Своє слово про художника і його творчість сказали ректор Закарпатського художнього інституту Іван Небесник, викладач Михайло Сирохман, голова Закарпатської організації Національної спілки художників України Борис Кузьма та інші. Вони говорили про досягнення митця, його вагомий вклад у розвиток мистецтва краю тощо.
Маляр, художник, митець, живописець, творець – усі ці слова одного семантичного ряду, що різняться одне від одного відтінками значень. Характеризуючи творчість Антона Ковача, кожне із цих слів більшою чи меншою мірою виражає його сутність, бо він надзвичайно обдарована людина, має багатогранний талант. Але найбільш точним словом, що відображає характер його таланту, є англійське “artist”, що у перекладі значить художник, митець, артист. Він надзвичайно артистично володіє пензлем, пише легко, невимушено і спонтанно, без зусиль, отримуючи від самого процесу роботи ні з чим незрівняне задоволення.
Його твори є виявом внутрішнього стану митця, його настрою і, звичайно, задуму й ідеї, що оволоділа ним і яку він намагається втілити. Природа щедро дарувала йому нестримний темперамент, тонке відчуття форми і кольору, постійне стремління до свободи, що знаходить своє вираження і в житті, і в творчості. Можливо саме ці якості його натури є тим вічним двигуном, що змушує його постійно рухатись, змінюватись, шукати себе у мистецтві. Тому його творчий доробок обов’язково потрібно ділити на періоди, що характеризує певна манера письма, колорит, а часом техніка й технологія живопису, як результат поглядів і переконань майстра в даний період. В одному зі своїх чисельних інтерв’ю Антон Ковач відзначив, що хоче бути вільним від суспільних обмежень, догм і стереотипів, дуже хоче, щоб його живопис змінювався у бік свободи і краси.
А загалом митець формується під впливом передових європейских шкіл мистецтва, досвід яких він опрацював і засвоїв, створивши свою оригінальну і впізнавану манеру письма, тим самим продовжуючи традицію, започатковану основоположниками крайової школи малярства. В його живописі прослідковується вплив Анрі Матісса, Поля Сезана, Адальберта Ерделі, Федора Манайла, Андрія Коцки, Івана Ілька та інших найяскравіших і самобутніх представників закарпатської школи живопису.
Відомий мистецтвознавець Володимир Овсійчук у своїй статті “Із сонцем у серці” пише: “Ковач є непересічною індивідуальністю, бо несе в собі могутній вогонь творчого заряду й патріотичного тепла, яке розпалюючись, принесе мистецтву Закарпаття, а насамперед українському мистецтву, ще непередбачувані художні цінності. Його мистецтво ще раз звертається до ранньої романтики, й високодуховніі її поривання, які помножені на дивовижну працездатність, що принесе несподівані результати. Поглиблюючись у природу й мистецький процес, він сам росте як творець-художник і є гідним продовжувачем своїх талановитих попередників”.
У свою чергу, характеризуючи Антона Ковача, мистецтвознавець Михайло Сирохман відзначив: “Він буває ревнивим і вразливим, часом – лояльним і комфортним, часом – різким і безкомпромісним, але перемагає талантом і залишає мало простору для заперечень. А перед ним неосяжний простір – магічна територія живопису, на якій на художника очікують нові відкриття, нове задоволення від вдало виконаних творів і щасливо-щемливе передчуття ще не намальованих картин. Антон Ковач у розквіті сил. Він не відкладає свої завдання на потім. Ніщо не може спинити його, і тисячі варіантів кольорових композицій не вичерпають малярської спраги і увіллються могутнім кольоровим струменем у безмежну акваторію малярства”.
Володимир Мишанич для Закарпаття онлайн
Фото Олександр Кофель