява від підприємця з вимогою підписати договір оренди. Але на сесії депутати відмовили, мотивуючи це тим, що парк, який, між іншим, є об’єктом природно-заповідного фонду держави, – це власність громади.
У 2011 році своє слово у цій суперечці сказала й прокуратура. Перевіривши рішення сесії Буштинської селищної ради V скликання «Про передачу в оренду на шість років частину території парку розміром 0,35 га», прокурор району опротестував його як незаконне.
Втім, підприємця це не зупинило, відтак, розпочалась довга судова тяганина. Дивно, що у матеріалах справи є проект відведення спірної ділянки, за яким вона начебто розташована не у парковій зоні, а на сусідній вулиці Хмельницького. Так, асфальтова доріжка між колибою і плесом Млиновиці у проекті чомусь названа вулицею Хмельницького, хоча це не відповідає дійсності. Вулиця з такою назвою розташована по інший бік водойми.
Крім цього, землі парку, який має статус «парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва (це підтверджує охоронне зобов'язання №19 від 09.02.2003 р.), належать до природно-заповідного фонду України. Передавати їх в оренду можна лише спеціальною Постановою Кабінету Міністрів. А згідно зі ст. Закону «Про природно-заповідний фонд України» № 2456-XII від 16.06.1992 р. «на території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує їх збереженню».
Але, незважаючи на все це, Закарпатський господарський суд зобов’язав Буштинську селищну раду передати парк в оренду.
З допомогою народного депутата України Павла Балоги, який надав юридичну підтримку, та районного депутата, юриста Василя Паша у Буштинській селищній раді підготували апеляцію. У Львівському апеляційному суді відбулося 5 засідань.
Однак і на цей раз суд виніс рішення залишити апеляційну скаргу без розгляду і вважати договір оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з метою комерційної діяльності укладеним.
Нині ж селищний голова Іван Паш та депутатський корпус Буштинської селищної ради, заручившись підтримкою органів прокуратури, яка зайняла позицію мешканців селища, подали касаційну скаргу на рішення Львівського апеляційного суду. Слухання відбудеться у Вищому господарському суді України, пише видання Тячів.