Уже після закінчення урочистостей, коли всі розійшлися, підійшла літня жінка і, кивнувши на бюст, сказала: "Мене він з того світу витяг"
Пацієнтів, що так відгукувалися про Олександра Васильовича, були тисячі, про його майстерність знала вся Європа.
Пані Марія Пеха має 77 років і досі працює двірничкою на території обласної лікарні. А рятував її професор Фединець півстоліття тому, коли їй було 27. Працювала тоді у рідній Смерековій на Великоберезнянщині у колгоспі. Одного дня стало їй дуже погано, батько привіз в Ужгород у лікарню.
Випадок виявився украй складний -- Фединець видалив одну нирку, жовчний міхур, в якому, розповідає пані Марія, каміння були розміром із яйце та ще й безпосередньо під час операції лопнув апендикс. Після тривалої операції Олександр Васильович сам узяв хвору на руки, як дитину, і поніс на інший поверх у палату, батько тільки метушився поруч. З того часу, каже, весь час дякує Фединцю та всім лікарям і як може -- бодай чистим подвір'ям, сприяє їхній роботі. От тільки за час хвороби надивившись на людську біду, не зважується заходити навіть у лікарняні коридори...
На відкриття сьогоднішнього монументу з Брюсселю приїхав син Фединця Олександр Олександрович. Він розповідав про родину, як, будучи студентом, працював у батька водієм і секретарем, як возив його до хворих по всіх районах області. Бувало, недужі отримували їжу вдома у Фединців, а тим, хто не мав за що дістатися з Ужгорода додому, професор навіть давав гроші на дорогу.
Син Фединця розповів також, що збирає відомості про носіїв цього прізвища, знає, що на всьому світі їх близько тисячі, і переконаний, що всі вони колись мали одного спільного предка. Тому має мету -- знайти "отих перших, Адама і Єву всіх Фединців у Карпатах". Перші згадки про прізвище, каже, у нашому краї сягають 1715 року.
На відкриття погруддя зібралися медики обласної лікарні, відомі фахівці Закарпаття, науковці УжНУ, два колишні мери Ужгорода -- Еміли Ландовський та Попович, директор регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в Ужгороді Світлана Мітряєва.
Народний художник України, лауреат Шевченківської премії Володимир Микита розповів про свої зустрічі з великим хірургом, наскільки він був простим у спілкуванні. Головний лікар обласної лікарні Юрій Яцина нагадав, що завдяки своєму таланту Олександр Фединець отримав звання професора і кандидата наук навіть без кандидатської дисертації.
Саме він намагався врятувати єпископа-мученика, згодом канонізованого Теодора Ромжу, знищеного НКВД.
23 роки Фединець очолював кафедру хірургії.