Віддаймо честь Федорові Корятовичу

(625 років від часу його переселення на Підкарпаття та 600-ліття смерті князя)

Василь Німчук
Василь Німчук

Наша Вітчизна, а з нею її невід’ємна частина – Закарпаття, переживають важкі часи. У цих умовах не з належним розмахом відзначаються ювілеї всеукраїнського значення, а події в історії окремих регіонів країни відходять на другий план. Проте громадськість областей має слідкувати за визначними датами свого місцевого минулого.

Кардинальне значення в історії підкарпатських русинів-українців мав приїзд на їхні землі князя Федора Корятовича (Коріятовича) із його подільськими дружинниками у 1393 чи 1394 рр. (або далеко раніше!), отже 625 літ тому. За переказами, Ф. Корятович привів із собою 40 000 осіб. Однак це – гіперболізація, бо з такою армією людей він переміг би своїх ворогів на Поділлі й не змушений був би шукати долі в Угорській державі, де він мав родичів.

Кількість подолян (частково, може, й волинян), що приїхала з ним на Підкарпаття (в географічному розумінні), все ж таки була значною. Прибулі з Ф. Корятовичем люди зміцнили тут русько-український елемент. З ними пов’язане пожвавлення культурного життя на Закарпатті. Ми вже говорили на науковій конференції у Виноградові 2001 р., що писцем Королевського (Нелабського) Євангелія 1401 р. міг бути книжник, який приїхав разом із Ф. Корятовичем. Князь Ф. Корятович заснував (або ґрунтовно обновив) Мукачівський монастир – дуже важливий церковний і культурно-освітній осередок на території Закарпаття, далі розбудував Мукачівський замок.

Вихідці з Поділля заснували низку нових русько-українських поселень на Підкарпатті, піднесли тут позиції східного християнства. Вони, напевне, вплинули й на мову місцевого населення. Гадаємо, що з подолянами пов’язане так зване ӱ-кання (типу стÿл «стіл»), поширене нині головно в говірках басейну Латориці та Боржави. Можливо, корятовичівці сюди принесли й окремі слова або значення слів, наприклад, назви вы́зӱр (взӱр) «вікно», гроші, характерні усічені імена людей на -ц: Гриць «Григорій», Даць «Данило», Проць «Прокіп», Стець «Степан» та, імовірно, на -ко типу Панько «Пантелеймон», Онисько «Онисим», сприяли збереженню м’якого -ть у третій особі дієслів теперішнього часу (робить – роблять) і в другій особі множини наказового способу (робіть) (якщо цю рису вони не принесли з собою).

Ф. Корятович помер 1414 р. (похований у Мукачові), тобто 600 років тому. Про життя й діяльність цього видатного князя вже докладно писали історики (дуже змістовною, на наш погляд, є стаття В. Гаджеґи «О переселеню князя Федора Корятовича до Мадярщины» – ж. «Подкарпатска Русь». Роч. VI. – Ч. 7. – Ужгород, септембер 1929. – С. 153–154) і, сподіваємося, ще будуть писати фахівці.

Справою честі закарпатців є відзначення на державному рівні 600-ліття від часу смерті Ф. Корятовича. Треба організувати розповіді про нього в різноманітних закладах освіти, провести наукові конференції у вишах, насамперед в УжНУ, тощо. Керівникам краю варто придбати копію кінострічки «Коріатович» («Карпатський чарівний ключик»), створену 1922 р. на чеській кіностудії, і продемонструвати її в кінотеатрах, на телебаченні. Варто зазначити, що цей кінофільм спонсорували визначний культурно-освітній і політичний діяч А. Волошин та губернатор Підкарпатської Руси К. Грабар. Сценарій кінофільму написав відомий український письменник В. Пачовський. Одну з ролей у кінофільмі виконав видатний український театральний діяч і актор Микола Садовський. На прем’єрі кінофільму в Празі 9.ХІ.1922 р. присутнім був перший президент Чехословаччини Т.Ґ. Масарик (отже, шану Ф. Корятовичеві давно віддавали діячі найвищого рівня!).

Наскільки нам відомо, на ювілей видатної для Закарпаття постаті звернув увагу лише знаний письменник і краєзнавець В. Пагіря, який у газеті «Срібна земля» від 18.04.2014 р. надрукував розгорнуту статтю «Князь Федір Корятович. До 600-річчя смерті».

Навіть прості закарпатці, які навчалися в загальноосвітніх («народних») школах 20-их – початку 40-их рр. ХХ ст. загалом знають, хто такий Ф. Корятович. Поколінням, що навчалися в радянські та пострадянські часи, про нього, на жаль, майже нічого не відомо.

Відзначивши 600-річчя смерті Ф. Корятовича, не тільки віддамо належне видатному діячеві історії та духовності Закарпаття й Пряшівщини, а й поширимо про нього знання серед людей, а це сприятиме глибшому усвідомленню генетичної єдності закарпатців з українцями інших регіонів.

Василь Німчук, член-кореспондент Національної академії наук України, для Закарпаття онлайн

29 вересня 2014р.

Теги: Корятович

Коментарі

Євгенія Гайова 01.10.2017 / 13:12:07
Варто було б в університеті і наукову конференцію провести. Адже князь вартий того.

Вуйко Славко 01.10.2014 / 14:27:32
Дякую!
Це дуже важлива сторінка нашого українського Закарпаття!

Корятович 01.10.2014 / 02:40:53
Гарно бачити що челадь ще не забуло славне ім'я яке пов'язане з сполученням подільських і закарпатських земель!

Микола Б. 30.09.2014 / 14:21:47
Дякуву, пане Василю, за дуже потрібну інформацію. Гадаю, ош нашим молодим (і стрим майперше)треба знати не лиш про вто, як справи у "Говерли" і ко не забив пеналь, ай про щось май сятоє про наш край, про нашу історю, про минувшину нашого закарпатського люду...

НОВИНИ: Соціо

01:32
Представники МГКЄ у складі делегації УГКЦ зустрілися з Папою Римським Фото новина
15:31
На кордоні з Румунією понад 2 місяці триватиме ремонт аварійного мосту через Тису Фото новина
11:17
/ 1
У п'ятницю в Ужгороді попрощаються з полеглим захисником Олександром Карповим Фото новина
20:28
/ 1
У Голубиному на Мукачівщині провели в останню дорогу полеглого Героя Андрія Лоскоріха Фото новина
07:08
/ 18
Руки в кайданках
05:48
/ 3
Штурмовик із Руських Комарівців
04:15
/ 3
Підготовче судове засідання у справі вітряків на Руній відбулося в Ужгороді Фото новина
18:36
/ 11
Серед пріоритетів нового прокурора Закарпаття Пацкана є захист релокованого бізнесу, але немає захисту довкілля Фото новина
11:32
Ватикан оголосив нову дату беатифікації священномученика Петра Павла Ороса
02:01
/ 1
У вівторок в Ужгороді відбудеться суд по забудові полонини Руна вітряками
12:39
Юні екодослідники здійснили пізнавальну мандрівку Свидовцем у межах проєкту "Зелені скарби Карпат"
03:11
/ 6
ФОТОФАКТ. Екскаватори продовжують "вигризати" полонину Руна
15:16
/ 1
У понеділок в Ужгороді попрощаються з полеглим на війні з росією Сергієм Гвоздецьким Фото новина
18:07
/ 1
На Сумщині поліг уродженець Стужиці Іван Лешанич з Мукачева Фото новина
14:41
/ 4
Підтверджено загибель Олександра Лацка з Зарічова Перечинської громади, який майже рік вважався зниклим безвісти Фото новина
13:09
Фінішувала друга зміна літнього табору "Зелені скарби Карпат" в Ужгороді Фото новина
05:01
/ 2
З КПП "Ужгород" до Словаччини втік прикордонник
04:38
/ 5
Розслідування журналістки Олени Мудри, через яке на неї тиснуть судом "Вітропарки", перемогло в конкурсі журналістських робіт про Закарпаття
17:42
/ 2
500 підписів за 3 доби: колективне звернення з вимогою зупинити злочин на Руні достроково направлено новому генпрокурору Кравченку
03:47
У п'ятницю в ужгородському скансені відкриються дві виставки
22:03
/ 4
"Вітряні парки" "відповідально" відбудують міст, "безвідповідально" обвалений вантажівками з щебенем для дороги, якою вони планують возити "ненормативні великогабаритні вантажі"
13:11
Екоклуб у Ясіні запрошує на пізнавальну "Подорож на Драгобрат"
00:50
/ 2
Суд в Ужгороді покарав працівницю митниці за хабарництво штрафом
02:20
/ 3
Проти журналістки-розслідувачки із Закарпаття, яка пише про вітряки у горах, знову публікують замовні статті
23:30
/ 3
ДЕІ відмовляється надати акт перевірки законності будівництва на полонині Руна, – УПГ
» Всі новини